Відставка Войцеха Бальчуна з посади директора «Укрзалізниці» знову дала привід говорити про доцільність залучення іноземних фахівців для роботи в українських державних відомствах. Експерти та політики по-різному оцінюють ефективність окремих «експатів», але сходяться на тому, що успіх реформ не залежить від походження тих, хто їх очолює.
Традицію запрошувати до українських владних структур іноземців започаткувала не постмайданна влада – так, колишній прем’єр-міністр Юрій Єхануров, який обіймав низку посад в уряді за президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, згадує свою співпрацю з «варягами»: «Я маю успішний досвід роботи з радниками-іноземцями. Кшиштоф Ліс із Польщі суттєво допоміг мені в роботі у Фонді держмайна».
Іноземці добре знають, що саме треба робити, але не знають, як це зробити в українських умовах. Іноземців в жодному разі не можна ставити на чолі міністерств та державних відомствЮрій Єхануров
Однак, наголошує Єхануров, закордонним реформаторам не можна давати керівні посади в державному апараті.
«Іноземці добре знають, що саме треба робити, але не знають, як це зробити в українських умовах. Мені здається, що іноземців треба залучати до вирішення проблем, пов’язаних з управлінням реформами в Україні, але в жодному разі не можна ставити на чолі міністерств та державних відомств», – переконаний він.
Абромавичус нормальна людина, ненормальні ті, хто його взявЮрій Єхануров
Єхануров наводить приклад Міністерства економічного розвитку та торгівлі, яким він керував у 1997 році та яке після Революції гідності на півтора року очолив Айварас Абромавичус, що має литовське походження. «Фактично знищене управління реальним сектором економіки. Я б дуже хотів, щоб наші люди розуміли: він (Абромавичус – ред.) – нормальна людина, ненормальні ті, хто його взяв», – пояснює екс-прем’єр.
Політичний експерт Ігор Когут вбачає причину попиту на «експатів» у низькій політичній грамотності суспільства та відсутності чіткого бачення результату, який мають дати реформи.
Парламент має свої амбіції, урядовці – свої, суспільство взагалі не знає, про що йдетьсяІгор Когут
«Ми сподівались, що ці люди наділені якимось особистим досвідом, мають якісь чудодійні рецепти. Але реформа – це політичне бачення, стратегія, – каже фахівець. – І цього бачення часто немає спільного: парламент має свої амбіції, урядовці – свої, суспільство взагалі мало поінформоване і не знає, про що йдеться».
Підприємець та співзасновник громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар наголошує на тому, що некоректно звинувачувати в провалі українських реформ іноземців, яких він закликає не сприймати як якусь гомогенну групу.
Серед них є успішні реформатори, неуспішні реформатори, антиреформатори. Об'єднувати їх в одну категорію зовсім некоректноВалерій Пекар
«Серед них є успішні реформатори, неуспішні реформатори, антиреформатори. Об'єднувати їх в одну категорію зовсім не коректно, – стверджує він. – Я б розрізняв радників, які не беруть на себе відповідальність, урядовців, які беруть на себе відповідальність, та топ-менеджерів державних підприємств, які самі подалися на конкурс».
Як приклад успішного залучення Пекар наводить того ж таки Абромавичуса: «Під його керівництвом розпочалися всі ключові реформи Мінекономіки, включаючи дерегуляцію, прозорі закупівлі, угоди про вільну торгівлю і багато іншого».
Ініціатором реформи не може бути міністр, прем’єр-міністр чи президент. Майдан створив запит на реформи, але не артикульований, нечіткийВалерій Пекар
На думку громадянського діяча, невдача в реформах має дві причини, і жодна з них не пов’язана з походженням тих, хто реформи впроваджував. «По-перше, недостатній запит на реформи з боку громадян, тому що ініціатором реформи не може бути міністр, прем’єр-міністр чи президент, – впевнений Пекар. – Майдан створив запит на реформи, але не артикульований, нечіткий. Друга причина: це нема кому робити… Просто фізично немає робочих рук і голів, здатних робити реформи».
Народний депутат Сергій Каплін вважає, що запит на іноземний досвід є етапом в еволюційному процесі країни. Однак він не схильний назвати закордонних управлінців, яких запрошувала українська влада, найкращими в своїх галузях.
Я б залучив серйозних міжнародників, тих, хто проектував держави нового типуСергій Каплін
«Ми не наймали найкращих грузинів чи американців. Я б залучив серйозних міжнародників, тих, хто проектував держави нового типу», – каже він.
Юрій Єхануров, у свою чергу, наголошує на необхідності готувати українські кадри, здатні очолити реформування державних структур: «Якби можна було за державної підтримки на сході та півдні України створити мережу (навчальних закладів – ред.) для підготовки кадрів для державної служби, через декілька років ми вже мали б нормальні кадри. А так побираємося: хай гірше, аби інше, от він іноземець, можливо, він щось знає».
Позавчора подав у відставку чільний польський менеджер Войцех Бальчун з посади керівника «Укрзалізниці».Він став одним із 12 іноземців, які спробували допомогти реформувати Україну після 2014 року, використовуючи досвід реформ своїх країн, але вже відмовилися від цих спроб.
Із іноземців, які переїхали заради реформ до України, на найвищому щаблі влади залишається представниця української діаспори Америки, міністр охорони здоров’я Уляна Супрун. Вона народилась у Детройті і була громадянкою США. Також у Міністерстві юстиції досі продовжує працювати заступником грузинський юрист-міжнародник Гія Гецадзе, а естонка Яніка Мерило залишається на посаді радника міністра інфраструктури.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
