На тлі гучного американського розслідування втручань Росії у президентську кампанію 2016 року в США кілька британських коментаторів і принаймні один депутат парламенту висловлюють думки, що про подібне втручання можна говорити і у Великій Британії. «Кремлівське маніпулювання американськими виборами почалося з «Брекзиту», – написала газета Sunday Times.
За кілька місяців до американських виборів, вказують коментатори, деякі інструменти втручання у вибори у США були випробувані під час британської агітаційної кампанії перед референдумом 23 червня 2016 року про вихід з Європейського союзу.
Провідний депутат з опозиційної Лейбористької партії Бен Бредшоу висловив такі побоювання ще наприкінці минулого року.
Я не думаю, що ми навіть почали усвідомлювати, що робить Росія, коли йдеться про кібервійну, а не лише коли йдеться про вже підтверджене втручання в американські вибори та, напевне, у наш референдумБен Бредшоу
«Я не думаю, що ми навіть почали усвідомлювати, що робить Росія, коли йдеться про кібервійну, а не лише коли йдеться про вже підтверджене втручання в американські вибори та, напевне, у наш референдум. Ми ще не маємо доказів цього, але я вважаю, це дуже ймовірно. Так було на французьких президентських виборах і вже зараз у середовищі німецьких спецслужб лунає стурбованість, що Росія втручається. Нам треба прокинутися! Коли ж ми прокинемося?», – заявив депутат у парламенті у грудні 2016 року.
Через майже рік після цього заклику британська Виборча комісія повідомила, що розслідує джерела коштів організації Leave.EU («Покинути.ЄС»), яка агітувала за вихід з Євросоюзу.
Співзасновник цієї організації і найбільший спонсор Аррон Банкс виділив на кампанію рекордну суму – понад 8 мільйонів фунтів (понад 10 мільйонів доларів).
Банкс політичні зв’язки з Росією відкидає і визнає лише, що колись «спустошив запаси алкоголю» під час однієї із зустрічей у російському посольстві у Лондоні і що його зв’язки з Росією включають одруження з донькою російського посадовця.
Порушення було би у тому, якби розслідування довело, що якась частина політичних пожертв мільйонера була отримана від зацікавлених іноземних джерел.
Аррон Банкс – також головний спонсор «Партії незалежності Сполученого Королівства» (UKIP), невеликої, але гучної антиєвропейської політичної сили у Великій Британії.
Підозри щодо Twitter
У Сполучених Штатах в центрі уваги опинилися маніпуляції з інформацією в інтеренеті, зокрема в соціальних медіа, з метою впливу на виборців. Подібні підозри лунають тепер і в Британії.
Дослідження Лондонського університету (City University of London) звертає увагу на 13 500 автоматизованих віртуальних рахункців у Twitter, які упродовж місяця перед британським референдумом поширили майже 65 тисяч повідомлень переважно з агітацією за «Брекзит».
Дослідники Марко Бастос і Дан Мерсеа кажуть, що армія так званих «ботів» у Twitter діяла автоматично, але керовано з одного центру, і її активація та деактивація підтверджує використання для посилення певних політичних гасел у потрібен час.
Оскільки ті фіктивні рахунки в Twitter були ліквідовані одразу ж після британського референдуму, кажуть дослідники, невідомо, хто їх контролював.
Активіст консервативної партії і бізнесконсультант в лондонському Сіті Даніел Гамільтон вважає, що підозри щодо можливого російського втручання варто сприймати дуже серйозно.
Я ще не переконаний, що Росія впливала на агітаційну кампанію довкола «Брекзиту». Хоча це і відповідає стратегічним інтересам РосіїДаніел Гамільтон
Але в інтерв’ю Радіо Свобода він також зауважив: «У випадку Сполученого Королівства, якщо відверто, я ще не переконаний, що Росія впливала на агітаційну кампанію довкола «Брекзиту». Хоча це і відповідає стратегічним інтересам Росії, щоб Британія не була членом Європейського союзу і не була силою, що несе з собою дуже жорстку позицію з підтримкою санкцій щодо Росії за її незаконні дії в багатьох країнах. Я ще не бачив чітких доказів у Сполученому Королівстві, що Росія мала якийсь значний політичний вплив».
Проросійські лобісти
Багатьом британцям було б, м’яко кажучи, дуже неприємно, якби з’ясувалося, що, голосуючи на референдумі про майбутнє своєї країни, вони перебували під впливом закордонних сили, які, очевидно, керуються не інтересами Великої Британії.
Саме тому певні підозри викликав той факт, що кілька керівників вже згаданої організації Leave.EU («Покинути.ЄС»), яка вела перед референдумом кампанію за вихід з Євросоюзу, тепер опинилися на керівних позиціях лобістської організації «Вестмінстерський форум Росії» (Westminster Russia Forum).
«Ми бачимо, що Росія, звичайно ж, намагається мобілізувати політичні лобістські організації, такі як «Вестмінстерський форум Росії», який за останні кілька років вклав значні фінанси у намагання налагодити зв’язки з депутатами парламенту через трохи позбавлені смаку твердження про поширення російської культури, але насправді намагаючись налагодити нові зв’язки і можливості для політичного доступу», – вважає Даніел Гамільтон.
Якщо звести аргументи, які лунають щодо можливого російського втручання в політику у Великій Британії до одного знаменника, то це, напевне, був би насамперед брак довіри до мотивів Москви.
Розслідування конкретних звинувачень, зокрема щодо джерел фінансування антиєвропейської кампанії в Британії, лише почалося.
Однозначно стверджувати, що британці проголосували за «Брекзит» під впливом зовнішніх маніпуляцій, політики чи посадовці не наважуються.
Але на тлі затримань, судових обвинувачень та інших дій слідства спеціального прокурора Роберта Мюллера у США британці починають розглядати підозри щодо можливого російського втручання у себе щораз серйозніше.
