Брюссель – Після «глухого кута», куди нещодавно зайшли переговори між Брюсселем та Лондоном щодо деталей виходу Великої Британії зі складу ЄС, у понеділок дві переговорні команди розпочали черговий, 4-й раунд перемовин. На столі – спірні питання поваги до прав громадян ЄС у Британії та навпаки, проблеми майбутніх відносин з Ірландією. Але найскладніше – грошові виплати Сполученого Королівства, згідно із зобов’язаннями, взятими у рамках членства у співдружності.
«Це буде напружений тиждень», – заявив перед тим, як сідати за стіл переговорів із європейцями, британський міністр із питань «брекзиту» Девід Девіс.
Дві команди учасників переговорів на чолі з колишнім єврокомісаром Мішелем Барньє – від європейців, та Девідом Девісом ведуть переговори, як зазначив перед цим Барньє, щодо трьох ключових спірних питань: передовсім майбутній статус британців в ЄС та громадян країн Євросоюзу в Британії, виплата фінансових зобов’язань Великої Британії й майбутнє її кордонів із Ірландією.
Барньє після звіту перед 27 міністрами з європейських та внутрішніх справ зауважив, що позиція ЄС полягає у єдності.
«Настав момент ясності: особливо, щодо прав громадян, щодо впорядкування фінансових справ, а також ми повинні досягти прогресу в пошуку рішення щодо Ірландії. І всі держави ЄС підтвердили, що в цих питаннях вони мають єдину позицію», – зазначив Барньє перед початком переговорів.
Що на столі у «брекзиту»
Характерно те, що вже 22 жовтня, лідери держав та урядів ЄС на черговому саміті мають вирішити, чи досягли сторони «достатнього прогресу» зі спірних питань, щоб перейти від обговорення умов виходу із ЄС, на яких зосереджена співдружність, до оформлення майбутніх стосунків, які Велика Британія розцінює першочерговими.
Дейвід Девіс, посилаючись на слова прем’єр-міністра Терези Мей, зауважив, що для прогресу цих переговорів потрібні лідерство та гнучкість: і в питанні прав громадян, їхнього руху та участі у виборчих процесах. І щодо Ірландії, де теж останніми днями був досягнутий деякий прогрес. І щодо фінансових зобов’язань, які британець пов’язує із побудовою подальших відносин із ЄС
«Ми не хочемо, аби наші партнери в ЄС побоювалися, що їм в результаті нашого рішення покинути співдружність, доведеться платити більше, чи отримувати менше. Британія виконає всі свої зобов’язання, взяті на період свого членства. Але очевидно, що досягти рішення у цьому питанні ми можемо тільки в контексті нового поглибленого та особливого партнерства Британії та ЄС», заявив Девіс і додав: «Ми висуваємо конкретні пропозиції, тож нам немає підстав ставати перешкодою на шляху прогресу перемовин».
Барньє каже, що переговори щодо перехідного періоду розпочнуться після оплати рахунку «брекзиту»
ЄС хоче конкретики
Насамперед, йдеться про чималі гроші: вихід Великобританії з ЄС призведе до створення діри у європейському бюджеті, де були вже закладені грошові внески Лондона до 2020 року. Тому, Брюссель зі свого боку, а Лондон – зі свого, намагаються домогтися одне від одного поступок. Три дні тому прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей підтвердила, що фінансові зобов’язання її держави у зв'язку з виходом з Європейського союзу будуть виконані. На що Барньє відреагував, що «це – конструктивний підхід». Але те, що британці вкотре не називають конкретних сум відшкодування за своїми зобов’язаннями, викликало серед решти європейців чимало реакцій, на кшталт, «настала пора переходити від слів до справи».
Раніше ЗМІ повідомили, що британський уряд готовий погодитися на виплату 20 мільярдів євро, щоб покрити дефіцит в бюджеті ЄС, який виникне в 2019 році в зв’язку з тим, що Великобританія покине співтовариство і перестане здійснювати прямі перерахування до Брюсселя.
У свою чергу, інші дипломатичні джерела засвідчили, що 20-мільярдна сума може бути більш ніж подвоєна за рахунок інших, вже довгострокових зобов’язань Великобританії перед євроспільнотою: представники Євросоюзу, зі свого боку, наполягають на сумі не менше від 40 мільярдів євро.
Наслідки «брекзит» для України
Раніше Барньє висловлював занепокоєння тим, що через «брекзит» Британія може спровокувати невиплату довгострокових позик третім державам, зокрема, Україні.
До того ж, з огляду на зону вільної торгівлі, за якою нині здійснюються всі економічні обміни України та держав ЄС, то все залежатиме від того, як розвиватимуться надалі бізнес Британії та самої співдружності. Відомо, що аби відбити охоту інших членів ЄС проводити референдуми щодо членства, ЄС зробить все, аби вихід зі складу співдружності та його наслідки для Лондона були якомога складнішими й позначилися на Британії. Тому, вочевидь і українсько-британська торгівля потребуватиме укладення нової угоди, на яку можуть піти роки.
Водночас, українці через це розлучення більше не матимуть британської підтримки всередині ЄС, а відомо, що Лондон завжди був на боці Києва, засудив і не визнав анексії Криму та виступав за впровадження жорстких санкції щодо Москви.
Що ж до України, Британії та оборонного й безпекового аспекту, то британці, які завжди були проти побудови чогось на кшталт європейської армії, натомість дуже активно діють у рамках НАТО. Загальновідома їхня допомога українцям із вишколом військових, із допомогою у реформуванні армії. Тому, кажуть деякі експерти, британська підтримка Києва через канали Північноатлантичного блоку вочевидь продовжуватиметься, а із виходом із ЄС, можливо й посилиться, адже, у питанні надання українцям озброєнь чи іншої військової допомоги, представники Об’єднаного Королівства досі були змушені прислухатися до своїх європейських партнерів, які щодо цих ідей налаштовані не надто позитивно.
