Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі»
Проблема незаконного затримання та утримання, залучення дітей до збройних формувань, сексуальне насильство та інші, не менш серйозні проблеми, що виникли у зв’язку з війною на Донбасі, вже цього року стануть предметом розгляду Універсального періодичного огляду (УПО) Ради ООН з прав людини.
У результаті ретельного аналізу ситуації із правами людини на Донбасі, громадські організації «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», «Восток-SOS», Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива» та «Мирний берег», що співпрацюють у рамках Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», підготували подання, що складається із восьми аспектів порушень прав людини.
Незаконні місця несвободи
Правозахисникам вдалося ідентифікувати понад 150 незаконних місць несвободи по обидва боки лінії розмежування. При цьому доступ у такі місця закритий і українським, і міжнародним організаціям, що й зумовило важливість цієї теми у поданні для УПО.
«При цьому місця несвободи на території так званих «ЛНР»/«ДНР» все ще продовжують функціонувати, хоча їхня кількість зменшувалася у зв’язку з так званою централізацією «влади» на тій території», – зазначає Ганна Янова, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив».
Серед першочергових дій, які рекомендують правозахисники для поліпшення ситуації – ратифікувати Європейську конвенцію щодо відшкодування збитку жертвам насильницьких злочинів. Крім того, важливо забезпечити контроль за дотриманням прав людини на тимчасово окупованій території, який залучав би й органи державної влади, і правоохоронців, і міжнародні організації.
Сексуальне насильство
Під час аналізу зібраних свідчень – а це, станом на січень 2017 року, понад 280 інтерв’ю із постраждалими від порушень прав людини та експертами – правозахисники виявили, що в кожному третьому випадку йшлося про різні типи сексуального насильства в контексті конфлікту.
Коаліції відомо про понад 90 жінок стали жертвами сексуального насильства безпосередньо в місцях несвободи, створених незаконними збройними угрупованнями, однак такі випадки зафіксовано і в українських добровольчих формуваннях.
«У поданні для Універсального періодичного огляду ми хотіли іще раз наголосити на важливості документування випадків сексуального насильства… Розслідування випадків сексуального насильства мають бути ефективними та відповідати міжнародним стандартам», – додає Ганна Янова.
Діти і війна
Щонайменше 30 випадків втягування неповнолітніх у збройний конфлікт на Донбасі – такі дані правозахисники отримали під час дослідження питання від самого початку збройного протистояння. Серед них є особи, що не досягли 15-річного віку. А такі випадки, згідно з міжнародним гуманітарним правом, кваліфікуються як воєнний злочин.
«Ми маємо привернути увагу міжнародних організацій, міжнародної спільноти до проблеми вербування та залучення дітей у збройний конфлікт, аби справедливо розслідувати ці випадки та покарати відповідальних осіб за втягнення неповнолітніх дітей у воєнні дії», – говорить Мирослава Статкевич, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив.
Зниклі безвісти
Під час збройного конфлікту кількість зниклих безвісти закономірно зростає. «За даними громадської організації «Мирний берег», сьогодні налічується 1023 особи, що зникли безвісти. Із них – 598 цивільних, у тому числі – 19 дітей», – стверджує Катерина Віжевська, ГО «Мирний берег».
Ця проблема неабияк ускладнює ситуацію із підтримкою родичів і близьких осіб, що зникли безвісти: наразі більшість із них держава матеріально не підтримує. Крім того, ефективність розслідувань випадків зникнень украй низька, переконані правозахисники.
«Збройний конфлікт триває вже три роки. Оскільки проблема зі зниклими безвісти не вирішується, кількість таких людей продовжує зростати… Не вирішуючи цю проблему зараз, ми ризикуємо не вирішити її взагалі», – зауважує Марія Білякова, БФ «Восток-SOS».
Саме тому у поданні для УПО правозахисники рекомендують передусім ухвалити закон для регулювання взаємодії державних органів та неурядових організацій з тим, аби більш ефективно встановлювати місцеперебування зниклих безвісти та забезпечувати соціальних захист родичів таких осіб.
