2014-го ЗСУ мали 6 тисяч воїнів, а зараз 200 тисяч вояків і 120 тисяч резервістів готові до відсічі агресору – Селезньов

На окупованому Донбасі зараз перебуває до 6 тисяч вояків російських регулярних військ і до 40 тисяч найманців із Росії, а також місцевих бойовиків. Про це заявив Радіо Свобода речник Генштабу Збройних сил України Владислав Селезньов. Він констатував зростання кількості порушень «шкільного перемир’я». При цьому Селезньов сказав: дотримуючись перемир’я, командир підрозділу ЗСУ на першій лінії оборони у разі смертельної небезпеки для підлеглих має повноваження на знищення вогневих точок противника. Угруповання російських військ в окупованому Росією українському Криму складає до 30 тисяч військовослужбовців, значні сили досі сконцентровані біля кордону з Україною. Водночас, зауважив Селезньов, заявлена Москвою кількість вояків під час спільних навчань із Білоруссю «Захід-2017» – 13 тисяч – є суттєво заниженою. Тому не можна виключати повномасштабного наступу Росії в Україні. Також речник Генштабу ЗСУ розповів про ліквідацію наслідків пожежі на арсеналі у Балаклії та про відвернену цього тижня спробу несанкціонованого прольоту над цим об’єктом легкомоторного літака і затримання пілота.

Олександр Лащенко: Зростає кількість обстрілів на Донбасі. Це «шкільне перемир’я» (11-те – якось нарахував політолог Володимир Фесенко у нас у студії) може спіткати доля 10-ти попередніх на Донбасі?

– Безумовно, проблема порушення з боку російсько-терористичних військ «перемир’я», у даному разі мова йде про «шкільне перемир’я», то цей факт є підтвердженим, у тому числі і представниками Міжнародної моніторингової місії ОБСЄ, яка здійснює свої повноваження щодо контролю за діями сторін вздовж лінії розмежування.

Ситуація залишається непростою. Бойовики, російсько-терористичні війська часто-густо порушують перемир’я, ведуть вогонь по наших позиціях, використовуючи різного роду зброю, все заради того, щоб тримати у певному напруженні не лише ЗСУ, які виконують завдання на першій лінії оборони, а й так само мирних жителів Донбасу, які проживають у «сірій зоні», а також у зоні поблизу військового конфлікту.

– Вже є загиблий у зоні бойових дій на Донбасі 7 вересня, український військовослужбовець. Я так розумію, що це ледь не перша загибель українського воїна за останній тиждень-півтора. Так?

– Так. Якщо за останній період часу ми констатували певне зниження напруження і фіксували непоодинокі дні, коли не було втрат серед українських військових внаслідок обстрілів з боку проросійських і російсько-терористичних військ, то зараз, на жаль, ситуація така, що ми знову фіксуємо, що бойовики ведуть прицільний вогонь, вогонь на ураження.

Щодо дій ЗСУ, тих підрозділів, які виконують завдання на першій лінії оборони, то нам часто-густо закидають, що військам на першій лінії оборони суворо заборонене відкриття вогню у відповідь. Знову ж таки підкреслюю, будь-який командир підрозділу на першій лінії оборони у разі, якщо життю його підлеглих загрожує смертельна небезпека, має всі повноваження, щоб захистити особовий склад від смертельної небезпеки.

– І вогонь у відповідь у такому разі відкривається?

– На знищення вогневих точок противника.

– На сьогодні, перша половина вересня 2017 року, яким є угруповання бойовиків, російських військ зараз на окупованому Донбасі є?

– Різні експерти озвучують різну інформацію. За тією інформацією, якою володію я, до 6 тисяч російських військовослужбовців перебувають на тимчасово окупованій території Донбасу і до 40 тисяч російсько-терористичних бойовиків, а також місцевих маргіналів, які виконують завдання у складі першого та другого армійських корпусів, які функціонально підпорядковуються Збройним силам Російської Федерації. Фактично вони виконують роль окупаційних військ на території України. І окупаційна держава, яка здійснює окупацію нашої країни, – це Російська Федерація.

