Ізраїль звинувачує Польщу в прагненні змусити свідків Голокосту мовчати

Варшава – Польща та Ізраїль сперечаються про Голокост. Ізраїльські політики та відомі публіцисти звинуватили польську державу в намаганні замовкнути свідків масового знищення євреїв у роки Другої світової війни. На їхню думку, саме цьому слугуватимуть зміни, внесені минулої п’ятниці до польського закону про Інститут національної пам’яті, за які проголосувала наразі лише нижня палата польського парламенту – Сейм. У свою чергу польські політики пояснюють, що ухвалені Сеймом доповнення до закону спрямовані на захист історичної правди і не мають на меті обмежувати дослідників чи свідків Голокосту.

​

За збігом обставин зміни в законі, які обурили Ізраїль, польський Сейм ухвалював у переддень всесвітнього Дня пам’яті жертв Голокосту. Доповнення до цього закону складаються з двох частин. Першу запропонувало польське Міністерство юстиції. Нею передбачене кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті». В другій частині змін, запропонованій популістичною партією «Кукіз’15», йдеться про кримінальне переслідування тоталітарних ідеологій, до яких прирівняли український націоналізм – так званий «бандеризм». Відтак у законі з’явився запис, в якому робиться сильний наголос на злочинах українців під час Другої світової війни.

У той же день, коли Сейм ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті, МЗС України висловило свою глибоку стурбованість з приводу принизливих для українців формулювань оновленого закону. Утім, набагато гострішою і досить несподіваною для Варшави стала реакція Ізраїлю.

Протестують «Яд Вашем» та Центр Симона Візенталя

Виправлений польський закон, яким передбачено кримінальну відповідальність за формулювання «польський табір смерті» викликав хвилю критики в ізраїльських ЗМІ та соцмережах.

Депутат Кнессету Яір Лапід у мережі twitter написав: «Я абсолютно засуджую новий польський закон, який намагається заперечити польську співучасть у Голокості. Він був придуманий у Німеччині, але сотні тисяч євреїв були вбиті, не зустрівши жодного німецького солдата. Там були польські табори смерті, і жоден закон не може це змінити».

На такий закид на своєму офіційному профілі в twitter відповіло посольство Польщі в Ізраїлі. Дипломати написали депутатові: «Ваші необґрунтовані заяви показують, наскільки потрібна освіта про Голокост, навіть тут, в Ізраїлі».

Протест проти нового польського закону висловив «Яд Вашем», Всесвітній центр пам’яті жертв Голокосту. На своєму сайті ця установа розмістила заяву, в якій сказано, що польські законодавчі зміни можуть «призвести до розмивання історичної правди про допомогу, яку німці отримали від польського населення під час Голокосту».

В документі зазначено: «Немає сумніву, що термін «польські табори смерті» є історичним перекручуванням! Табори смерті були створені в окупованій нацистами Польщі для вбивства єврейського народу в рамках «остаточного рішення». Проте обмеження на твердження дослідників та інших осіб щодо прямої чи непрямої співучасті поляків у злочинах, скоєних на їхніх землях під час Голокосту, є серйозним спотворенням». «Яд Вашем» наголосив, що він буде продовжувати підтримувати дослідження, спрямовані на викриття правди щодо ставлення польського населення до євреїв під час Голокосту.

Вельми критично про новий польський закон відгукуються єврейські організації у світі. Світовий єврейський конгрес у своїй заяві зміни в законі про Інститут національної пам’яті описав як «затемнювання історії» та «атаку на демократію». Натомість директор Центру Симона Візенталя Марк Вейцман польські законодавчі нововведення назвав «безсоромним вибілюванням історії». На його думку, оновлений закон може бути використаний проти людей, які пережили Голокост і розповідають про свій особистий досвід, а також проти науковців, вчителів та інших осіб, які документують історію Голокосту.

Ізраїльську позицію озвучили й безпосередньо на польській землі. Це зробила Анна Азарі, посол Ізраїлю у Польщі. Під час відзначення 73-х роковин визволення концтабору в Освенцімі вона говорила про побоювання своїх співгромадян. «У нас це сприйняли як неможливість сказати правду про Голокост і всі обурені тим, що трапилося», – сказала посол Ізраїлю.

