Черги до дитсадків подолає децентралізація – Гройсман

В чергах у дитсадочки – 75 тисяч дітей. Що робити?

75 тисяч українських дітей стоять у чергах до дитячих садочків, заявив журналістам прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Водночас, за його словами, ця черга скорочується завдяки політиці децентралізації. Утім, експерти визнають, що у маленьких містах та селах місць у дошкільних закладах здебільшого вистачає, тоді як у великих містах черга з дошкільнят росте через стрімке будівництво житла та відсутність якісного планування розвитку міста. Частина фахівців радить допомагати українським дітям не лише за допомогою створення нових державних дитсадків, а й стимулюючи розбудову приватних дошкільних закладів.

​

Українським дітям найбільше не вистачає місць у дитсадках Києва та в інших великих містах, тоді як у селах значну частину праці з виховання малюків традиційно беруть на себе матері й бабусі, каже директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Віктор Громовий. На його переконання, черга до дитсадків у Києві – штучно створена проблема, викликана безладною забудовою та відсутністю освітньої політики.

«В Україні ніхто не прогнозує демографічних наслідків варварської забудови столиці. Ніхто не передбачає поряд із новими будинками всієї інфраструктури – тож неминуче такі проблеми виникають. Згадаймо, як на початку 1990-х років частина приміщень дитячих садочків ставала приміщеннями іншого призначення, зокрема там з’являлися навчальні заклади нового зразка», – каже він.

Начальниця відділу дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Тамара Панасюк погоджується з тим, що чимало будівель дитячих садків використовувались не за призначенням та були змінені таким чином, що вже не можуть бути приміщенням для навчальних закладів. Втім, вона наголошує, що завдяки процесу децентралізації саме місцеві органи самоврядування можуть вирішувати, що робити з цими об’єктами.

«Таких садочків лишилося не так багато, понад 200 по всій Україні, а було понад 2000. Вони вже в такому стані, що на місцях мають визначати доцільність використання цих будівель для дошкільних навчальних закладів. Іноді побудувати новий садочок дешевше, ніж повернути наявний у власність та використовувати за призначенням», – каже чиновниця.

За словами Панасюк, за 2016 рік по всій Україні в експлуатацію здали 14 новобудов, а також створено 26 500 додаткових місць в дитячих садках. «В Києві є резерви, в тому числі розвивається мережа приватних дитсадків. Саме Київ займає активну позицію щодо розвитку мережі дитячих садочків», – стверджує вона.

Співголова громадського об'єднання «Батьки SOS» Олена Бондаренко підтримує створення електронних черг, оскільки це дозволяє врахувати та спрогнозувати навантаження на район, а також зменшує корупційну складову.

«Мені чиновники в Києві скаржаться, що дуже часто до них звертаються люди поважні, кажуть: влаштуйте мою дитину в садочок. Вони їм відповідають: ми не можемо, є електронна черга. І коли люди не можуть вирішити це питання особисто для себе, вони змушені вирішувати його для всіх, швидше будувати, знаходити кошти», – впевнена Бондаренко.

Із тим, що електронна черга працює, згодна і Тамара Панасюк. «Були збої в програмі по місту Києву, і цього року з першого квітня впроваджували нову програму. На допомогу з реєстрацією йшли департаменти освіти і науки Києва, районні управління освіти», – згадує вона і наголошує, що, за умовами децентралізації, саме місцеві органи самоврядування мають забезпечити дітей місцями в дошкільних освітніх закладах, адже на місці видніше, як розпорядитися бюджетними коштами.

Віктор Громовий не такий прихильний до впровадження електронної черги. За його словами, вона не змогла подолати корупційні оборудки в цьому секторі.

«Не хочу називати конкретне місто, в якому існує електронна черга в дитсадочки. Там ніби все прозоро, гроші заплатили за розробку, відрапортували, що здолали корупцію. Але всі знають, що за 500 баксів можна вирішити питання без всякої електронної черги», – розповідає він.

Бондаренко зауважує на це, що громадське об’єднання, яке вона представляє, працює лише з чітко окресленими заявами, яких з весни не отримувало: «Я дуже чекаю на такі звернення з того часу, як запрацювала нова електронна черга. Про попередню навіть говорити не хочу – там було можливо все. Але мені потрібна конкретна людина із конкретним фактом».

Як обрати садок?

В Україні попит на якісну дошкільну освіту нерозвинений, оскільки батьки просто не знають, чого вимагати від держави та приватних дитсадків, визнає експерт з питань освіти та засновник «Клубу дослідників дитинства» Максим Бакшаєв. Водночас він констатує, що за останній рік законодавчі умови для створення приватних дошкільних закладів спростилися. Однак такі садки успішно розвиватимуться лише за умови побудови якісної системи публічної інформації про дошкільну освіту в Україні, наголошує активіст.

«Ті, хто хоче створити (недержавний дитячий садок – ред.), не знають, як це зробити, бо є дуже багато організаційних питань. Тому якщо дати їм можливість отримувати інформацію щодо цього, ті, хто хотіли б це зробити, будуть впевненими у тому, що роблять», – впевнений Бакшаєв.

Тамара Панасюк зазначає, що МОН спільно з Міністерством охорони здоров’я спростило санітарні вимоги для дошкільних навчальних закладів, а вся необхідна інформація про створення приватного садочка є на сайті Міністерства освіти. «Крім того, Міністерством вносяться зміни до постанови про ліцензування галузі дошкільної освіти, і ця постанова матиме для дошкільної освіти декларативний характер», – додає вона.

При виборі дитячого садка для дитини представниця міністерства радить покладатись на особисті враження: «Батьки навіть з першого погляду можуть визначити, чи сподобається дитсадочок дитині. Крім того, можна прийти в місцеве управління освіти, вони мають всю інформацію про садочки, які працюють в їхньому районі чи місті», – радить вона.

Олена Бондаренко додає, що краще обирати дитячий садочок неподалік від дому та не переоцінювати важливість освітніх послуг, які пропонуються за додаткову оплату: «Найважливіше для дитини в дошкільний період – це спілкування, тепла атмосфера, а вивчити все необхідне вона зможе в школі», – впевнена активістка.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі