Ліон – Гонконгський режисер Вонг Кар-вай представив у французькому Ліоні відреставрований «Любовний настрій», стрічку яку часто називають однією з найвидатніших в азійському кінематографі. Режисер також отримав нагороду кінофестивалю «Люм’єр» за вклад у кіномистецтво.
Фільм став останнім показом на кінофорумі, що спеціалізується на світовій класиці. «Любовний настрій» – це ода платонічному коханню, кожен кадр якої – естетична насолода для кіноманів.
Раніше публіці також показали реставрований фільм Альфреда Хічкока «На північ через північний захід». Гість фестивалю, британська акторка Тільда Свінтон зізналася, що вперше побачила цю стрічку Хічкока на великому екрані і ще раз переконалася в геніальності режисера, а також у неперевершених діалогах у фільмі.
Класика з часів братів Люм’єрів
Вже дев’ятий рік поспіль кіномани збираються на ліонський кінофестиваль, створений на честь братів Люм’єр, і дивляться там кінокласику. До речі, не останню участь в організації кінофоруму грає онук Луї Люм’єра – людини, яка винайшла кінематограф. Та й штаб-квартира фестивалю розташована на вулиці, яка так і називається – «вулиця першого фільму».
Слоган фестивалю: «Повернення класики на великі екрани». Однак, крім стрічок, які в кінотеатрах давно вже не показують, публіці їх часто представляють самі режисери або актори. Так, цього року Майкл Манн представляв свій бойовик «Протистояння» зі ще молодими Аль Пачіно і Робертом де Ніро, а також підлітком Наталі Портман. А Тільда Свінтон без особливої охорони розповідала глядачам про трилер «Майкл Клейтон», в якому вона знімалася з Джорджем Клуні.
Подорож у часі, або кіно під фортепіано
Беззаперечно, родзинка фестивалю – кіноконцерти. Часто це німе кіно під акомпанемент фортепіано, а часом і цілий симфонічний оркестр. Цього року публіку потішили реставрованою стрічкою «Молодший брат» 1927 року, де головну роль зіграв Гарольд Ллойд – один з найславетніших коміків німого кіно. Спочатку глядачі затамували подих від цього неймовірного відчуття подорожі в часі, бо було враження повного занурення в 30-і роки. У кінці вся зала, понад 2 тисячі людей, аплодувала стоячи.
Тож «Люм’єр» знайомить з творчістю тих, хто заклав основи сучасного світового кінематографу. На кінофорумі з ними можна доволі вільно спілкуватися і ставити запитання умовно на відстані простягнутої руки без десятків охоронців і сотні папараці. Цікаво, що французи це цінують – фестиваль проводиться у найбільших залах міста, і всі вони завжди переповнені.