На пам’ятному заході, в якому взяли участь польські політики, зокрема прем’єр-міністр Польщі Моравецький, Анна Азарі пояснювала, чому ізраїльтяни обурені польським законом.

«В Ізраїлі ці зміни в законі сприйняли як можливість покарання тих, хто свідчитиме про Голокост. Дуже багато емоцій. Ізраїль офіційно, уряд Ізраїлю відкидає ці нові зміни. Сподіваюся, ми зможемо знайти спільний шлях, щоб внести зміни в ці доповнення, тому що Ізраїль розуміє, хто будував концтабір Аушвіц, хто будував інші концтабори, і всі знають, що це не були поляки», – наголосила Азарі.

«Польща ніколи не погодиться на велику історичну брехню» – польський міністр

Різка реакція Ізраїлю на ухвалений Сеймом закон неабияк здивувала польських політиків. Вони пояснюють, в чому суть внесених змін і твердять, що скасовувати щойно ухвалені доповнення у Польщі не збираються.

Ярослав Ґовін, міністр освіти Польщі, закликає Ізраїль подивитися на проблему термінологічної незгоди польськими очима. Він вважає, що висловлювання ізраїльських політиків спричинені непорозумінням.

Ґовін наголосив: «Польща ніколи не погодиться на велику історичну брехню, тобто використання поняття «польські концентраційні табори», Ми рохраховуємо на те, що наші ізраїльські партнери в ім’я історичної правди зрозуміють і вслухаються в польську вразливість».

​Кшиштоф Лапінський, речник польського президента, зазначає, що ухвалений закон не спрямований на обмеження правди, адже поляки також постраждали від нацизму. Він говорить: «Цей закон базується на історичній правді, а історична правда полягає в тому, що Другу світову війну спричинила Німеччина, а під час цієї війни поляки та євреї були жертвами німецького нацизму».

​Патрик Які, віце-міністр юстиції Польщі, твердить, що автори резонансного польського закону орієнтувалися на законодавство інших країн, зокрема Ізраїлю, де заперечення Голокосту кримінально переслідується. В ефірі телебачення TVN24 він пояснював: «Цей закон не спрямований проти Ізраїлю, це закон проти формулювання «польські табори смерті», і ми спеціально зробили жест у бік Ізраїля, ми ввели положення, що цьому законові не підлягають ані наукові дослідження, ані мистецька діяльність». Водночас віце-міністр юстиції сказав, що ті зміни в польському законі про Інститут національної пам’яті, які стосуються «бандеризму», є слушними.

Протягом трьох днів після ухвалення польського закону дипломатична криза на лінії Варшава-Тель-Авів сягнула настільки високої температури, що вирішенням проблеми зайнялися прем’єри Ізраїлю Беньямін Нетаньяху та Польщі Матеуш Моравецький, які по телефону домовлялися про те, як її вирішувати. Нетаньяху запропонував створити групи експертів, які займатимуться історичним діалогом між двома країнами.

Про те, навіщо теперішній польській владі закон, які розсварює Польщу з Ізраїлем та Україною, розмірковують польські оглядачі.

​Войцех Чухновський з видання Gazeta Wyborcza твердить, що насправді владі йдеться про політичні дивіденди. Він зааауважує: «Положення закону про Інститут національної пам’яті, які ускладнили стосунки Ізраїлю та України з Польщею, важко виконувати і в основному мають пропагандистський вимір».

Суперечку між Ізраїлем та Польщею прокоментував і колишній президент Польщі Олександр Квасневський. В інтерв’ю для Radio Zet він говорив про те, що поляки повинні протестувати проти такого формулювання як «польські табори смерті». Та водночас, за його словами, не можна спалювати мости й вдаватися в історичну політику, яка будує націоналістичний настрій.

«Було б добре, якби по нашому боці зрозуміли, що неможливо реалізувати історичну політику, не зважаючи на вразливість партнерів, яких це стосується», – зазначив Квасневський.