Миротворча місія ООН на Донбасі, яку в ці дні українські та західні лідери обговорюють на кількох міжнародних платформах, можлива тільки у разі певного компромісу між українською та російською сторонами конфлікту, при цьому не треба перебільшувати значення місії для деокупації території – таку думку висловили Радіо Свобода українські ветерани миротворчих місій ООН. Між тим і експерти, й українські політики наголошують, що наразі Україна та Росія мають різні бачення щодо появи миротворців у Донецьку та Луганську, тому найближчим часом це навряд чи реалістично.
Україні не варто сподіватися на те, що можлива миротворча місія ООН вирішить усі проблеми всередині країни, окрім розмежування конфліктних сторін та гуманітарних питань у зоні конфлікту.
Таку думку журналістам висловив Олег Мартиненко, колишній учасник миротворчої місії Цивільної поліції ООН в Боснії-Герцеговині (1999-2001) та аналогічної місії у Косові (2002-2003), а нині – керівник аналітичного напряму Української Гельсінської спілки з прав людини.
Олег Мартиненко зазначає, що у разі великої загрози життю іноземних військових до України можуть і не пустити, або ж – відкличуть місію, якщо вона вже працюватиме.
«Жодна держава не відправить свого військовослужбовця на смерть до чужої країни. Прем’єр-міністр повинен буде подавати у відставку, якщо допустить, що його військовослужбовець загине. Навіть якщо він загинув у миротворчих цілях», – зазначає колишній миротворець.
У цих умовах Україні треба зрозуміти, який саме мандат матиме миротворча місія: чи вона буде лише поліцейською, тобто підтримуватиме лад і охоронятиме певні об’єкти і гуманітарну місію ООН, чи навпаки – матиме мандат «примусу до миру», який дає максимальні повноваження, наголошує Юрій Бєлоусов, співробітник відділу менеджменту стратегічних проектів поліції ООН, учасник миротворчої місії у Ліберії (2010-2011).
За його словами, Україні в цих умовах треба і далі зміцнювати свою армію та нарощувати дипломатичні зусилля.
Маємо дурну ситуацію: ворог – є членом Ради безпеки ООН, яка має вирішувати, чи буде миротворча місіяЮрій Бєлоусов
«Маємо таку дурну ситуацію, скажемо грубо: ворог – є членом Ради безпеки ООН, яка має вирішувати, чи буде миротворча місія. Ми хочемо, щоб це було на кордоні, вони – щоб місія просто розмежувала ЗСУ та сепаратистів угруповань «ДНР»-«ЛНР». І поки кожен стоятиме на цьому – ніякої миротворчої місії не буде. Тому потрібно зміцнювати свої збройні сили. Перекласти свою відповідальність на ООН не вийде. Адже не варто розраховувати, що вони виконають функцію Збройних сил України», – зазначає Юрій Бєлоусов.
Він уточнює, що Україна від роботи місії отримає як позитивні, так і неприємні моменти. Зокрема, місія ООН завжди діє, спираючись на міжнародні норми, а вже потім – на місцеві закони, у тій частині, в якій вони не суперечать міжнародному праву. Держава погоджується на місію на своїй території, але потім на ній довгий час головною владою буде ООН, наголошує колишній миротворець.
Окрім того, він припускає, що для запуску роботи місії Україні та Росії доведеться піти на певні компроміси, і не обов’язково це відбуватиметься в межах мінських угод.
При цьому, за його словами, Росія може також долучити своїх учасників до миротворчого контингенту, оскільки як член Радбезу ООН вона має право вето на рішення цієї організації. Щоб таке долучення росіян стало неможливим – ООН має визнати Росію стороною конфлікту на Донбасі, а це рішення Росія теж має змогу блокувати, підсумовує Бєлоусов.
Депутат про миротворців: «Тиск санкцій не залишає Кремлю ні часу, ні маневру»
Україна не погоджуватиметься на обмежену місію миротворців, розташовану лише на кордоні, й рано чи пізно Росію примусять погодитися на такі умови України, таку впевненість висловив Радіо Свобода заступник голови фракції Народного фронту у Верховній Раді та колишній миротворець Андрій Тетерук
Триває зворотний відлік до нового витка санкцій, які будуть стосуватися великих сум коштів, які тримають за кордоном Путін та його ближче оточенняАндрій Тетерук
«Дійсно, позиція Росії не дає змоги розпочати місію негайно. Але є потужний тиск санкцій, який не залишає Кремлю ні часу, ні маневру. Триває зворотний відлік до нового витка санкцій, які будуть стосуватися великих сум коштів, які тримають за кордоном Путін та його ближче оточення», – наголошує Тетрук.
Тим часом експерт з українсько-російських відносин Володимир Нагірний окреслив ті межі компромісу, на який можуть піти Україна зі свого боку, і Росія – зі свого.
Межа компромісу для України – це миротворча місія на всій території конфлікту, включно з ділянкою кордону. І другий пункт – відсутність у місії росіян. Все інше – є полем для дискусіїВолодимир Нагірний
«Межа компромісу для України – це миротворча місія на всій території конфлікту, включно з ділянкою кордону. І другий пункт – відсутність у місії росіян. Все інше – є полем для дискусії. Російська позиція щодо місії – це активний піар, який має засвідчити готовність Кремля до діалогу. Саме тому, наприклад, Володимир Путін оговорив з сепаратистами про необхідність обміну полоненими. Росія наполягатиме на погодженні місії з сепаратистами, щоб показати їхню суб’єктність і з іншого боку – показати, що вона сама не є стороною конфлікту. І враховуючи це – наполягатиме на присутності у місії росіян», – констатує експерт.
МЗС України, Міноборони та президент Петро Порошенко на зустрічах з іноземними колегами наполягають на тому, що потенційна міжнародна місія повинна діяти на всій окупованій території, включно з кордоном, та що в її складі не може бути російських сил. Таку позицію підтримують представники США та ще низки країн НАТО.
Підтримку українському баченню миротворців на Донбасі та готовність до співпраці щодо місії висловив міністр оборони Швеції Петер Гультквіст під час зустрічі з українським колегою Степаном Полтораком на міжнародній конференції з миротворчих операцій у Канаді 15 листопада.
До теми миротворців президент України Петро Порошенко планує повернутися днями, під час засідання консультаційного комітету президентів України та Польщі у Кракові.
Тим часом заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін відкидає українське бачення миротворчої місії, звинувачуючи Київ у тому, що він «хоче наскоком, перекресливши чинні мінські домовленості, перекресливши необхідність налагоджування діалогу з Донецьком і Луганськом, вирішити все одним махом».
Карасін нагадав: офіційний Кремль вважає, що метою місії ООН на Донбасі має бути тільки «посилення охорони наявної місії ОБСЄ». Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил ООН на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.
Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.
