Скасування банківської таємниці, про яке заявив єврокомісар П'єр Московісі, означає лише передачу відомостей про банківські рахунки податковим органам, уточнює голова «Правекс-банку» Тарас Кириченко. Він вважає, що банківській системі України таке нововведення пішло б на користь. Натомість віце-президент асоціації «Український кредитно-банківський союз» Ярослав Колесник вважає, що Україна не готова до впровадження такої звітності через брак захищеності права власності.
Фінансист, шеф-редактор інформаційного агентства «Фінансовий клуб» Руслан Чорний каже, що Україна вже долучилася до надання інформації про банківські рахунки податківцям і укладає угоди з іншими країнами щодо обміну даними.
Цей процес не такий швидкийРуслан Чорний
«Цей процес не такий швидкий, і він буде не один рік, поки з усіма країнами ЄС будуть укладені окремі угоди. Тобто цей процес триває. Він вже почався в минулому чи позаминулому році. З Ізраїлем точно, з Кіпром, з деякими країнами Європи. Григорій Гуртовий – якраз із ним була відкрита ця справа в Ізраїлі щодо тієї інформації, що десь він не платив податки зі своїх офшорних компаній», – навів приклад Чорний.
Голова правління «Правекс-банку» Тарас Кириченко уточнює: мова йде не про повністю відкритий доступ до інформації про банківські рахунки, а про так званий «common reporting standard» – загальний стандарт звітності.
Звіти відсилаються не в інтернет, а у податкові органиТарас Кириченко
«Наприклад, візьмемо якусь країну, яка узгодила common reporting standard, і на регулярних періодах автоматично в інші країни відсилається звітність, хто в цій країні тримає депозити або робить якісь інші банківські транзакції. Ці звіти відсилаються, звичайно, не в інтернет, а у відповідні податкові та інші органи», – пояснив банкір в ефірі «Ранкової Свободи».
Інша норма – BEPS (base erosion and profit shifting) – означає домовленість між державами про те, щоб не дозволяти ухилятись від сплати податків в тих країнах, де були зароблені кошти. За словами Кириченка, законопроекти з її впровадження вже зареєстровані в парламенті.
Приєднання до common reporting standard i BEPS відбудетьсяТарас Кириченко
«Наразі Україна на словах приєдналася, на ділі ще дуже далеко до приєднання до common reporting standard i BEPS, але це відбудеться. Асоціація з ЄС чітко передбачає це все. Це буде зроблено», – переконаний він.
Банкір також зауважує, що звітності про банківські рахунки мають ретроспективну дію.
Вже зараз не варто порушуватиТарас Кириченко
«Якщо в 2021 році чи 2020-му, чи 2019-му ми запустимо ці механізми, доступ до даних буде, починаючи з минулих періодів. Тобто вже зараз не варто порушувати, тому що все, що є таємним, стане явним», – радить він.
Кириченко переконаний, що надання податковим органам інформації про банківські рахунки піде на користь банківській системі.
Коли суспільство домовилося, що якась інформація має бути доступна – будемо виконуватиТарас Кириченко
«Кожного тижня я відмовляю певним державним органам в поданні інформації, тому що їхній запит не відповідає законам України стосовно банківської таємниці. Тобто для нас не є таким необхідним змінювати закони банківської таємниці. Але коли суспільство домовилося, що якась інформація має бути більш доступна – окей, ми будемо виконувати», – запевнив представник «Правекс-банку».
Спершу забезпечити захист власності – Колесник
Екс-заступник голови Державної фіскальної служби України, партнер міжнародної юридичної фірми Kinstellar Костянтин Лікарчук уточнює: мова йде про автоматичне надання звітів фіскальним органам про стан рахунків нерезидентів країни на певну дату.
Дається інформація, що в такої-то особи є рахунок у такому-то банку. Фіскальний орган може зацікавитись цією інформацієюКостянтин Лікарчук
«На 31 грудня певного року дається просто інформація, що в такої-то особи є рахунок у такому-то банку, на ньому знаходиться така-то сума. А далі фіскальний орган може зацікавитись цією інформацією і починати перевірку цієї особи, запитувати додаткову інформацію і вже проходити всі відповідні процедури – або цього не робити», – говорить він.
Таким чином звітність є допоміжним інструментом для фіскальних органів, і Лікарчук наголошує, що вона не сприятиме деолігархізації сама по собі.
Питання олігархів – це питання контролю за державною системоюКостянтин Лікарчук
«Олігархи в результаті цих дій нікуди не зникнуть, бо питання олігархів – це питання контролю за державною системою. У випадку, якщо податковий інспектор буде мати ту чи іншу інформацію, зовсім необов’язково, що він буде починати ту чи іншу перевірку. Це не питання зникнення олігархів, це питання більше контролю за сплатою податків резидентами України», – вказує на різницю експерт.
Натомість він вказує на необхідність ухвалити закон про контрольовані компанії, який, на його думку, буде серйозним кроком до зменшення впливу олігархів на українську економіку.
Упровадження обміну банківськими даними не на часі, переконаний віце-президент асоціації «Український кредитно-банківський союз» Ярослав Колесник. Він побоюється, що в українських реаліях така відкритість створюватиме ризики.
Необмежений доступ до цієї інформації може призвести до витоків інформації, рейдерських рухівЯрослав Колесник
«Ми досі не вирішили питання захисту прав власності. В нас достатньо низький рівень якості роботи більшості державних інститутів, і тут ми наражаємось на ситуацію, що, власне, відкритість доступу, необмежений доступ до цієї інформації може призвести до відомих в нас в Україні витоків інформації, зміни прав власності – якщо хочете далі, то майже до рейдерських рухів», – прогнозує він.
Колесник вважає, що нові норми знизять довіру українців до банків, при тому що державні органи, на його думку, і так мають інструменти для отримання інформації про платників податків.
«В нас же працюють закони. Будь ласка, якщо у вас є якісь запитання стосовно того чи іншого рахунку, то ви отримаєте цю відповідь. Має бути підстава, а не просто відкриті рахунки. Це абсолютно нормальна логічна практика: якщо є пояснення, то власник пояснює», – каже фахівець.
Українська влада, на переконання Колесника, мусить спочатку посилити захист права власності, а потім впроваджувати нові стандарти доступу до інформації.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
