«Ініціатива трьох морів» об’єднує держави Центрально-Східної та Південної Європи навколо питань безпеки

Варшава – Через два тижні у Варшаві відбудеться саміт «Ініціативи трьох морів». У столиці Польщі зустрінуться президенти і представники урядів 12 країн Європейського союзу, які розташовані між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями. Україна не є членом ЄС, тож вона не бере участі в цій ініціативі. Утім, української проблематики на варшавському саміті не бракуватиме, адже він присвячений питанням безпеки в регіоні. На варшавський саміт прибуде президент США Дональд Трамп. У Польщі очікують, що він зробить важливі заяви, які стосуватимуться американської політики щодо країн Сходу та Півдня Європи. Про те, з якою метою створено «Ініціативу трьох морів», чим вона відрізняється від польського проекту «Міжмор’я» (Intermarium), відомого ще з міжвоєнного періоду, Радіо Свобода запитало польських експертів.

​

Цій ідеї вже майже 100 років, але воскресити концепцію Intermarium, або ж «Міжмор’я», пообіцяла теперішня польська партія влади «Право і справедливість», йдучи до влади. Колишній депутат Європарламенту та експерт з польсько-української проблематики Павел Залевський нагадує, що палким прихильником блоку держав Центрально-Східної Європи, де ключову роль відігравали б Польща та Україна був політичний лідер міжвоєнної Польщі Юзеф Пілсудський.

Таке об’єднання мало б протистояти загарбницьким планам більшовицької Росії та Німеччини. У міжвоєнний період ідею Підсудського не вдалося реалізувати, зокрема, тому, що не відбулася українська державність. Натомість тепер, вважає Залевський, концепція блоку, спрямованого проти Німеччини та Росії, позбавлена сенсу, адже Берлін – це партнер, а не противник центральноєвропейських держав. Тому, вважає політик, інші держави регіону не підтримали ідею родом із міжвоєнного періоду.

«Створення «Міжмор’я», тобто інтегрування держав, які розташовані між Німеччиною та Росією, але мають різні інтереси на Заході Європи, особливо в Німеччині, – це невдала ідея. Адже сьогодні ці держави мають інструмент реалізації цих інтересів щодо Німеччини – це Євросоюз, тож цей намір не здійснився і концепція «Міжмор’я», як би її не формулювали, зазнала поразки», – розмірковує Залевський.

Залевський вважає, що теперішня польська влада мусила переглянути свої плани щодо створення «Міжмор’я» так, аби ця ініціатива не сприймалася наче протиставлення Європейському союзові.

«Концепція, яка тепер обговорюється, виникла в Хорватії. Її назвали «Ініціативою трьох морів», бо й справді держави, які мали би підтримати цю ідею розташовані між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями, та вона спрямована до країн, які є членами НАТО і ЄС. Суттю цієї концепції є економічні питання, тобто співпраця із залученням нових інвестицій у цей регіон», – пояснює він.

В «Ініціативі трьох морів» є хвіртка для України – Матерняк

Експерт з української проблематики та питань безпеки регіону Даріуш Матерняк каже, що концепція «Міжмор’я» та «Ініціатива трьох морів» не заперечують одна одну. Він запевняє, що в Польщі не відмовилися від створення широкої коаліції держав Центрально-Східної Європи, яку тут називають концепцією АБЧ, тобто Адріатика-Балтика-Чорне море. Ідеологи такого утворення хочуть залучити до нього не лише 12 членів ЄС, але й держави «Східного партнерства» – тобто Україну, Білорусь, Молдову та країни Кавказу. Натомість «Ініціатива трьох морів» діятиме у складі ЄС. Крім Польщі, її підтримали Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Словаччина, Австрія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Хорватія та Словенія.

«Створення цієї концепції вписується в політику теперішньої правлячої у Польщі партії та президента Анджея Дуди. Ця концепція спрямована на те, щоб створити групу держав Центрально-Східної Європи, так щоб вони могли захищати спільні інтереси на форумі ЄС. Звідси виникнення «Ініціативи трьох морів», яка, мабуть, найближчим часом інституціоналізується», – говорить Матерняк.

Матерняк зазначає, що «Ініціатива трьох морів», згідно з намірами її засновників, – це не тільки економічна інтеграція. За його словами, співпраця між 12 країнами має бути різносторонньою. «Також у сфері безпеки, значною мірою у військовій, хоч за це передусім відповідає не ЄС, а НАТО. Натомість для цього регіону винятково важлива енергетична безпека. Більшість країн, які підтримали «Ініціативу трьох морів» принципово проти енергетичних проектів, які просуває Росія, передусім йдеться про «Північний потік-2». І тут маємо хвіртку, яка відкривається для співпраці з Україною, яка також проти цього проекту», – зауважує експерт.

На саміті йтиметься про політику стримування Росії

Даріуш Матерняк зазначає, що військова співпраця між країнами, які підтримують обидві концепції – «Міжмор’я» і «Ініціативу трьох морів» – уже ведеться. Приклад – литовсько-польсько-українська бригада, яка базується на території Польщі. За словами Матерняка, схожих ініціатив буде більше: «Навіть якщо це не будуть настільки розбудовані одиниці як литовсько-польсько-українська бригада, то точно будуть інтенсивніші навчання, маневри, обмін досвідом, що за теперішньої ситуації дуже важливо, зважаючи на загрозу з боку Росії, причому не тільки у Центрально-Східній Європі, але й на Балканах».

Польський експерт наголошує, що питання безпеки будуть одними з головних на липневому саміті «Ініціативи трьох морів». Він впевнений, що учасники цього форуму говоритимуть про ситуацію в Україні та можливості мирного вирішення конфлікту на Донбасі. «Можливо, президент США, перебуваючи в Польщі, запропонує якесь інше рішення. Багато йтиметься про політику стримування Росії, продовження натовської військової присутності в нашому регіоні, в Польщі та балтійських країнах», – сказав Даріуш Матерняк.

У свою чергу Павел Залевський вважає, що поки що рано говорити про успішність проекту «Ініціатива трьох морів». На його думку, ідеї головних авторів цієї концепції – Польщі та Хорватії – надто загальні, можливо, якісь конкретні пропозиції виникнуть під час Варшавського саміту, що відбуватиметься 6-7 липня.