Гості передачі «Ваша Свобода»: Олександр Хара, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики фонду «Майдан закордонних справ»; Адріан Каратницький, співдиректор програми Атлантичної ради «Україна в Європі».
ЄС і США дотримуються схожих позицій стосовно питання війни на сході України. Про це 26 травня перед початком дводенного саміту «Групи семи» в італійському місті Таорміна заявив голова Європейської ради Дональд Туск. Він фактично повторив те, що сказав днем раніше на саміті НАТО в Брюсселі, а саме: після перемов з президентом США Дональдом Трампом сторони не мають однакових позицій щодо відносин із Росією, але є спільна думка щодо конфлікту в Україні. Зустріч «Групи семи» відбувається на тлі заяви США: Росія не повернеться до «Групи семи», поки не забереться з України. Перед самітом президент України Петро Порошенко мав телефонні переговори з його учасниками – головою Європейської ради Дональдом Туском, президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, а трохи раніше президент України Петро Порошенко зустрічався з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Віталій Портников: Панове, на вашу думку, чи дійсно зустріч «Великої сімки», яка є знайомством Дональда Трампа з лідерами інших розвинених країн світу, може вплинути на ситуацію в Україні?
Олександр Хара: Навряд. Цей саміт можна розділити на дві частини – на формальну, питання, які внесені у порядок денний, перш за все питання безпеки громадян, боротьби з тероризмом, економічне зростання і питання робочої сили, навичок й інше.
Але насправді тон задасть пан Трамп, який буквально годину тому в своєму «Твітері» написав, що економічне зростання і боротьба з тероризмом – ключові питання, які обговорюватимуться. І, як показав саміт НАТО, коли переформатували виступи очільників країн, звели їх до 3-4 хвилин виступу, щоб, як жартують експерти, Трамп не був засмучений, йому було цікаво, і він розумів про що йдеться.
Трамп домінуватиме на саміті, а серед його пріоритетів Україна – другорядна чи третьорядна. Звичайно, він не вирішуватиме, як допомогти Україні реалізовувати Мінські угоди, які не можна реалізувати.
Думаю, що Україна не може бути другорядна чи третьорядна, якщо Трамп хоче владнати стосунки з РосієюАдріан Каратницький
Адріан Каратницький: Я думаю, що Україна не може бути другорядна чи третьорядна, якщо Трамп хоче владнати стосунки з Росією і відкрити собі поле до ближчої плідної співпраці в антитерористичних діях. Просто Україна становить для нього велику перешкоду для реалізації цього, особливо, коли люди сприймають його проросійські сентименти, як вияв якогось впливу, не зовсім зрозумілого, який Путін і російський істеблішмент має на нього і на деяких представників його найближчого оточення.
Він себе оточив деякими «яструбами» серед його близького оточення, котрі йому просто не дозволять забути про проблеми російської агресії на сході УкраїниАдріан Каратницький
Він є під певним тиском тримати чітку й сильну лінію, котра унеможливлює саме налагодження стосунків з Росією таким чином, якого він бажає. Він також себе оточив деякими «яструбами» серед його близького оточення, котрі йому просто не дозволять забути про проблеми російської агресії на сході України. І тому, я вважаю, Україна не може бути другорядною, якщо Росія є першорядною.
– А як адміністрація США, яка складається з таких різних кіл, може активно проводити політику на українському напрямку і до яких точок зору буде прислухатися сам американський президент?
Олександр Хара: Політика щодо Російської Федерації до кінця не є сформована. Але зводиться до того, що є питання стратегічної безпеки – рівноваги й скорочення ядерної зброї і боротьба з тероризмом. Щодо стратегії боротьби з ісламським тероризмом або фундаменталізмом, то ми бачимо, що роль Росії – допоміжна. Умови, які зараз є, не дозволяють казати про те, що з Росією буде щось більше, аніж зараз сформовано.
Російське питання є токсичним. І, як американці люблять казати, Трампа зараз «підсмажують» на цій тематиці, не дадуть йому бути занадто позитивним до РосіїОлександр Хара
Я погоджуюся з тим, що російське питання є токсичним. І, як американці люблять казати, Трампа зараз «підсмажують» на цій тематиці, не дадуть йому бути занадто позитивним до Росії.
Санкції були вже продовжені за каденції Трампа. Вони триматимуться цієї позиції, допоки росіяни не відступлятьОлександр Хара
Санкції були вже продовжені за каденції Трампа. Вони триматимуться цієї позиції, допоки росіяни не відступлять. Тому буде розглянута можливість не примирення, а, принаймні, конструктивних відносин, прагматичних відносин, як це називає Трамп...
Нова нормальність – невизначеність і хаос, які створюють і Трамп, і регіональні актори. Звичайно, що вони (світові лідери – ред.) придивляються, не знають, як себе з ним поводити. Іноді, особливо коли зустрічі підготовлені професіоналами, навколо пана Трампа є дві-три людини з найближчого оточення, які вносять певний деструктив, вони трохи маргіналізовані зараз (пан Беннон, інші). Радник з питань нацбезпеки і члени кабінету – абсолютно адекватні, світ бачать, як є, а не в уявленні Трампа... Саміт буде успішний, але чи навряд там будуть якісь декларації з великої кількості пунктів, які будуть виконуватися – дуже мало точок дотику з нинішньою адміністрацією, незрозуміло, як вони себе поводять. Про Україну навряд чи згадають. Це нова реальність.
– Пане Каратницький, чи не вважаєте Ви, що президент Путін зараз просто вичікує свого часу?
Адріан Каратницький: Його (Путіна – ред.) позиції ослаблюються. Президентські вибори, мабуть, й парламентські вибори у Франції, праві сили програли у Нідерландах, виглядає, що пані Меркель збільшує відрив, і навіть в Америці цими тисками на Трампа, світові ціни на ринках газу і нафти теж йому не сприяють. Він хвилюється цією новою хвилею молодіжного активізму. Не думаю, що він сидить дуже спокійно, що він все тримає під контролем. Навпаки, в нього є більше сигналів тривоги, а не якихось трендів, які тішили його.
