Державні заводи та підприємства – щедрі годівнички для тих, хто їх контролює. Це доводять численні кримінальні справи та журналістські розслідування. Схеми заробітку різняться між собою рівнем вишуканості. Харківський завод «Турбоатом» – один із найбільших заводів, контрольний пакет акцій якого належить державі. Його обороти – це сотні мільйонів доларів. І де ж цей завод тримає свої гроші, з'ясовувала програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».
Харків – великий науковий та індустріальний осередок України. Тут розташовано багато машинобудівних підприємств. Завод «Турбоатом» – один із найбільших. Він займає територію понад 50 гектарів – це приблизно 70 футбольних полів. На заводі виробляють турбіни для теплових, атомних та гідроелектростанцій. Продукція використовуються у 45 країнах світу.
«Турбоатом» – одне з найбільших підприємств у своїй галузі – це важке машинобудування, це виробництво турбін. Воно одне з найбільших у світі. Тому в своєму роді це унікальне підприємство, дуже велике й відоме у всьому світі», – наголошує голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Dragon Capital Андрій Беспятов.
«Турбоатом» можна назвати державним підприємством. 75% акцій заводу, тобто контрольний пакет, належить державі в особі Фонду держмайна України. Ще 13% – фірмі «Сварог Ессет Менеджмент», пов’язаній із російським бізнесменом Костянтином Григоришиним. Інші розподілені серед міноритаріїв.
У 2016 році «Турбоатом» став найбільшим платником дивідендів у бюджет серед підприємств, якими управляє Фонд держмайна. Завод забезпечив понад 920 мільйонів гривень надходжень до казни.
«Завод показує хороший результат. Чесно скажу: дай Бог, щоб кожен завод показував у нас такі результати», – підтверджує голова Фонду держмайна України Ігор Білоус.
Попри очевидну прибутковість бізнесу, цю «курку, яка несе золоті яйця» керманичі держави намагаються приватизувати останні два десятиліття. Поки що безуспішно. Чому? Можливо, тому, що на цьому підприємстві намагаються заробляти особи, наближені до влади.
Один із поширених способів заробітку на «Турбоатомі» – це депозит: коли завод довіряв свої гроші «правильному» банку – як правило, під нижчий відсоток, ніж в інших фінустановах. Таким чином банк, а разом з ним і його власники заробляли на заводі.
Наприклад, за президентства Януковича «Турбоатом» тримав 5 мільйонів доларів у «Всеукраїнському банку розвитку» Олександра Януковича – сина Віктора Януковича; 10 мільйонів доларів та 26 мільйонів гривень у банку «Перший», пов’язаному з Артемом Пшонкою – сином тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки; понад 1 мільйон доларів у банку «Золоті Ворота», афілійованому з Михайлом Добкіним (тодішнім головою Харківської облдержадміністрації) та Геннадієм Кернесом – міським головою Харкова. Також «Турбоатом» мав давні фінансові стосунки з банком «Базис» Арсена Авакова, який багато років був головою Харківської облдержадміністрації, а нині є міністром внутрішніх справ України. Йому завод довірив 14 мільйонів доларів і 19 мільйонів гривень. Але найбільше грошей «Турбоатом» тримав у невеликому «Мегабанку», найбільшим акціонером якого є Віктор Суботін. Він же – генеральний директор «Турбоатому». У своєму банку Суботін розмістив 39 мільйонів доларів, 57 мільйонів гривень та 90 мільйонів рублів – грошей «Турбоатому». Пізніше чотири з п'яти банків були визнані неплатоспроможними, і «Турбоатому» не вдалося повернути свої гроші з них.
У березні 2014 році, після повалення режиму Януковича, Генеральна прокуратура розпочала розслідування за фактом привласнення та розтрати майна в особливо великих розмірах службовими особами «Турбоатому». Були проведені обшуки та отриманий доступ до речей та документів, які становлять банківську таємницю.
Слідчі встановили, що «Турбоатом» тримав гроші в банку директора підприємства на менш вигідних умовах, ніж міг. За умовами договору, у 2012 році між «Турбоатомом» та «Мегабанком» було встановлено депозитну ставку в розмірі 15%, тоді як середньозважена процентна ставка НБУ по регіону на дату укладання договору складала 22%.
