У матеріалі «Медведчук заправляє...» газета «Україна молода» інформує, що ринок скрапленого газу дозволяє сьогодні в Україні отримувати надприбутки. Газові заправки в Україні вже стали золотою жилою, яку намагаються прибрати до своїх рук вкрай одіозні політики. І влада навмисно створює на ринку монополію, як свого часу команда Віктора Януковича знищувала конкуренцію заради олігарха Сергія Курченка. Просто дивно, як злагоджено і дружно СБУ та Федеральна служба ТЕК Росії працювали на досягнення спільної мети: перетворення Віктора Медведчука на лідера ринку і знищення середнього українського бізнесу, – зазначає видання.
Тижневик «Країна» переконує, що найбільша проблема міжнародного права в тому, що воно розраховане на сумління. Виходить із того, що підписані чи ратифіковані договори сторони виконуватимуть. У Росії такого наміру немає. Анексувала Крим і цим знехтувала засадничими принципами ООН. Годі сподіватися, що визнаватиме інші конвенції. А без цього міжнародне право безсиле, зазначає автор статті. Суд не має ні гаманця, ні меча. Його зброя – переконливість. А зараз обмаль аргументів, щоб переконати Кремль виконати ці рішення, який автору нагадує п’яного хулігана. Такий співрозмовник розуміє лише силу. 59 «Томагавків» вплинули на Росію набагато сильніше, ніж така ж кількість рішень міжнародних судів, переконаний дописувач тижневика.
У цьому ж числі тижневик «Країна» наголошує, що Одеса – це вразливе місце України. Під одним боком Придністров'я, з другого – Крим. Росії дуже потрібні ті території. Якщо говорити про реванш в Одесі, то він, на переконання експерта видання історика Ярослава Грицака, уже стався – на рівні місцевої влади. Відтак, на його думку, в Одесі треба створювати альтернативні українські центри. Там має бути щось на зразок Києво-Могилянської академії чи Українського католицького університету. Бо в Одесі зараз немає української структури, яка може протидіяти сепаратизму. А ще місто має дуже небезпечний отруйний складник – порт. Це розсадник корупції, таке собі українське Чикаго в гіршому його розумінні. Експерта тижневика «Країна» дивує, що вся увага прикута до одеського перейменування вулиць, хоча за останні місяці там були небезпечніші процеси.
2016 рік став найгіршим роком в українсько-польських відносинах, переконує в газеті «Україна молода» голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Він вважає, що прикрі моменти взаємин двох країн, стали можливими через новий порядок денний польської влади. Також хтось дуже активно накручує пружину напруження між державами. Історик висловлює жаль, що поляки досі не розуміють, чому в Україні тривають процеси з відродження пам’яті Української повстанської армії і чому для українців це так важливо, зокрема й у протистоянні з Росією. Поляки мають зрозуміти: ті, хто вимагає від українців засудження героїв, які боролися за незалежність країни у минулому, виглядають як ті, хто не хотів би цієї незалежності тепер. До того ж, багато поляків просто не відчувають масштабів тієї загрози, яка нависла зараз над Україною (і над Польщею також) через дії Росії. Така безпечність походить, можливо, від присутності сил НАТО на польській території – є впевненість, що «парасолька» НАТО захистить, зазначає експерт «України молодої».
Експерти «Газети по-українськи» скептично оцінюють об’єднання політичних партій «Воля» і «Рух нових сил». Першу очолює народний депутат Юрій Дерев’янко, другий – колишній президент Грузії і екс-керівник Одещини Міхеїл Саакашвілі. Докладніше про ці політичні сили йдеться в статті «Реформи здійснив Бендукідзе, а їхній успіх приписує собі Саакашвілі».
