З повідомлень американської та російської сторін, переговори спецпредставника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та помічника президента Росії Владислава Суркова, які відбулися 13 листопада в Белграді, не просунулись далеко в пошуку спільної позиції щодо обрисів майбутньої миротворчої місії ООН на Донбасі. Між тим в Києві лунають голоси, що переговори Волкера з Сурковим мають активно тривати й надалі, адже американський представник намагається донести «червоні лінії», які, на думку України, не можна переступати з миротворцями ООН – серед них розташування «блакитних шоломів» на всій неконтрольованій Києвом території, а також їхнє обов’язкове розтушування на українсько-російському кордоні.
Це вже була третя зустріч Курта Волкера та Владислава Суркова, які в серпні зустрічались в Мінську, а в жовтні й нині – в Белграді.
Повідомлення про цю зустріч з боку Держдепартаменту США не дає багато подробиць.
«Не дивно, що Сполучені Штати та Росія мають різні концепції щодо того, як досягнути миру, але ми прожовуватимемо роботу, аби цього досягти. Завжди була потреба в поєднанні політичних та безпекових заходів, яких треба вжити, відповідно до Мінська», – говориться, зокрема, в повідомленні, оприлюдненому посольством США у Києві.
Волкер через Twitter теж оприлюднив текст офіційного повідомлення про свої переговори з Сурковим:
Владислав Сурков був більш багатослівним щодо переговорів. Так російська агенція «ТАСС» повідомила з Белграду, що Волкер передав Суркову 29 абзаців, які варто додати до російського тексту проекту резолюції Ради безпеки ООН щодо миротворців.
«Американські друзі передали свої пропозиції до нашого проекту резолюції Радбезу – 29 абзаців. Три з них наша делегація вважала прийнятними. Небагато, звичайно. Але все ж таки три – не нуль. Краще, аніж нуль», – сказав Сурков.
Кореспондент Радіо Свобода Кріс Міллер: «Враховуючи брак подробиць та інтерв’ю Суркова російським ЗМІ, я б сказав, що дуже мало, якщо взагалі був якийсь прогрес на переговорах»
В чому розбіжності?
Найголовніші розбіжності – де мають стати миротворці. Київ категорично наполягає, що миротворці ООН мають бути на всій території, яку нині контролюють підтримувані Росією бойовики на Донбасі, а також миротворці мають стати й на неконтрольовану Києвом ділянку українсько-російського кордону.
Сам Волкер раніше говорив, що коли миротворці ООН будуть входити на Донбас, то автоматично російські військові мають виводитись зі східної України. Серед вимог Києва – серед миротворців ООН не можуть бути російські вояки.
Ці дипломатичні зусилля, яких доклала Україна для формування певної коаліції – США, Франції, Німеччини, Британії, які підтримують наше бачення миротворчої місії ООН на Донбасі з чіткими «червоними лініями», вони вимагають, очевидно, багато зусиль
«Я вважаю, що ці дипломатичні зусилля, яких доклала Україна для формування певної коаліції – США, Франції, Німеччини, Британії, які підтримують наше бачення миротворчої місії ООН на Донбасі з чіткими «червоними лініями», вони вимагають, очевидно, багато зусиль», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода голова комітету в закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко.
Також серед розбіжностей – чи треба питати згоди на дислокацію миротворців у ватажків угруповань «ДНР» та «ЛНР». Волкер вважає, що ні. А от, скажімо, ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький заявив днями: «Без нашої згоди, без нашого дозволу жодна місія сюди зайти не зможе. Тим більше, це дуже дороге дійство... Вона ж тягне за собою не тільки те, що приїхали люди, а ще проживання, харчування, це і культурна програма».
За даними західної преси, США пропонують Росії чисельність миротворчого контингенту ООН в 20 000 вояків. Нібито ключовою країною-контриб’ютором може стати Канада, яка дуже приязна до України. Невідомо, як не це реагує Кремль.
Видно також, що наразі Україна та її західні партнери обрали стратегію покращення, доповнення і певної видозміни російського проекту резолюції Ради безпеки ООН, яку Москва внесла на початку осені, але яку в її первинному вигляді не підтримали в ООН під час попередніх консультацій. Волкер застеріг на початку листопада проти «конкуренції резолюцій».
Тут все просто: має бути компромісний, узгоджений текст резолюції, бо в разі висунення української альтернативи Росія може накласти вето як постійний член Ради безпеки ООН.
«Ми ж не реєстрували свою резолюцію, а нам важливо було спочатку заручитися підтримкою ключових столиць і завдяки можливостям їхнього впливу поступово схиляти Росію на підтримку нашого бачення врегулювання ситуації, а не замороження, як це передбачає російська концепція», – каже Гопко в інтерв’ю.
Тобто, наразі триває обговорення параметрів майбутньої резолюції Ради безпеки ООН, і цю роботу щодо узгодження проекту резолюції Волкер волів би завершити до кінця цього року.
Ще більше переговорів
В Києві, однак, помічають хоч і незначну, але зміну російської позиції. Адже раніше Кремль категорично відкидав ідею з миротворцями ООН, яку Київ оприлюднив вперше ще в 2015 році, а у вересні цього року президент Росії Володимир Путін виступив зі своєю ідеєю щодо миротворців ООН.
Як видно з американського повідомлення для перси та інтерв’ю Суркова, обидві сторони налаштовані продовжувати роботу щодо «зближення позицій».
Деякі українські користувачі Twitter закликають Курта Волкера бути наполегливим:
Волкер показує, що наша позиція є принциповою і стійкою. Переговори треба посилювати і продовжувати
«Цього не можна досягти одразу, але з перемовинами, поступово можна. Бо на початку Сурков взагалі як мантру повторював «Нас там нет!» і що це «внутренний конфликт», а зараз вже є певні поступові зрушення, і якраз тут проглядається певна професійність Волкера як перемовника в донесенні нашої позиції і в стійкості», – каже Гопко.
«Волкер доносить цю позицію і показує, що наша позиція є принциповою і стійкою і що Росії після кількох років імітації (мирного процесу – ред.) треба демонструвати бажання виконувати безпекову частину – щоб була демілітаризація, деескалація і виведення російських військ за присутності міжнародних миротворців. Тому, думаю, переговори треба посилювати і продовжувати», – додала Гопко.
