Росія, яку Україна визнала країною-агресором, залишається одним із найбільших інвесторів до української економіки. Радіо Свобода з’ясовувало, що це за інвестиції, і чи добре для України, що вони приходять на українські терени.
Докладний звіт про іноземні інвестиції за весь 2016 рік Держслужба статистики України ще не оприлюднила. Але є дані за 9 місяців минулого року. Росія посідає четверте місце у п’ятірці найбільших інвесторів української економіки.
Ця картина не конче відображає реальність. Бо на першому місці – «чорна скринька» офшорних інвестицій, Кіпр. Можна припустити, що у тих 11 мільярдах інвестиційних доларів великий відсоток – гроші з України. Бо до Кіпру надійшло інвестицій з України на понад 5,8 мільярда американських доларів. Решта грошей може бути звідки завгодно, хоч із тієї ж самої Росії.
Не все просто і зі «срібним призером» інвестицій – Нідерландами. Там зареєстровані підприємства-власники активів мільярдера Ріната Ахметова – Metinvest B.V., DTEK Holdings B.V. та Euroasia Telecommunication Holdings B.V. (оператор мобільного зв’язку lifecell). Чи можна вважати їхні інвестиції по-справжньому іноземними?
На третьому місці – Німеччина, потім – Росія, замикає п’ятірку Австрія. Отже, де-факто російські інвестиції – другі за обсягом. Куди вкладають гроші росіяни і чи не становить це загрози Україні?
«Спекулятивний» капітал
За перші три квартали минулого року Росія інвестувала до української економіки 4,6 мільярда доларів, це більш як 10 відсотків від усіх прямих іноземних інвестицій. Порівняно з попереднім роком російські інвестиції зросли на 40%, їхня частка у загальному показнику також зросла – від 7 до 10%.
«Російська Федерація вийшла на рекордні показники. Вони навіть вищі за ті, які були до початку останніх подій, у 2013 році – тоді Росія вклала 3,9 мільярда доларів. А в минулому році вже за 9 місяців було аж 4,6 мільярда! Росія показала найбільший темп зростання у першій п’ятірці країн-інвесторів», – констатує Геннадій Болдирь, заступник директора Дирекції міжнародного співробітництва Торгово-промислової палати України.
Куди ж вкладають гроші інвестори з Росії в Україні? Майже 90% грошей, 4,09 мільярда доларів, вкладені, за класифікатором, у «Фінансову та страхову діяльність». Переважно, кажуть експерти, гроші вливаються в дочірні структури російських банків.
Це «спекулятивний капітал», я його так називаюГеннадій Болдирь
«Опосередковано цей капітал російських інвесторів може якимось чином працювати на нашу економіку. Але з огляду на рівень кредитування зараз банками, які працюють в Україні, промисловості, реальної економіки, – важко говорити, що вони беруть серйозну участь у промисловому розвитку України. Це «спекулятивний капітал», я його так називаю», – каже Геннадій Болдирь.
Чому Росія вкладається у банки?
На думку посадовця Торгово-промислової палати, така активність – це докапіталізація банків, зумовлена вимогами Національного банку під час очищення банківської системи.
Інший експерт, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів компанії Dragon Capital Сергій Фурса також впевнений, що усі ці рекордні інвестиції – гроші для російських банківських структур.
– Все просто. Вони капітал банків підвищували, тому що він став дуже сильно негативним. Тут немає зміцнення банків, тут є докапіталізація в результаті рекордних збитків, – вважає Сергій Фурса.
Збитки зумовлені високим рівнем неповернених, «проблемних» кредитів. І це, зауважує Фурса, не лише у дочок російських банків така біда. Дійсно, у грудні 2016 року Національний банк України у «Звіті про фінансову стабільність» повідомляв: рівень проблемних кредитів у 20 найбільших банках становить 53%, у наступних 40 банках – 43%.
Експерт із Dragon Capital каже, що в будь-якому разі притік грошей – це добре для України. Натомість посадовець ТПП Геннадій Болдирь вважає, що по-справжньому корисно було б, якби ці російські гроші вкладалися в реальний сектор економіки: наприклад, у будівництво якогось нового заводу.
Сьогодні банки фактично не кредитують реальний сектор економікиГеннадій Болдирь
«Інвестиції, які заходять як «короткі гроші» з метою отримання швидкого прибутку і виведення його в свою материнську структуру в іншу країну, – ці гроші не приносять якоїсь істотної економічної вигоди Україні. Тим більше, що сьогодні банки фактично не кредитують реальний сектор економіки», – зазначає Геннадій Болдирь.
«Братні» лихварські інвестиції
Українці роками чули про «важливість співробітництва» та «братні інвестиції» до української економіки. У документах Державної служби статистики України (Укрстату) бачимо дані про російські інвестиції за минулі роки.
У 2009 році вони склали 2,28 мільярда доларів, наступного року – вже понад 3 мільярди. І зростання йшло до Революції гідності та початку російської агресії у Криму та на Донбасі. Однак структура цих інвестицій протягом усіх років не надто відрізнялася від сьогоднішньої. Левова частка російських грошей йшла саме до банківської сфери. Не до виробництва.
Тоді офіційно повідомлялося про досить низький відсоток проблемних кредитів. Наприклад, у 2012 році НБУ декларував 9% «поганих» кредитів у банках країни. Утім, експерти стверджували, що реальні обсяги безнадійних позик набагато більші.
«Реальна заборгованість у банках становить 35% портфелів», – казав старший аналітик Інвестиційної компанії «Тройка Діалог Україна» Євген Гребенюк у коментарі «Комерсанту» в липні 2012 року.
Кредити в Україні дорогі, тому на український ринок заходили іноземні банки у пошуках швидких грошей. Ризики, пов’язані з неповерненням, закладалися у високі процентні ставки, нечувані на європейських банківських ринках. У гонитві за новими клієнтами-позичальниками, іноземні, зокрема й російські, банки вливали все нові й нові гроші. Росіяни були у цій лихварській гонитві серед перших, зазначають експерти.
Російські банки мають піти – заступник голови НБУ
Зараз в Україні працюють кілька «дочок» російських банків: «Промінвестбанк» (група ВЕБ), ВТБ і «БМ Банк» (група ВТБ), «Форвард» («Русский стандарт»), також дочірні структури є у «Сбєрбанка». (Де-факто російський «Альфа-банк» формально належить люксембурзькій ABH Holdings SA). Національний банк України вважає, що незабаром вони підуть з фінансового ринку.
«Докапіталізація їх відбулася переважно за рахунок конвертації раніше залучених материнських ресурсів у капітали. Тому, враховуючи санкції, які сьогодні є, говорити про потенційну майбутню докапіталізацію ми не можемо, а значить, ніякого розвитку не може бути, тому що нарощування активів потребує додаткового капіталу», – вважає заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Нацбанк не вбачає загрози в присутності російських банків на ринку. Для них сьогодні є два можливих шляхи, вважає Рожкова: або знайти собі нового власника, або поступово скорочувати обсяги присутності на банківському ринку в Україні.