«У даному випадку можна говорити про те, що приватний інтерес отримання певного прибутку з певних коштів суперечить інтересам державного підприємства», – зауважує юрист громадської організації «Центр протидій корупції» Олена Щербан.
Незважаючи на це, за три роки слідства Генеральна прокуратура так і не передала цієї справи до суду, винні не покарані. У відповіді на запит програми «Схеми» кажуть, що розслідування триває.
«Розслідування кримінального провадження триває та вживаються передбачені кримінальним процесуальним законодавством України заходи для повного, об’єктивного і неупередженого дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення», – йдеться у відповіді ГПУ.
Окрім того, що кримінальна справа, схоже, особливо не рухається, чи зупинені схеми заробітку на державному заводі його керівництвом? Для того, щоб отримати відповідь на це запитання, журналісти «Схем» вирушили до Харкова.
Перше, що одразу впадає в око, – відділення «Мегабанку» розташоване одразу при вході на територію заводу.
Останні 10 років «Турбоатом» очолює Віктор Суботін. Він не тільки керує державним заводом, але й має приватний бізнес. Йому належить понад 60% акцій «Мегабанку», де «Турбоатом» нині зберігає усі свої заощадження.
Так, банк Суботіна – це єдиний банк, послугами якого користується завод, очолюваний ним же. Як з'ясували журналісти «Схем», «Турбоатом» тримає в «Мегабанку» майже 2 мільярди гривень. Це чверть від усіх фінансових вливань у банк, згідно з даними Нацбанку станом на кінець 2016 року, які вдалося отримати журналістам.
Виглядає, що менеджер державного заводу підтримує свій приватний бізнес за рахунок цього підприємства. Чи немає у цьому конфлікту інтересів?
Сам Віктор Суботін в цьому не бачить нічого дивного. «Турбоатом» відкрив рахунки в «Мегабанку» в 1998 році. Я став директором у 2007 році. На момент відкриття рахунків «Турбоатому» в «Мегабанку» я був головою правління «Мегабанку» і власником «Мегабанку» був і залишаюся. Роки роботи заводу і банку склали ті відносини, які дозволяють розвиватися в даному випадку заводу», – каже він.
У «Мегабанку» запевняють, що працюють з «Турбоатомом» виключно на ринкових умовах. «Ми завжди з цим клієнтом працювали на ринкових умовах. Це було як до того, коли Віктор Суботін став генеральним директором, так і після. Зараз ставки в нас – 6,5-7% в доларах США за коштами, які розміщує завод», – розповів виконувач обов'язків голови правління ПАТ «Мегабанк» Олександр Шипілов.
Утім, зігдно з матеріалами справи, документи, вилучені під час обшуків «Турбоатому», свідчать, що завод не завжди оформлював депозити в «Мегабанку» на ринкових умовах. Більше того, слідчі вважають, що укладання договорів у «Мегабанку» здійснювалося за сприяння генерального директора«Турбоатому» Віктора Суботіна, який є найбільшим акціонером «Мегабанку».
Представники антикорупційних організацій вважають, що такі дії керівництва «Турбоатому» можуть підпадати під кваліфікацію статті 191 Кримінального кодексу «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». «Якщо кошти розміщувалися на якихось невигідних умовах саме для цього підприємства і, як наслідок, були збитки (і економічна експертиза це підтвердить), то, звичайно, можна говорити про кримінальну відповідальність особи, яка ухвалила це рішення», – вважає Олена Щербан.
Утім, головний акціонер «Турбоатому» – Фонд держмайна – вперто не помічає цю оборудку під керівництвом «Турбоатому» Віктором Суботіним.
«Не бачу конфлікту в тому, що він є акціонером в банку і керівником. Що стосується тих грошей, які «Турбоатом» тримає в «Мегабанку», то з точки зору аналізу процентних ставок в принципі ніяких порушень ми не бачимо», – заявив голова Фонду державного майна України Ігор Білоус.
Таким чином, все залишається на своїх місцях. Схема заробляння приватних структур на «Турбоатомі», яка використовувалася за президентства Віктора Януковича, продовжує працювати й зараз. Тільки замість кількох афілійованих з високопосадовцями банків залишився один. І належить він очільнику державного заводу.