– Тобто, зараз можна казати, на четвертий рік війни на Донбасі, фактично якихось своїх «моторол», «гіві» вже немає, там усе підконтрольне Москві? Власне, «Моторола» і «Гіві» теж були підконтрольні, на думку експертів.

– Безумовно, так і було. Такий процес спостерігається протягом останніх трьох років. Є певні публічні особи, які виконують роль медіа-постатей для створення відповідної картинки для російських медіа на кшталт «Мотороли», вище згаданого, чи «Гіві», а є безпосередні військові керівники, які на рівні від командира роти і вище на цих посадах виконують завдання за принципом «відрядження» на певний час представники Російської Федерації.

– Яка ситуація зараз? Російські ЗМІ повідомляли, що «знамените» приватне військове угруповання (чи як його назвати?), російський загін «Вагнер», який і в Сирії відзначився, і в Україні (Путін зустрічався з цими бойовиками з «Вагнера»), навіть «Вагнеру», зараз бракує грошей на зарплату, якщо її так назвати. Яке зараз забезпечення з боку Росії бойовиків на Донбасі?

– Враховуючи той факт, що бойовики продовжують вести вогонь по наших підрозділах, а наша розвідка постійно інформує нас про те, що йдуть через тимчасово неконтрольовану ділянку державного кордону між Україною та Російською Федерацією, ешелони зі зброєю, боєприпасами, матеріально-технічними засобами, то постачання відповідних засобів забезпечення триває. Можливо, не в тих обсягах, які були в 2014-2015 роках, але тим не менше цей процес триває. Тобто російсько-терористичні війська продовжують тримати в напрузі цілий регіон нашої країни.

– Одна з подій цього тижня – виступ зі щорічним посланням до Верховної Ради президента України Петра Порошенка. І він заявив, що «доказів готовності Росії до масштабної війни стає все більше». Тобто варіант повномасштабного наступу Росії не виключається?

– Так, безумовно. І Генштаб на цьому неодноразово наголошував, що ми постійно тримаємо ситуацію на контролі і вживаємо відповідних заходів реагування задля того, щоб країна була впевнена в тому, що ЗСУ, інші військові формування будуть спроможні відбити будь-яку атаку з боку ворога.

Щодо напруження ситуації вздовж держкордону між Україною та Російською Федерацією, то цю інформацію підтверджують не лише наші розвідувальні органи, а й наші західні партнери, які так само на період відповідних навчань російсько-білоруських «Захід-2017» сконцентрували на певних полігонах, на певних військових базах визначений особовий склад, військову техніку, у тому числі авіаційну техніку. Все заради того, щоб убезпечити території західних країн, країн, які є членами Північноатлантичного альянсу, від смертельної небезпеки, яку несе всьому світу Російська Федерація.

– Ці самі російсько-білоруські навчання «Захід-2017» – справді це може бути такий плацдарм для наступу? Я так Вас розумію? Чи таке залякування України і тих же західних партнерів?

– Найбільша проблема цих навчань полягає в тому, що вони є абсолютно непрозорими. Так, Російська Федерація надала можливість бути присутніми на цих навчаннях представникам як України, так і інших країн, які входять до у тому числі і Північноатлантичного альянсу. Але можливості цих спостерігачів дуже обмежені, фактично міжнародні аудитори не мають можливості оцінити весь масштаб і загальний задум цих навчань. Для того, щоб розуміти всі процеси, які відбуваються під час цих навчань, потрібно збільшувати чисельність міжнародних спостерігачів, і так само ці представники мають бути присутніми в ключових штабах, звідки відбувається керування цими навчаннями. Але ж цього процесу не відбувається. То ж фактично певною мірою навчання «Захід-2017» є темною конячкою, і кінцева мета так само, як і наслідки цих навчань, достеменно на сьогоднішній день невідомі.

– Путін цього тижня вперше заявив, що він ніби не проти участі миротворчих загонів, сил на Донбасі, але за певних умов. Ні, не на кордоні України і Росії, а саме по лінії зіткнення. З чим може бути пов’язана ця заява нібито готовності Росії до того, щоб пустити миротворців на Донбас?

