(Рубрика «Точка зору»)
Олег Листопад
Новини про варварські рубки не сходять з перших шпальт провідних газет та головних сторінок сайтів, постійно у кадрі як національних, так і місцевих каналів. Але якщо знищений бензопилою сосняк ще можна відродити років через 80-100, то особливо цінні унікальні праліси, старовікові ліси відновленню не підлягають. На щастя, з’явився реальний шанс порятунку цієї цінної спадщини. Це станеться, якщо президент підпише відповідний законопроект.
У травні Верховна Рада України ухвалила закон про охорону пралісів («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів). Закон ухвалено на виконання Україною своїх зобов’язань щодо Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат». Цей документ забороняє рубки в пралісах і вводить сувору відповідальність за їх знищення та пошкодження. Розробляли його громадські природоохоронні організації за участі Міністерства екології та природних ресурсів. Підписантами законопроекту стали 13 народних депутатів України. Активно підтримали ухвалення закону Мінприроди та Кабінет міністрів в цілому.
Зараз слово – за президентом України, оскільки закон набере сили тільки після його підпису.
Що таке праліси і чому важливо їх зберегти?
Праліси – унікальні недоторкані ліси, які існують і розвиваються поза безпосереднім впливом людини, за законами природи. Завдяки цьому вони мають високу життєздатність, стійкі до природних змін і навіть катаклізмів. Вони краще , ніж інші ліси, пом’якшують клімат, очищують воду, утримують вуглець, надлишок якого в атмосфері багато хто з науковців вважає причиною глобального потепління. Саме ці ліси зберігають раритетне біологічне різноманіття.
Найдавніших, недоторканих лісів залишилося зовсім мало – близько 50 тисяч гектарів, у той час як загальна площа лісів України – понад 10 мільйонів гектарів. На сьогодні залишки європейських пралісів збереглися лише у Карпатах, на Балканах і в північній Росії.
Ще в 2014 році в Україні стартував проект «Збереження карпатських пралісів». Ініціаторами та виконавцями проекту є громадські природоохоронні організації Українське товариство охорони птахів і Франкфуртське зоологічне товариство (Німеччина). Мета проекту – збереження 300 тисяч гектарів природних ландшафтів у Карпатах шляхом заповідання особливо цінних лісів.
Праліси не можна відтворити
Саме тому так важливо їх зберегти, заборонивши будь-які рубки і господарську діяльність у них. Представник Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко вважає, що темпи знищення залишків пралісів і старовікових лісів в Українських Карпатах загрозливо високі: вони можуть бути остаточно втрачені за 5-6 років. Так, у серпні 2014-го під час обстеження 16 тисяч га унікальних лісів природоохоронці виявили, що із них лише 12 тисяч гектарів зберегли критерії пралісів, а решта чотири тисячі, тобто четвертина, зруйновані господарською діяльністю.
Здавалося б, як можуть знищувати ліси, які розташовані в межах національних природних парків чи заказників? Виявляється, є спосіб. Стара редакція Санітарних правил у лісах України, Правила поліпшення якісного складу лісів і Порядок спеціального використання лісових ресурсів дають таку можливість. Наприклад, у заказниках, господарських зонах національних природних парків і регіональних ландшафтних парках дозволено 13 (!) видів рубок та збирання мертвої деревини. А в зонах регульованої рекреації та буферних зонах національних природних парків і біосферних заповідників – 11 видів рубок та прибирання мертвої деревини. І навіть у природних заповідниках, заповідних урочищах і заповідних зонах національних природних парків, біосферних заповідниках та регіональних ландшафтних парках дозволено розчищення лісу від мертвої деревини і кілька видів рубок. Нові Санправила покращили ситуацію, але закріпити успіх, зробити зміни на краще незворотними може лише закон.
А де тоді збирати гриби?
Ухвалення Закону спричинило різні побоювання та чутки в мешканців, що проживають неподалік пралісів та старовікових лісів. Кажуть, що тепер у лісах заборонять збирати гриби, полювати й прибирати повалені дерева. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко спростував побоювання мешканців: «Закон не забороняє місцевим жителям збирати гриби і ягоди в лісах, які належать до пралісів. Закон забороняє тільки промислову (особливо – із застосуванням спеціальних знарядь) заготівлю грибів та ягід, яка підриває природні запаси й проти якої якраз місцеві жителі категорично виступають. Також Закон забороняє полювання в заказниках, тому що вони виконують роль відтворювальних ділянок для диких тварин, в яких вони можуть знайти порятунок від переслідування мисливцями і спокій під час розмноження».
Також експерт пояснив, що боротьба із захаращеністю лісів (збір мертвої деревини, хмизу, повалених дерев) забороняється тільки в таких заповідних територіях – заказниках і пам’ятках природи. Це пояснюється тим, що мертва деревина зовсім не «мертва», вона дає життя, стає притулком і субстратом, їжею для папоротей, комах, мохів, грибів. Захищаючи «мертву» деревину, ми захищаємо ці організми від знищення. У штучно створених категоріях об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема у ботанічних садах, дендропарках, зоопарках, парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва, боротьба із захаращенністю не забороняється.
Отож, причин для занепокоєння у мешканців немає.
«Золотий Голос України» звучить на захист пралісів
На підтримку закону виступають не лише спеціалісти природоохоронних міністерств та відомств, народні депутати та громадські активісти. Підтримує збереження пралісів й відома українська співачка Руслана, яка вже звернулася до президента із проханням підписати ухвалений закон.
Адже збереження пралісів, яке декларується ухваленим законом, дозволить пом’якшити негативні кліматичні зміни, запобігти стихійним явищам і зберегти українську природу для майбутніх поколінь.
Новий закон сприятиме виконанню низки міжнародних документів – належній охороні української частини об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», виконанню Карпатської конвенції та Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття.
Підписання цього закону стане важливим кроком України до асоціації з Європейським союзом і виконанням нею зобов’язань перед світовою спільнотою у збереженні унікальних природних об’єктів.
Олег Листопад – еколог, блогер та журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
