На опалення і водопостачання українських будинків витрачається утричі більше коштів, ніж в середньому в країнах Євросоюзу, і це створює значний простір для економії, заявили експерти і депутати, учасники круглого столу з енергоефективності. Як один з кроків до зменшення рахунків українців за «комуналку», вони пропонують ухвалення «енергоефективного пакету законопроектів», які регламентують облік енергоносіїв та комунальних послуг і стимулюють модернізацію житла. Утім, енергосервісні компанії, які спеціалізуються на аудиті та термомодернізації будівель, закликають мешканців багатоповерхівок починати працювати над енергоефективністю житла самотужки, не чекаючи милості від влади.
Тариф на водопостачання для українців може зменшитися щонайменше на 15%, якщо Верховна Рада ухвалить законопроект про комерційний облік комунальних послуг, який мають розглянути у другому читанні 22 червня. Про це заявила під час круглого столу з енергоефективності в Українському кризовому медіа-центрі Ольга Бабій, член ради Асоціації водоканалів України «Укрводоканалекологія».
Енергоефективність і зниження витрат на виробництво теплової енергії, води та водовідведення – це єдиний спосіб знизити тариф. Тільки популісти можуть говорити, що тариф можна знизити в якийсь інший спосібОльга Бабій
«Ми розуміємо, що енергоефективність і зниження витрат на виробництво теплової енергії, води та водовідведення – це єдиний спосіб знизити тариф. Тільки популісти можуть говорити, що тариф можна знизити в якийсь інший спосіб. За останні два роки стрімко зросла вартість електроенергії, зросли інші тарифи, і наше завдання – у будь-який спосіб знижувати споживання електроенергії і газу на водопостачання і водовідведення. Іншого шляху немає», – зазначає Ольга Бабій.
Але додає, що паралельно зі зниженням собівартості водопостачання необхідно запроваджувати комерційний облік, який допоможе українцям економити, а постачальникам – побачити реальний обсяг води, який вони продають, і уточнити її собівартість.
«До 50% витрат і втрат усіх монополістів – м’яко кажучи, «недореалізація вироблених послуг». Ідеться про те, що люди купують на ринку і встановлюють лічильники з магнітами. Є й інші причини, через які послуг виробляється більше, ніж реалізується. Ми порахували, що за рахунок впровадження комерційного обліку, обсяг реалізації послуги виросте на 15%. І ми маємо можливість автоматично зменшити тарифи на 15%. А комерційний облік у теплі дозволить почати рахувати гігакалорію як товарну одиницю. На сьогодні ми витрачаємо в повітря не тільки на етапі постачання в будинок, а й через технології, й навіть не знаємо, скільки», – наголошує представниця об’єднання водоканалів.
Ольга Бабій згадує красномовний факт: в Україні комунальники витрачають на виробництво тепла і води утричі більше енергії, ніж у країнах ЄС.
22 червня Верховна Рада голосуватиме у другому читанні кілька документів з «енергетичного пакету»: крім законопроекту «про комерційний облік комунальних послуг», у порядку денному – законопроекти про енергоефективність будівель та про житлово-комунальні послуги.
Євген Магльований, директор департаменту технічного регулювання енергоефективності Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, зазначив, що їхні тексти детально обговорили, і в них максимально врахували інтереси всіх сторін: від виробників послуг і уряду до кінцевого споживача.
Час консолідувати зусилля трьох років складної роботи з енергоефективності – представник Єврокомісії
На підтримку цього пакету законопроектів висловлюються і представники ЄС. Так Петер Вагнер, керівник Групи підтримки України в Єврокомісії, який брав участь у розробці цих документів, закликав ухвалити ці законопроекти якнайшвидше, щоб західні донори встигли визначитися, яку суму коштів вони готові виділити для Фонду енергоефективності на першому етапі.
