Статистика говорить, що ЗМІ дуже критично ставляться до президента США Дональда Трампа у своїх новинних сюжетах, в той самий час українські ЗМІ роблять для Петра Порошенка «теплу ванну». Які причини цих розбіжностей в цифрах?
Попереднього тижня президент США Дональд Трамп «нагородив» низку провідних американських ЗМІ «премією фейкових новин». Для цього він використав один із сайтів Республіканської партії, де був опублікований список із 11 новин, які, за думкою Трампа, неправдиво висвітлювали його діяльність на посаді президента.
Відносини між Трампом та американськими журналістами, м’яко кажучи, не склалися ще до того, як він посів місце в Овальному кабінеті, та вже після інаугурації сам Трамп охрестив ці взаємини «війною». Статистика підтверджує вірогідність віртуальних бойових дій, адже згідно з інформацією Дослідницького центру Пью (Pew Research Center), понад 60 відсотків новин та сюжетів показують особистість Трампа, його дії чи його ідеологію в негативному світі, і тільки 5% – у позитивному, на нейтральні повідомлення відводиться 33%. Зі свого боку Трамп використовує твіттер-екаунт із 47 мільйонами підписників, щоб безпосередньо спілкуватися з аудиторією та паралельно завдавати удари по журналістах у відповідь на критику.
«Ми бачимо розширену систему стримувань і противаг, та здається, вона працює», – цитує The Economist слова відомого американського спеціаліста в юриспруденції Алана Дершовіца. Він говорить про ЗМІ та громадянське суспільство, які створюють масивну систему нагляду над діяльністю Трампа.
Медіа працюють в ролі «сторожових псів» для того, щоб стимулювати прозорість державних органів влади, підзвітність та публічний нагляд за відповідальними особами, висвітлюючи провали в політиці та управлінні, корупцію в судовій гілці та скандали в бізнес-середовищі. Про це пише Піппа Норіс у своєму дослідженні «Стимулюючи демократію: Чи працює розподіл влади?».
В той самий час українські ЗМІ майже відмовилися від критики діючого президента Петра Порошенка.
Про це пише журнал «Новое время», який разом із моніторинговою агенцією «Медіапульс» провів дослідження змісту підсумкових випусків новин з вересня 2016-го по травень 2017 року. В цьому масиві даних ледве знайшлося 6% критичних висловлювань щодо президента Порошенка.
До схожих висновків прийшла і Євгенія Кузнєцова з Vox Ukraine: – «Або редакційна політика чотирьох найрейтинговіших телеканалів упереджена, коли йдеться про особу президента, або редактори і журналісти схильні до синхронної самоцензури». Так, за підрахунками організації VoxUkraine, частка негативних згадок президента на провідних телеканалах, у проміжок з літа 2014-го до літа 2016року, була на рівні 1-2%.
У дослідженні наголошено, що використовувався не весь новинний контент, а тільки підсумкові тижневі випуски найрейтинговіших телеканалів. «Але навіть якщо похибка складає 10%, чи міняє це загальну картину?» – запитує автор.
У відповідь на цифри, Адміністрація президента України в коментарі журналу «Новое время» зазначила, що треба оцінювати не окремі програми телеканалів, а загальне інформаційне поле, яке, на їхню думку, є досить критичним до президента.
Радіо Свобода попросило також прокоментувати зазначені відсотки і політолога близького до Банкової, колишнього народного депутата Віктора Уколова.
«У моніторингах, які я бачу, більшість інформації про президента є негативною, і це є ознакою свободи слова в Україні, – каже він. – Можливо, навіть на вищому рівні, в частині критики президента, ніж в США».
Уколов також зауважив, що він не довіряє «сумнівним» опитуванням, методики яких він не знає і «які цілковито не збігаються із тим, що є на екранах телевізорів в Україні, а тим більше в електронних ЗМІ».
У випусках новин ми чуємо не новини, а позицію власника каналу та зіставляємо, як відбувається олігархічна боротьба всередині країни: що думає Пінчук, що думає Рінат Ахметов, що думає Коломойский та іншіОлексій Мацука
Незбіг у кількості критики збоку ЗМІ до президентів США та України головний редактор сайту «Новости Донбасса» Олексій Мацука назвав небезпечним явищем.
«У США демократична система, де є важелі: Трамп переміг, одразу є голоси, які виступають із критикою. У нас, на жаль, сьогодні сприймається медіа, як персонал для обслуги. У тижневих випусках новин ми чуємо не новини, а позицію власника каналу та зіставляємо, як відбувається олігархічна боротьба всередині країни: що думає Пінчук, що думає Рінат Ахметов, що думає Коломойский та інші. Сьогодні медіа є продовженням пропаганди того чи іншого замовлення. На всю країну я можу на пальцях перерахувати незалежні медіа», – зазначив Олексій Мацука.
Незалежні ЗМІ тримають таку позицію, яку б і мало тримати ЗМІ: здорова, конструктивна критика уряду, президента, інших органів владиРоман Шутов
Своїм розумінням ситуації поділився і стратегічний радник «Балтійського центру розвитку ЗМІ» Роман Шутов: «Насправді зараз є така негласна домовленість між олігархами «не мочити» президента. Опозиційний «Інтер» може атакувати Гройсмана, але не атакувати президента, і так само плюси (канал «1+1») не критикують президента, мабуть ситуація із «Приватбанком» була останнім сплеском, коли була реальна інформаційна атака на президента. Це пояснюється суто домовленістю між олігархами (олігарх – людина, яка має окрім великих статків, значний політичний вплив). При тому незалежні ЗМІ тримають таку позицію, яку б і мало тримати ЗМІ: здорова, конструктивна критика уряду, президента, інших органів влади. З олігархічними медіа ситуація виглядає так, що вони про нього мовчать – або добре, або нічого».
