Посиленню ветеринарно-санітарного контролю за безпекою харчових продуктів мають сприяти мобільні робочі групи Держпродспоживслужби та Нацполіції, рішення про створення яких схвалили напередодні на засіданні уряду. Про це в ефірі Радіо Свобода розповів голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа. Як повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби, з початку року її працівники розслідували 79 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь, внаслідок яких постраждала 941 особа, з них 750 дітей. У Києві кількість випадків захворювань на гостру кишкову інфекцію після після вживання суші в одному з ресторанів зросла до 38.
– Мало не щороку трапляються масові отруєння харчовими продуктами і в Києві, і в інших містах України. Хто перевіряє якість та безпечність продуктів в закладах громадського харчування?
– Відповідальність за забезпечення якості продукції несе виробник. Перевірка за нами, Держпродспоживслужбою. Ми можемо вийти на позапланову перевірку, наприклад, за рішенням суду чи скаргою споживача, оформленою належним чином: прізвище, ім’я, по батькові, підпис, дата, суть оскарження, назва юридичної особи (а не торгівельної точки) та її адреса.
– Як часто проводяться планові перевірки?
Перевірка дрібних господарюючих суб’єктів проводиться раз на 5 років, що не відповідає вимогам європейського законодавства
– Перевірка дрібних господарюючих суб’єктів, якими зазвичай оформлені такі торговельні точки, проводиться раз на 5 років, що не відповідає вимогам європейського законодавства. Верховною Радою схвалено, а президентом підписано закон про державний контроль за безпечністю харчової продукції. Очікуємо, що він набуде чинності в квітні наступного року. Тоді матимемо можливість проводити позапланові перевірки без попередження за наявності підстав.
– Яке покарання передбачене для винних в ситуації, що призвела до отруєння майже 40 людей?
– Покарання в цьому конкретному випадку – це, якщо не помиляюсь, 325 стаття кодексу, від 2 до 6 років до осіб, які несуть відповідальність. Скоріш за все, це не власники, а менеджмент закладу.
– Не так давно були зафіксовані випадки захворювання на ботулізм внаслідок вживання продуктів, придбаних в торговельних закладах. Їх також перевіряє ваша служба. Є ринки, багато з них стихійні, де торгівля у спеку здійснюється мало не з асфальту. Хто за цим слідкує?
– У випадках, коли люди постраждали від ботулізму, ми перевіряли заклади торгівлі, визначали виробників. На жаль, заклади торгівлі не завжди дотримуються вимог документального супроводу. Відповідно, теж застосовуються штрафні санкції.
Понад сто закладів харчування вже перевірено, близько 30% господарюючих суб’єктів зупинили свою діяльність до усунення порушень
Понад сто закладів харчування вже перевірено, зараз готується перевірка понад тисячі господарюючих суб’єктів. Навіть в рамках моніторингового статусу цих заходів близько 30% господарюючих суб’єктів зупинили свою діяльність до усунення порушень. Наше завдання: показати їм, що перевірки будуть, краще привести технології та гігієнічні вимоги при приготуванні їжі у відповідність до законодавства.
Вчора на засіданні Кабінету міністрів було схвалене рішення з посилення ветеринарно-санітарного контролю, яке передбачає створення спільних мобільних робочих груп Держпродспоживслужбою та Нацполіцією. Думаю, одним із завдань таких груп буде реакція на незареєстровані місця торгівлі.
– Що б Ви могли порадити споживачам, які виявили, що придбали неякісні харчі?
– Я б рекомендував зберігати документи про купівлю, зокрема касові чеки. Далі – скарга громадянина Україна до територіального органу Держпродспоживслужби, в нас на сайті розміщені координати всіх місцевих органів. Підтверджуючі документи додаємо. Ми зараз працюємо над електронною формою для подачі таких заяв.
На випадок отруєння існує протокол взаємодії. Лікарі повідомляють лабораторний центр при Міністерстві охорони здоров’я, лабораторні центри повідомляють нас. Якщо це масове отруєння, відбувається засідання надзвичайної комісії та приймається рішення про перевірку.
– Чи можна називати випадки отруєнь цього року наслідком скасування санітарно-епідеміологічної служби чи скорочення перевірок?
Підприємці звикли, що ніхто не дивиться
– Статистика харчових отруєнь в 2015-2016 році зросла на 50%, в цьому році ріст дещо уповільнився, але збільшення все одно є. У 2015 році СЕС ще функціонувала, тож проблема не в назві органу державного контролю. Проблема скоріше саме в мораторії: підприємці звикли, що ніхто не дивиться. На серпень-вересень плануємо впровадження цілісної IT-системи, де будуть шифруватися всі результати лабораторних досліджень по відношенню до кожного господарюючого суб’єкта, залежно від яких запроваджується довгостроковий план контролю. Єдина відмінність в тому, що перевірка в сфері харчової продукції повинна здійснюватися без попередження. За 9 місяців необхідно розробити близько 40 підзаконних актів.
– За критеріями ризику, які зараз, в літню пору, найбільш ризиковані заклади торгівлі і громадського харчування?
– Критерії ризику – це скоріше види продукції. Зрозуміло, що в літній період це більше риба та м’ясо. До речі, у випадку «Євразії» отруєнь було більше від продукції, яка реалізовувалась на винос. Умови приготування їжі там не відповідали санітарним вимогами, але зрозуміло, якщо людина виносить їжу на 35-градусну спеку на якийсь час, то ризик набагато підвищується. Споживачам також варто на це зважати.