«Зараз саме час консолідувати зусилля трьох років дуже складної роботи і зрушень у сфері енергоефективності. Ми вже маємо закон про Фонд енергоефективності. Це дуже гарний початок, але без усіх інших елементів (законопроектів – ред.) Фонд буде неефективним, він матиме належне управління і не зможе забезпечити результатів, яких ми так очікуємо. Звісно, деякі елементи законопроектів, зокрема, законопроекту про енергоефективність будівель, не на 100% відповідають європейським практикам. Проте ми переконані, що це дозволить Україні розпочати процес. І головне – розпочати зараз, і в найближчі роки вдосконалити закони і наблизити їх до європейського законодавства», – зауважив Петер Вагнер.
Зі свого боку, один з ініціаторів «енергоефективних законопроектів» Олександр Домбровський, депутат від «Блоку Петра Порошенка» та виконувач обов’язків голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, вважає ці законодавчі зміни не лише корисними для споживачів, а й вигідними для економіки в цілому.
«Коли українська економіка витрачає на одиницю ВВП удвічі більше енергоресурсів, ніж у середньому у світі, і у 5-8 разів більше, ніж у країнах ЄС, ми ніколи не зможемо бути не тільки конкурентними, а й надати якісну і конкурентну послугу споживачу в Україні», – наголосив депутат.
Між тим, Олександр Домбровський не вважає, що ефект від цих законопроектів буде швидким, і зменшить чеки українців на комунальні послуги одразу. Цю думку підтримали й недержавні експерти, серед яких – Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора».
«Ця реформа – марафон, – каже вона. – Політики часто хочуть мати результат одразу, але перші результати можуть бути навіть шокові. Але треба якісно нові зміни – через 15 років. Більшість урядів, які починали ці реформи, не виграли наступні вибори, але це принесло плоди у майбутньому. І ми не можемо цього не робити, якщо справді хочемо побудувати якісно нову, незалежну країну», – зауважила Тетяна Бойко.
За оцінками експертів DiXi Group, три «енергоефективні законопроекти» – це лише 3% від тієї роботи, яку необхідно виконати законодавцям та урядові, щоб дійсно отримати економічні ефекти в рахунках українців за комунальні послуги.
Водночас таких прогнозів про «довгий шлях» не розділяють практики, які впроваджують принципи енергоефективності в окремо взятих будинках та виробництвах.
Так, Андрій Саук, голова одного з ОСББ у місті Бровари, зауважує, що якщо його ухвалять, це одразу стане сигналом для усіх мешканців, які поки що вагаються щодо того, чи варто витрачатися на модернізацію свого житла.
Ці три закони повинні бути ухвалені найближчим часом, тому що ми маємо рухатися далі і наздоганяти цивілізований світАндрій Саук
«Ці три закони повинні бути ухвалені найближчим часом, тому що ми маємо рухатися далі і наздоганяти цивілізований світ. Зараз за рахунок нашої бездіяльності ми перекладаємо гроші із бюджету, із наших кишень, у кишені олігархів, і нам бракує коштів на ті речі, які реально потрібні», – пояснив свою думку Андрій Саук.
Тим часом представники енергосервісних компаній (які проводять енергоаудит будівель та термомодернізують їх), закликають українців починати діяти, не чекаючи ухвалення додаткових законів у цій галузі. До цього закликав, зокрема, менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин. За його словами, українці вже зараз можуть зменшити свої рахунки, оцінивши енергетичні втрати свого житла і модернізувавши його.
Коли ж з’являться додаткові закони, які сприятимуть такій діяльності, за термомодернізацію та енергоаудит візьмуться всі охочі, тож витрати на цю роботу закономірно подорожчають.
У парламенті й в експертному середовищі визнають: один долар інвестицій в енергоефективність приносить до чотирьох доларів прибутку, а термін окупності інвестицій – менший від чотирьох років. Водночас, за різними оцінками, до 40 відсотків енергетичних втрат в Україні припадає саме на житлово-комунальний сектор.