– Не виключено, що в такий спосіб керівник Російської Федерації намагається перехопити ініціативу. Але знову ж таки я маю можливість нагадати, що у 2015 році Україна виступила з ініціативою і щодо направлення в регіон, в район проведення АТО, на схід нашої держави миротворчі підрозділи. Але питання і позиція України полягають у тому, що миротворчі підрозділи мають розміщуватися не вздовж лінія розмежування, яку нині займають з одного боку російсько-терористичні війська, а з іншого боку – підрозділи, які входять до складу АТО, а по всій території, яка нині перебуває під контролем російсько-терористичних військ, аж до держкордону між Україною і Російською Федерацією.

– Це ж сотні кілометрів.

– На сьогоднішній день ділянка неконтрольованого кордону між Україною і Російською Федерацією складає 420 кілометрів.

– Пожежа на складах у Балаклії була доволі масштабна. Вдалося наслідки подолати, щоб ця рана загоїлася?

– Щодо результатів розслідування, то, безумовно, ми очікуємо цієї інформації від відповідних структур, які здійснюють проведення кримінального провадження за фактом вибуху на 65-му арсеналі у Балаклії. До речі, буквально три дні тому особовий склад варти, який забезпечує охорону цього об’єкта, відпрацював на відмінно. У стрічках новин була інформація, що була спроба прольоту над цим об’єктом легкомоторного літака. Справа в тому, що за результатами пожежі, яка стала наслідком відповідної диверсії...

– Диверсії саме?

– На сьогоднішній день це (диверсія – ред.) є основна версія тих подій, які відбулися у Балаклії. Ключові зразки озброєння, боєприпасів залишилися неушкодженими, адже зберігалися в спеціально обладнаних приміщеннях, ангарах, сховищах. Тому під час пожежі ці зразки набоїв, боєприпасів не постраждали.

Що ж стосується дій українських посадових осіб, які забезпечували охорону в Балаклії, то вони спрацювали на відмінно – відкрили вогонь на ураження по цьому літаку. Льотчик змінив свій маршрут, який він всупереч льотному завданню спрямував над режимним об’єктом і на малих висотах. Зараз з цією посадовою особою, з льотчиком, працюють відповідні уповноважені органи – СБУ та Військова поліція, які з’ясовують, чому він спрямував свій літак над цим об’єктом, яку мету він перед собою ставив. Щодо дій посадових осіб, які здійснювали охорону цього об’єкта, то вони спрацювали на відмінно.

– А який саме літак?

– Невеличка модель.

– Це був професійний льотчик, військовий?

– Він був не військовим. Це льотчик, який виконував завдання на приватному літаку. З яких причин він опинився над цим об’єктом, над 65-м арсеналом, зараз це питання з’ясовують представники слідчої групи. Цей інцидент трапився 5 вересня о 13:30.

– І ця активність російських диверсійних груп не зменшилася після оголошення «шкільного перемир’я»?

– Певною мірою вона навіть збільшилася. Адже навчання Збройних сил Російської Федерації відбуваються на багатьох полігонах, у тому числі на території тимчасово окупованого Криму, у тому числі в інших районах Південного військового округу, до складу якого входять підрозділи, які знаходяться на території тимчасово окупованого Криму. Буквально найближчими днями розпочнуться навчання «Захід-2017», де велика кількість військовослужбовців Російської Федерації буде, за легендою навчань, «примушувати до миру» частину території, яка знаходиться на території Білорусі. Знову ж таки, мова ведеться про активні дії, які будуть відпрацьовуватися в рамках цих навчань.

– Угруповання росіян у Криму зростає, змінюється, залишається незмінним?

– Свого часу багато хто з російських аналітиків і експертів заявляв, що після того, як Російська Федерація анексувала Крим, вона перетворила його на авіаносець, який не можна потопити. Ця думка має серйозне підґрунтя. Адже на сьогоднішній день угруповання російських військ на території тимчасово окупованого Криму складає до 30 тисяч військовослужбовців з відповідним запасом і наявністю зброї, боєприпасів, з відповідними можливостями Чорноморського флоту Російської Федерації, який, до речі, цими днями проводить масштабні навчання у Чорному морі.

– Паралельно з «Заходом-2017», які в Білорусі відбуватимуться.