Обстріли медичних установ у зоні збройного конфлікту
Під час дослідження ситуації з обстрілами цивільних об’єктів представники Луганського правозахисного центру «Альтернатива» відвідали 24 медичні заклади, пошкоджені внаслідок обстрілів. Правозахисники наголошують, що міжнародне гуманітарне право забороняє атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди, в тому числі, лікарні, госпіталі тощо, за умови, що ці будівлі і міста не служать одночасно військовим цілям.
«Ми хочемо донести до міжнародної спільноти, сторін конфлікту, тих осіб, які безпосередньо здійснюють управління або вплив на учасників конфлікту, те, що порушення міжнародного гуманітарного права наносить шкоду інфраструктурі зони АТО і тим людям, які проживають у цих населених пунктах», – наголосив Денис Денисенко, Луганський правозахисний центр «Альтернатива».
Право на свободу пересування
Дозвільна система, за якою нині відбувається перетин лінії розмежування, за своєю суттю порушує право на свободу пересування. Офіційно пасажирські перевезення на і з тимчасово окупованих територій заборонені з червня 2015 року, а тому ініціативу в свої руки взяли приватні перевізники, і від їхньої цінової політики найбільше страждають соціально незахищені верстви населення.
«Чому в нас можливо їздити стабільно в Росію, а на неконтрольовані території люди, які є громадянами України, не можуть цим скористатися?» – зауважує Левон Азізян, БФ «Восток-SOS».
У поданні для УПО правозахисники рекомендують скасувати дозвільну систему для перетину лінії зіткнення, замінивши її на процедуру, яка застосовується при перетині державного кордону. Ще одне першочергове завдання для держави – відновити регулярне залізничне та автобусне сполучення через лінію зіткнення.
Соціальний захист на тимчасово окупованій території
Нині державну соціальну допомогу можуть отримати лише особи, які мають статус внутрішньо переміщеної особи. На практиці це означає, що мешканці тимчасово неконтрольованих територій повинні покинути свої домівки для того, аби отримати соціальні виплати. Це порушує право майже 4 мільйонів осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, на соціальний захист.
«Наразі це питання дуже заполітизоване, і дуже важко казати, що на рівні держави ми можемо його вирішити. Ми вважаємо міжнародні механізми в такому випадку вкрай ефективними, і будемо звертитися через міжнародний рівень до держави з метою розроблення ефективного механізму надання соціальних послуг, реалізації права на соціальний захист населення мешканців територій, які зараз перебувають під окупацією», – каже Олена Луньова, БФ «Восток-SOS».
Соціальні та трудові права шахтарів
До конфлікту понад 140 тисяч мешканців Донбасу були зайняті у вугільній сфері. Нині точна кількість шахтарів в Україні невідома, оскільки 76% шахт опинилося на тимчасово окупованій території. Однак достеменно відомо, що гірникам здебільшого затримують виплати заробітної плати. Крім того, на гірничих підприємствах порушуються умови безпеки праці.
«За допомогою міжнародного механізму – Універсального періодичного огляду – ми хочемо привернути увагу держави до порушень трудових та соціальних прав, оскільки вважаємо, що це тільки підвищує соціальну напругу в регіоні та є ще одним фактором ескалації конфлікту», – наголошує Анастасія Некрасова, ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив.
Універсальний періодичний огляд Ради ООН з прав людини, для якого правозахисники підготували подання, охоплює аналіз дотримання прав людини у всіх країнах-членах ООН. 15 листопада 2017 року робоча група УПО розглядатиме ситуацію з правами людини в Україні.
Підготовка подання Коаліції правозахисних організацій «Справедливість заради миру на Донбасі» на УПО відбувається за сприяння проекту «Демократизація, права людини та розвиток громадянського суспільства», що реалізовується ПРООН в Україні за фінансової підтримки МСЗ Данії
