Близько 1100 порушників міграційного законодавства виявлено в Україні упродовж серпня. Про це повідомив в ефірі Радіо Свобода речник Державної міграційної служби України Сергій Гунько. Водночас він стверджує, що незаконна міграція не є для країни масштабною проблемою: Україна здебільшого не становить інтересу для нелегальних мігрантів, які хочуть потрапити транзитом до країн Євросоюзу. Це підтвердив і речник Держприкордонслужби Олег Слободян.
Україна не стала транзитною країною для мігрантів, які прямують до країн ЄС, через географічне становище. А через війну на Донбасі та анексію Криму кількість мігрантів, які прибувають до України, зменшилася, розповідає речник представництва Міжнародної організації міграції в Україні Варвара Жлуктенко. Страх за безпеку та нестабільність економічної ситуації через воєнні дії загальмував потік мігрантів до України.
Люди, які раніше намагалися в неврегульований спосіб потрапити через територію Росії, потім через Україну до країн ЄС, сьогодні мають дуже серйозні перешкодиВарвара Жлуктенко
«Люди, які раніше намагалися в неврегульований спосіб потрапити через територію Росії, потім через Україну до країн ЄС, сьогодні як мінімум мають дуже серйозні перешкоди на своєму шляху – як через конфлікт на сході і воєнні дії, так і через те, що західний свій кордон Україна останніми роками значно зміцнила», – пояснює речниця.
Речник Державної міграційної служби Сергій Гунько повідомив, що в Україні наразі постійно проживає 257 тисяч мігрантів. При цьому лише за серпень ДМСУ спільно з Держприкордонслужбою та Нацполіцією виявила близько 1100 порушників міграційного законодавства, повідомляє він.
«Мова йде про людей, які є порушниками в той чи інший спосіб: або прострочена віза, або просто незаконне перебування на території України, або прострочений 90-денний термін, або порушення правил перебування», – перераховує речник. При цьому, якщо приналежність незаконних мігрантів до громадянства тієї чи іншої країни неможливо ідентифікувати, їх поміщають у спеціальні центри утримання іноземців.
Речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян визнає, що міграційні процеси в Україні невідривні від загальносвітової ситуації. Серед країн, з яких здебільшого походять порушники міграційного законодавства, він називає як колишні республіки СРСР – Молдову, Росію, Грузію, Азербайджан – так і більш віддалені держави з низьким рівнем життя: на кшталт В’єтнаму, Афганістану чи Бангладеш. Однак загалом, зазначає прикордонник, Україна не представляє значного інтересу для незаконних мігрантів.
Більш того: посилаючись на дані організації Frontex, яка займається моніторингом кордонів Євросоюзу та міграційних потоків, Слободян стверджує, що лише 0,2% незаконних мігрантів потрапляє до ЄС сукупно з територій України та Білорусі.
Окрім тих, хто, приїхавши до України офіційно, якимось чином порушив правила перебування, Слободян виокремлює категорію мігрантів, які таємно перетинають кордон, користуючись послугами перевізників-посередників.
Незаконних мігрантів ми переважно вловлюємо на українсько-словацькому кордоні, тому що там гірська ділянкаОлег Слободян
«Таких незаконних мігрантів ми переважно вловлюємо на українсько-словацькому кордоні, тому що там гірська ділянка і за допомогою місцевого населення ці організовані групи незаконних мігрантів намагаються порушувати кордон», – каже він. За словами Слободяна, такі нелегали не до кінця усвідомлюють ризики, на які наражаються.
Правоохоронні служби також спільно працюють над тим, щоб перекривати транснаціональні канали міграції, які проходять через українську територію, каже Слободян і наводить приклад громадянина Шрі-Ланки, якого видворили з країни.
«Цікавий факт, що він займався переправленням громадян Індії і Шрі-Ланки, тобто фактично своїх співвітчизників. За доставку від батьківщини до України він брав всього-на-всього три-чотири тисячі доларів, а за переправлення з України до країн ЄС – вже п’ять-шість тисяч доларів», – розповідає Слободян. Хоча він визнає, що такі оборудки неможливі без участі представників державних служб, проте запевняє, що ДПСУ намагається виявляти і таких посібників.
Притулок в Україні
Водночас директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров стверджує, що мігранти в Україні не захищені належним чином. На його думку, це пов’язано з тим, що від працівників правоохоронних служб вимагають давати певні показники, які доводили б успішність боротьби з нелегалами.
З Росії більше їдуть люди, які біжать звідти, від політики ПутінаЄвген Захаров
«Зараз ситуація змінилася в тому сенсі, що з Росії більше їдуть люди, які біжать звідти, від політики Путіна. І тих людей, які приїхали підтримувати українську боротьбу проти Росії, вони були на Майдані, вони волонтерили, вони навіть воювали за Україну – Росія вважає злочинцями. І вони подають запити на екстрадицію. Слід сказати, що, на превеликий жаль, в таких ситуаціях наші служби діють не дуже адекватно», – ділиться спостереженнями правозахисник, хоча зауважує, що українці загалом толерантні до мігрантів.
Сергій Гунько натомість запевняє, що міграційне законодавство в Україні не жорсткіше, ніж в решті країн, і в тих мігрантів, які законно тут проживають, проблем не виникає. Тим же іноземцям, хто за контрактом проходить службу в ЗСУ, військовий квиток автоматично надає право для проживання, а після трьох років служби може бути підставою для отримання громадянства.
А шукачам притулку українська влада, згідно з Конвенцією 1951-го року, не може надавати жодних преференцій на основі того, звідки вони приїхали, пояснює представник ДМСУ.
Українським законодавством, так само як і законодавством більшості країн ЄС, передбачено додатковий толерантний захистСергій Гунько
«Українським законодавством, так само як і законодавством більшості країн ЄС, передбачено додатковий толерантний захист, – додає він. – Це толерантний статус, який враховує моменти, коли людині потрібен захист, але вона напряму не потрапляє у визначення Конвенції 1951-го року».
При цьому Гунько зазначає, що останнім часом спостерігається різке зменшення кількості іноземців, які звертаються до правоохоронних органів по захист – з початку 2017 року, каже він, таких звернень було вдвічі менше, ніж за аналогічний період торік.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
