На початок 2017 року в Україні мешкає майже 240 тисяч осіб з ВІЛ-інфекцією, повідомляє заступник директор Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України Лариса Гетьман. За її словами, у віковій групі старших за 15 років поширеність становить 0,61%. Але фахівці запевняють: якщо людина отримує необхідну терапію, то вона – абсолютно безпечна.
З випадку першої реєстрації ВІЛ-інфекції в 1987 році в Україні офіційно зареєстровано більш ніж 300 тисяч ВІЛ-інфікованих, заявляє директор Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України Лариса Гетьман.
«В тому числі майже 100 тисяч захворювань на СНІД та 44 тисячі смертей від цієї недуги. Станом на перше листопада цього року під медичним наглядом в Україні перебуває майже 140 тисяч осіб, з яких більш ніж 40 тисяч з діагнозом СНІД», – каже Гетьман.
І додає: для України характерна регіоналізація епідемії. Найбільш поширена хвороба в південних регіонах: Одеському, Дніпропетровському, Миколаївському, Херсонському, а також в Києві та Київській області.
«Ми можемо говорити про деяку стабілізацію ситуації, що ми бачимо і за рівнями смертності від ВІЛ-інфекції, СНІДу, хоча офіційна статистика не втішна», – додає вона.
Збільшення державного бюджету на 2017 рік дало змогу закупити більше препаратівЛариса Гетьман
«Збільшення державного бюджету на 2017 рік дало змогу закупити більше препаратів, які ефективні як з клінічної точки зору, так і в епідеміологічному плані. Тому що людина, яка отримує антиретровірусну терапію, безпечна для довколишніх», – повідомляє Гетьман в ефірі Ранкової Свободи.
Як відзначає експерт, Україна є одним з регіонів Східної Європи з найбільшим рівнем поширеності ВІЛ-інфекції.
Половина людей, які насправді є інфікованими, не здогадуються про свій діагноз, зауважує директор з комунікацій Фонду Олени Пінчук Павло Пімінов.
Боротьба зараз йде для того, щоб якомога більше людей, які є ВІЛ-інфікованими, знали про свій діагнозПавло Пімінов
«Боротьба зараз йде для того, щоб якомога більше людей, які є ВІЛ-інфікованими, знали про свій діагноз. Нині є застосунок, який може допомогти визначити, чи є ВІЛ-інфекція», – зазначив Пімінов.
Він зауважує, що цього року вперше антиретровірусну терапію почали купувати не лише за державні гроші та кошти міжнародних донорів, але й за приватні.
В нашу країну вперше потрапить препарат шостого поколінняПавло Пімінов
«І завдяки зусиллям багатьох людей в нашу країну вперше потрапить препарат шостого покоління, останнього покоління, найліпший препарат «Дулутагравір», який одразу на дві сходинки підніме якість лікування», – відзначає Пімінов.
І лікування цим препаратом вже почалось, запевняє він.
Павло Пімінов каже, що є розрив між тією кількістю людей, які потребують лікування, і тими, які його отримують.
«100–110 тисяч мали б отримувати лікування, а реально отримує його 70–80 тисяч. Але цей розрив останнім роками швидко скорочується».
У групі ризику, за словами Лариси Гетьман, перебувають люди, які споживають наркотики, робітники комерційного сексу та чоловіки, що мають секс з чоловіками.
Вірус вийшов за межі груп ризику
З 2008 року епідемія ВІЛ-інфекція має тенденцію до поширення серед населення й поза межами груп ризику, попереджає Гетьман.
Вірус вийшов з того середовища групи ризикуЛариса Гетьман
«Вірус вийшов з того середовища групи ризику, і завдяки так званим групам-місткам, тобто через статевий шлях передачі, через статевих партнерів групи ризику вірус розповсюджується і серед загального населення», – пояснює Гетьман.
За її словами, загалом статевий шлях становить 70% від всіх можливих способів передачі інфекції.
Однак експерт запевняє: доступ пацієнтів до терапії покращується, бо держава збільшила рівень асигнувань майже в два з половиною рази. І наступного року очікується, що з бюджету виділять 680 мільйонів гривень на потреби ВІЛ-інфікованих.
Якщо є підозра на можливе інфікування, Павло Пімінов радить робити тест. Однак він зауважує, що ВІЛ не проявить себе раніше ніж за три місяці після зараження.
Окрім того, за його словами, немає небезпеки інфікування вірусом від так званих «ВІЛ-терористів», які можуть вколоти шприцом з нібито зараженою кров’ю.
Має бути певна кількість вірусу в біологічній рідині, крові чи секреторних рідинах, щоб передатисяПавло Пімінов
«Вірус – це не стійка штука. Має бути певна кількість вірусу в біологічній рідині, крові чи секреторних рідинах, щоб передатися. Шприц – це засохла кров, яка не може навіть потрапити у кровоток іншої людини», – заспокоює експерт.
Він також висловлює сподівання, що до 2030 року вдасться подолати епідемію ВІЛ-СНІД.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі.