Цифрові технології вже не тільки встигли суттєво змінити світ, але й дитинство мільйонів людей. Молодь від 15 до 24 років є найбільшою групою інтернет-користувачів, і з кожним роком діти все раніше починають активно використовувати мережу. Кожен третій інтернет-користувач – це діти й підлітки до 18 років.
З одного боку, інтернет дедалі більше стає інструментом освіти й спілкування, але з іншого – створює безліч ризиків для конфіденційності, добробуту та безпеки дітей. Новий звіт «Діти в цифровому світі» Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) проливає світло на небезпеку, створену цифровими технологіями сьогодення, пояснює, як захистити дітей та як краще батькам підійти до проблеми «онлайн-залежності» їхніх дітей.
Інтернет-небезпека для дітей
Інтернет – це поєднання широких можливостей із численними небезпеками, найбільш уразливими до яких є саме діти. Мережа, наприклад, значно підсилює ризик знущання та залякування серед дітей, підживлюючи нові форми жорстокого поводження.
Ніколи ще сексуальним злочинцям не було настільки легко знайти контакт дітей, які є потенційними жертвами
Новий звіт міжнародної організації з захисту прав та інтересів дітей ЮНІСЕФ, присвячений дітям в цифровому світі, зазначає, що «ніколи ще сексуальним злочинцям не було настільки легко знайти контакт дітей, які є потенційними жертвами у всьому світі, а також ділитися фотографіями знущань над ними та заохочувати інших здійснювати подібні злочини». Самі ці злочини не є новими, але їх скоєння стало набагато простішим. Різні види онлайн-знущань часто призводять до того, що діти починають вживати алкоголь та наркотики, гірше навчаються та навіть можуть здійснити суїцид, мовиться у звіті.
Поява нових технологій в інтернеті, а саме Dark web та криптовалют, не просто сприяють торгівлі дітьми та розповсюдженню матеріалів, що містять сексуальне насильство над дітьми, але й суттєво ускладнюють відстеження злочинців, зауважує організація, адже Dark web дозволяє діяти та розраховуватися повністю анонімно.
Діти, які стають жертвами будь-якої форми насильства, зазвичай спочатку звертаються до своїх однолітків замість родичів, через що часто їх буває складно захистити. Самим дітям також стало набагато легше дістатися насильницького контенту, йдеться у звіті.
Які діти найбільш уразливі?
ЮНІСЕФ пояснює, що найбільш уразливими дітьми є дівчата, діти з бідних сімей, з громад з обмеженим розумінням різних видів сексуального насилля на експлуатації дітей, діти, які не ходять до школи, які мають обмежені можливості або страждають від депресії. Неконтрольований доступ в мережу та відсутність цифрової обізнаності суттєво підвищує ризики, попереджають автори звіту.
«Лайки – монета підліткового царства»
Багато батьків також занепокоєні тим, що через онлайн-залежність їхні діти «упускають» важливі моменти життя, які були цінними саме для них в їхньому дитинстві, пояснює звіт. Та автори попереджають: «батькам, політикам, дослідникам та представникам ЗМІ не слід одразу вдаватися до дебатів щодо того, чи є здоровим чи нездоровим використання цифрових технологій».
Проблеми в сім’ї чи погані соціально-економічні умови мають набагато гірший ефект на добробут дітей
Незважаючи на те, що зазвичай діти сприймають онлайн-діяльність як позитивне явище, вчителі та родичі переймаються тим, що постійне «занурення» в екрани телефонів не просто призводить до депресії, але й викликає залежність та надмірну повноту. Так звану «цифрову залежність» або ж «екранну залежність» деякі дослідники дійсно пов’язують із депресією та тривогою у дітей, але слід пам’ятати про те, що, наприклад, проблеми в сім’ї чи погані соціально-економічні умови мають набагато гірший ефект на добробут дітей, ніж час, проведений онлайн, мовиться у звіті.
Багато дітей не усвідомлюють масштабів небезпеки, а саме обізнаність є ключовим фактором. Заборона використовувати інтернет не вирішить проблему
Важливо також стежити за тим, що саме діти роблять у мережі, а не за тим, як багато часу вони там проводять, мовиться в аналізі. Це допоможе краще їх захистити, адже багато дітей не усвідомлюють масштабів небезпеки, а саме обізнаність є ключовим фактором, зауважують в організації. Звичайно заборона використовувати інтернет не вирішить проблему і навіть може мати негативні наслідки для дітей, попереджають автори.
Не слід також забувати, що цифрові технології мають безліч позитивних ефектів: наприклад, соціальні мережі зміцнюють дружбу між людьми та дозволяють одноліткам ділитися секретами, про які вони не говорять дорослим, йдеться у звіті. І хоча й багато хто занепокоєний тим, що соціальні мережі призводять до погіршення самооцінки у дітей, а лайки стали «монетою підліткового царства», в реальному житті діти відчували б те саме, мовиться у звіті.
«Онлайн моє інвалідне крісло непомітне»
Багато для кого інтернет-технології – взагалі єдиний спосіб повноцінно взаємодіяти зі світом, пояснюють дослідники. Інтернет являє собою інструмент, який розширює можливості людей з обмеженими можливостями.
Онлайн моє інвалідне крісло непомітне
Наприклад, 18-річний Іван Бакайдов з Росії має церебральний параліч, але «онлайн моє інвалідне крісло непомітне», пояснює він. Його друзі в мережі не знають про його інвалідність, що дає йому змогу вільно спілкуватися з багатьма людьми з усього світу.
Також за допомогою інтернету можливість отримувати освіту для людей з обмеженими можливостями стала набагато легшою, крім того, можна навіть знайти роботу, пояснює він у звіті.
«Сьогодні роботодавцю байдуже, чи його програміст, журналіст або SEO менеджер на інвалідному візку чи ні, поки працівник виконує свою роботу», – зазначає Бакайдов, пояснюючи, що він є прикладом того, як технології позитивно змінюють життя людей з обмеженими можливостями.
Що означає бути «грамотним» у цифрову епоху
Дослідники пояснюють, що сучасних дітей необхідно навчати методам безпечного використання інтернету, вміти критично ставитися до інформації, яку вони отримують, відповідально ставитися до онлайн-спілкування та вміти створювати онлайн-контент.
Все це важливо, адже цифрові технології часто використовують навіть для порятунку життів людей, наприклад, під час гуманітарних катастроф. «Інформаційна бідність» сьогодні також є проблемою – 346 мільйонів молодих людей не мають доступу до інтернету. Це створює ще більший розрив між дітьми, які мають доступ до сучасних цифрових технологій, і тими, хто не має, зауважують автори.
У звіті зазначається, що лише колективні дії між урядом, приватним сектором, дитячими організаціями, науковцями, сім’ями та самими дітьми зможуть зробити інтернет більш доступним та безпечним місцем. Правоохоронним органам та представникам технологічної галузі слід працювати разом задля безпеки інтернету, а дітям необхідно усіляко розповідати про можливі небезпеки.
