Сало – це не єдиний продукт, ціни на який зростали протягом року. За словами економіста Геннадія Рябцева, влада мала б контролювати якість продуктів, аби вона відповідала ціні – зараз, стверджує він, виробники визначають ціни на свій розсуд. Натомість експерт «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний схильний вбачати зв’язок між зростанням цін на продукти та підвищенням мінімальної заробітної плати.
Економіст Геннадій Рябцев впевнений, що на ціни харчових продуктів, як і на всі інші, впливає передусім інфляція та девальвація гривні. Крім того, відбувається вирівнювання цін в Україні та країнах імпорту.
Чомусь українські виробники встановлюють ціни на рівні так званого імпортного паритетуГеннадій Рябцев
«Чомусь українські виробники встановлюють ціни на рівні так званого імпортного паритету, тобто ми прив'язуємося в усьому, в тому числі в ціні продуктів харчування, до вартості таких само продуктів десь з-за кордону», – зауважив Рябцев в студії «Ранкової Свободи». За його словами, підстав для такої прив'язки немає.
Принципову різницю між українським та європейським ринками харчових продуктів економіст вбачає в тому, що в країнах Європи ціна відповідає якості: що продукт дорожчий, то якісніший. В Україні такої строгої залежності немає.
В будь-якій європейській країні хапають за руку тих, хто не дотримується співвідношення «ціна-якість»Руслан Чорний
«В нас кожен із виробників обирає ціну самостійно, і споживач не має вибору, оскільки не знає, чи відповідає ціна якості. Якщо в будь-якій європейській країні є служби, які хапають за руку тих, хто не дотримується співвідношення «ціна-якість», тих, хто має надприбутки від реалізації в тому числі і продуктів харчування, то в нас такого немає. В нас Держпродспоживслужба фінансується за таким залишковим принципом, що вона не в змозі охопити всі ринки», – нарікає він.
Рябцев також наводить приклад із діяльності Антимонопольного комітету, який кілька років тому провів розслідування щодо цін на ринку рітейлу і виявив націнку на харчові товари в обсязі 83%.
На ринку нафтопродуктів, який всі хаять, оця націнка максимальна 15%. А тут 83%Геннадій Рябцев
«На ринку нафтопродуктів, який всі хаять, оця націнка максимальна 15%. А тут 83%. І після цього що відбулося? Після цього відбулася зміна керівництва Антимонопольного комітету», – згадує експерт.
Це розслідування згадує і генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. За його словами, Антимонопольний комітет тоді оштрафував торговельні мережі.
Після накладення штрафу Антимонопольного комітету дуже різко виросла конкуренціяОлексій Дорошенко
«Після накладення штрафу Антимонопольного комітету на торговельні мережі дуже різко виросла між ними конкуренція, передусім за рахунок того, що власники торговельних мереж перестали довіряти один одному. Виходячи з цього, почалася повноцінна конкуренція, і з 2015 року головну роль грали інші чинники», – розповідає Дорошенко.
Окрім інфляції, девальвації та вирівнювання цін із Євросоюзом він відносить до цих чинників скасування державного контролю цін. А також те, що українці внаслідок падіння доходів купують фіксований набір продуктів, який дорожчає у зв’язку з підвищенням попиту.
Якщо говоримо про гіпермаркети, може бути націнка близько 20-25%, якщо про мережі мінімаркетів – близько 40%Олексій Дорошенко
«Націнки в торговельних мережах абсолютно різні. Якщо ми говоримо про гіпермаркети, то там може бути націнка близько 20-25%, якщо про мережі мінімаркетів – близько 40%. І на кожну категорію товару різна: наприклад, на вино може бути 100-150%, якщо ми говоримо про соціальні продукти харчування – від 20-25% до 40%», – каже експерт. Уточнює: націнка на овочі може становити в середньому 20-25%, на м’ясо – близько 35%.
На своїй Facebook-сторінці Олексій Дорошенко навів дані, відповідно до яких ціна на сало в Україні на 100 гривень вища, ніж в Польщі.
Коментуючи ці цифри, він пов'язав їх із тим, що сало на продаж в Україні виробляється не в промислових масштабах. Сало на ринку, пояснює він, – це фактично надлишки домашнього виробництва, які залишилися після забою худоби.
У нас виробництво сала – дрібний бізнес, тому ціна на нього захмарнаОлексій Дорошенко
«У нас виробництво сала – це дрібний бізнес, тому, на жаль, ціна на нього захмарна. По мірі того, як в нас це стане промисловим виробництвом, свиней почнуть розводити не тільки на м'ясо, а й для того, щоб отримати сало, ціна на цей продукт значно зменшиться», – прогнозує він.
Фінансовий експерт «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний зростання цін пов'язує із збільшенням мінімальної заробітної плати.
Коли будемо знати, що не буде мінімальна зарплата 4100, це буде поштовхом до того, щоб ціни перестали зростатиРуслан Чорний
«Коли будемо точно знати, що наступного року не буде мінімальна зарплата 4100 і зупиниться на тому, що вказано в бюджеті зараз, тоді це вже буде поштовхом до того, щоб ціни перестали зростати надалі, – впевнений він, але згадує також і про курс валют. – Ніби не передбачається, але, якщо знову підніметься ціна на долар, то це теж спричинить підвищення цін поступово на всі товари».
На думку Геннадія Рябцева, зростання цін не було б страшним для українців, якби разом із ними росли й доходи. Це, як і контроль якості продуктів, він вважає завданням влади.
Уряд має визначити точки зростання і спрямувати туди усі державні фінансиГеннадій Рябцев
«Уряд має визначити точки зростання і спрямувати туди усі державні фінанси для того, щоб зробити одну чи декілька галузей локомотивами української економіки, які потягнуть усі галузі за собою», – переконаний він. Такі «локомотиви», на думку економіста, спричинять природній ріст заробітних плат, а відтак – і купівельної спроможності.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