– Звичайно. Так само на кримських полігонах відбуваються навчання артилерійських підрозділів Російської Федерації. Виконують завдання морські піхотинці зі складу 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту Російської Федерації. Підрозділи, які дислокуються в інших військових містечках на території Криму. То ж динаміка військової діяльності російсько-окупаційних військ на території Криму є надзвичайно високою.

– Ядерна російська зброя є у Криму?

– Щодо ядерної зброї, я чув чимало заяв від політичних експертів щодо наявності цієї зброї. Я так само пам’ятаю, що неподалік Феодосії в населеному пункті Краснокам’янка й досі зберігаються відповідні приміщення з відповідним устаткуванням та обладнанням, приміщення, які спроможні взяти під свій контроль, взяти на відповідне зберігання зброю такого класу. Чи є вона, чи ні, то є питання до фахівців відповідних структур розвідки. Безумовно, якщо така зброя на території окупованого Криму є, то це значно підвищує ризики в першу чергу для жителів Криму.

– У чомусь і особисте питання до Вас – Ви ж і в Криму тривалий час служили. І от дані саме українських джерел. 12 колишніх військовослужбовців ЗСУ затримані окупаційною російською владою в Криму. Не треба бути Вангою, щоб сказати, що Вам особисто не можна відвідувати Крим, наприклад. Тому ці 12 військовослужбовців дуже ризикований крок вчинили. І знову ж таки історія Олега Сугерея, затриманого на окупованій частині Донбасу – деякі українських військовослужбовці нехтують попередженням.

– Безумовно. По-перше, ми отримуємо інформацію з відкритих джерел щодо рішень, які ухвалює Слідчий комітет Російської Федерації щодо порушення кримінальних справ щодо учасників АТО на сході нашої країни.

– Скільки таких кримінальних справ?

– Їх понад 30. До складу цих кримінальних справ або щодо посадових осіб різного рівня, починаючи від Головнокомандувача ЗСУ, генерала армії Віктора Муженка, завершуючи командирами частин та підрозділів, які виконували або виконують нині завдання в районах проведення АТО. Є низка кримінальних справ, які порушені безособово. Тобто фактично будь-хто з українських військовослужбовців, які виконували завдання на сході нашої держави, може потрапити в число фігурантів цих кримінальних справ.

А щодо моєї особистої історії, то так, на початку липня померла моя мама. Мама померла у Сімферополі. На жаль, я не мав можливості віддати останню шану саме з цих міркувань. Дуже великі ризики залишитися в Криму назавжди.

– Але все ж таки я хочу на оптимістичній ноті завершити. Ви як людина, для якої Крим – це не порожнє слово, не лише на Донбасі, а в Криму... можна вірити, що Україна отримає назад ці території?

– Мабуть, віра в те, що перемога буде за нами – це те, що змушує всіх нас рухатися вперед, здобувати звання, отримувати досвід, розраховувати на підтримку наших західних партнерів, щодня, щохвилини зі зброєю в руках захищати нашу країну.

– У міжнародних рейтингах ЗСУ вже входять до тридцятки найкращих.

– Так. І треба розуміти, що на початку 2014 року ЗСУ мали у своєму активі близько 6 тисяч професіонально навчених і підготовлених та готових зі зброєю в руках діяти, то на сьогоднішній день Україна в тридцятці найкращих країн світу. Це мотиваційний чинник. І знову ж таки він народився не на порожньому місці. Є прагнення, є жага до життя, до перемоги.

– Було 6 тисяч тоді, коли українська армія фактично з’являлася насправді, а зараз, можна сказати, це...? Якщо не таємниця, скільки українських воїнів?

– На сьогоднішній день чисельність ЗСУ складає близько 250 тисяч військовослужбовців та працівників ЗСУ. Якщо ми віднімемо відповідні підрозділи та персонал, який виконує завдання з питань логістичного забезпечення, то близько 200 тисяч українських вояків зі зброєю в руках готові стати і стають на захист нашої держави. Крім того, на сьогоднішній день ми маємо близько 120 тисяч військовонавченого і підготовленого оперативного резерву в першу чергу.

У будь-якому разі ця громада, ці лави спроможні в будь-який час стати на захист нашої держави, щоб забезпечити ключове завдання, яке покладається на ЗСУ, відповідно до нашої Конституції – захист територіальної цілісності та незалежності нашої країни.