«ГУЛАГ: про що мовчав мій дідусь» – під такою назвою відкрилася виставка персональної історії в’язня ГУЛАГу Гельмута Вейса у Національному музеї історії у Києві. Ця історія про те, що з віком люди усвідомлюють хибність ідеалів, які сповідували радянські ідеологи. І, як зазначають історики, не менш важливо показувати це усвідомлення через такі персональні історії.
Вона розповідає дійсно про два тоталітарні режими, про систему насилля, яка була заснована і в нацистській Німеччині, і в Радянському СоюзіАнтон Вейс-Вендт
«Гельмута затиснуло між двома державами: нацистською Німеччиною і сталінською Росією. Спочатку він боровся проти нацистів, а потім його захопила хвиля масового терору радянського режиму. Дід втратив двадцять років життя», – йдеться в анотації на стенді до виставки «ГУЛАГ: про що мовчав мій дідусь». Історію життя свого дідуся в радянській системі таборів примусової праці досліджував і тепер презентує онук Гельмута Вейса, історик Антон Вейс-Вендт.
«Виставка важлива й цікава в тому сенсі, що вона розповідає дійсно про два тоталітарні режими, про систему насилля, яка була заснована і в нацистській Німеччині, і в Радянському Союзі, й на скільки вони пересікалися у певний час», – розповідає Вейс-Вендт і додає, що виставку не робили спеціально для України, проте історія проходить через неї.
Важливо, що цю виставку представляють саме в Україні й саме в ці дні, коли Україна згадує про 80-ту річницю Великого терору, який забрав життя мільйонів людських життів, і що одним із ключових епіцентрів була Україна, зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Історик додає, що слід це усвідомлення популяризувати, оскільки не всі до кінця розуміють суть комунізму, який мав місце в ХХ столітті.
Досі панують якісь рожеві уявлення про комунізм як про хорошу ідеологіюВолодимир В’ятрович
«Особливо на Заході, особливо в тих країнах, які не перейшли через комуністичне минуле, досі панують якісь рожеві уявлення про комунізм як про хорошу ідеологію, яка спонукала до змагальної рівності, яка грішила певними помилками, певними перегинами на місцях, які вилилися в якісь страшні речі», – зазначив В’ятрович.
Навіть до своєї смерті він певним чином не міг визнати що режим все-таки злочиннийВіталій Бобров
Історію про ГУЛАГ найкраще передавати через конкретні життя, особистості, які пройшли через усе це, вважає перекладач, представник Українського центру вивчення історії Голокосту Віталій Бобров: «В мене як у перекладача виникло, зрештою, враження, що навіть до своєї смерті він певним чином не міг визнати що режим все-таки злочинний», – коментує Бобров побачене на виставці.
На презентації був присутній і син Гельмута Вейса Юрій Вейс-Вендт, який народився неподалік одного з таких радянських таборів примусової праці. Він декількома словасм порівняв сучасну Росію із Радянським Союзом і зазначив, що там продовжується такий же тоталітарний режим зараз, як і раніше в Радянському Союзі. На честь відкриття виставки він зіграв присутнім на фортепіано.
Гельмут Вейс був одним із тих, хто свого часу повірив у комунізм. Він перебрався із рідної Німеччини в Радянський Союз. Згодом його арештували й звинуватили у контрреволюційній діяльності. Наступні 20 років він провів у ГУЛАГу. Виставка триватиме до кінця цього тижня.
