Угруповання «ДНР» і «ЛНР» продовжують «націоналізацію» українських підприємства на окупованій території Донбасу. СБУ оприлюднила запис, на якому начебто ватажок донецьких сепаратистів Олександр Захарченко скаржиться, що підприємства «націоналізують» для бізнесмена Сергія Курченка, близького колись до «сім’ї» Януковича, якого розшукує Київ. На думку ж фахівців, нинішня ситуація свідчить, що Кремль змінив стратегію щодо Донбасу, таки вирішивши перетворити його на друге Придністров’я.
На записі, оприлюдненому СБУ 1 березня, голос, який, за версією українських спецслужб належить ватажку угруповання «ДНР» Олександру Захарченку, розповідає про заплановану у Москві зустрічі, під час якої має вирішуватися доля «націоналізованих» підприємств, розташованих на окупованих територіях. На зустрічі нібито мали бути присутні «люди Курченка» – бізнесмена, розшукуваного Україною, який наразі перебуває у Росії, і якого вважали близьким до «сім’ї» Януковича.
«Виходить, ми за Курченка зараз забираємо підприємства. Курченко у нас забере все найкраще», – говорить чоловік, якого СБУ називає Олександром Захарченком.
Він із цим не згоден у просить співрозмовника, громадянина Росії на прізвисько «Сірий» (так його титрують в СБУ), розповісти про все «командиру».
В угрупованні «ДНР» не коментували оприлюднений фрагмент розмови. Відсутня і реакція на це повідомлення самого Курченка.
Автентичність оприлюднених СБУ записів не підтверджена.
1 березня угруповання «ДНР» заявило про запровадження «зовнішнього управління» на підприємствах української юрисдикції, що працюють на підконтрольній їм території. Перед цим бойовики з угруповань «ЛНР» і «ДНР» виставили ультиматум: якщо до 1 березня не припиниться блокада активістами торгівлі з непідконтрольною територією, то «на всіх підприємствах української юрисдикції, які працюють у «ДНР» і «ЛНР», запровадять зовнішнє управління».
Курченко повертається
Бізнес нині 31-річного Сергія Курченка за часів президентства Віктора Януковича процвітав. Але багато оглядачів вважали його просто підставною фігою, за якої стоїть «сім’я», зокрема старший син президента-втікача Олександр Янукович.
Після втечі Віктора Януковича до Росії Генпрокуратура України визнала групу компаній СЄПЕК Сергія Курченка злочинною організацією і повідомила про досудове розслідування за фактом створення злочинної організації, «члени якої упродовж 2010-2014 років вчинили низку тяжких та особливо тяжких злочинів у різних сферах економіки з метою заволодіння майном державних підприємств, що входять до системи Міністерства інфраструктури, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, зокрема компаній «Нафтогаз» та «Укргазвидобування», а також Національного банку України». Рішеннями судів в Україні на майно Сергія Курченка накладено арешт, а щодо нього самого винесено рішення про заочне засудження. За даними СБУ, Курченко переховується в Росії.
Від Курченка – Кремлю
Дуже багато є тих, хто як шакали хочуть погріти на цьому свої брудні рукиВолодимир Гройсман
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у розмові з журналістом «Настоящего времени», проекту Радіо Свобода і «Голосу Америки», не виключив можливості, що російська сторона може скористатися блокадою на свою користь.
«Що стосується активів, то, можливо, і ці цілі у когось є. Тому що, коли відбуваються подібні речі, то дуже багато є тих, хто як шакали хочуть погріти на цьому свої брудні руки», – сказав Гройсман.
Нинішня ситуація свідчить, що «націоналізувати» українські підприємства вирішила Росія, вважає політолог із Донецька Кирило Сазонов.
«Підприємства, які їм потрібні, які принесуть користь Росі, заберуть, а які ні – будуть розпиляні на метал. Це робитиметься, наприклад, шляхом реєстрації десь у Ростовській області Росії підприємства, що формально має якісь потужності у Донецьку. Зареєстроване підприємство просто займатиметься реалізацією», – каже експерт.
Що ж до можливої «передачі» українських підприємств Сергію Курченку, то, за словами Кирила Сазонова, у такому випадку він, як і за часів Януковича, виконуватиме просто підставну роль.
Він (Курченко – ред.) все оформлює на себе, потім у випадку чогось сидітиме чи помре через якісь неприродні причини. А реально гроші, звісно, підуть кремлівським олігархам, або ж частина піде ЯнуковичуКирило Сазонов
«Він (Курченко – ред.) все оформлює на себе, потім у випадку чогось сидітиме чи помре через якісь неприродні причини. А реально гроші, звісно, підуть кремлівським олігархам, або ж частина піде Януковичу. Хоча Янукович уже давно ні на що не впливає. Він і в Україні уже в останні місяці свого правління ні на що не впливав. Основні гроші у нього відібрали на ведення війни, оскільки вважали, що логічно, аби Янукович оплачував війну на Донбасі, навіщо ж витрачати російський бюджет», – зазначає донецький політолог.
Нове Придністров’я
Російський експерт Дмитро Орешкін нинішню ситуацію на окупованих територіях Донбасу пояснює так: «віртуальне вікно можливостей, яке у Кремлі уявляли після обрання президентом США Дональда Трампа, закрилося, тож їхні руки розв’язані».
Щодо націоналізації чи визнання «паспортів» «ДНР-ЛНР», то це значним чином віртуальні акції, а по-друге – помста. Йдеться про створення вартіснішого і безперспективнішого сюжету, який називається нове Придністров’яДмитро Орешкін
«Щодо націоналізації чи визнання «паспортів» «ДНР-ЛНР», то це значним чином віртуальні акції, а по-друге – помста. Для Росії досить важко володіти цими виробництвами, але забрати їх і не дати тому ж Рінату Ахметову, то це можливо. Це те, що давно передрікали. Йдеться про створення вартіснішого і безперспективнішого сюжету, який називається нове Придністров’я», – наголошує російський політолог.
Ситуація, яка наразі відбувається на окупованих територіях шкодить насамперед Україні, але серйозно страждає від неї й український олігарх Рінат Ахметов.
Ахметова викинули
На думку Кирила Сазонова причиною того, що Ахметов попав від роздачу Кремля є те, що він не пристав на пропозиції Росії щодо «Опозиційного блоку».
Пропонувалася розділити фракцію «Опоблоку», 40% – віддати московським хлопцям під керівництвом Віктора МедведчукаКирило Сазонов
«Пропонувалася розділити фракцію «Опоблоку», де зараз половина людей Льовочкіна, а половина – Ахметова. Пропонувалася 30% віддати Льовочкіну, 30% – Ахметову, а 40% – віддати московським хлопцям під керівництвом Віктора Медведчука. Після чого за будь-яку ціну домагатися дочасних виборів, на чому наполягає Кремль. Але кажуть, що Ахметов з цим категорично не погоджувався, от він й отримав такий привіт з Москви», – пояснює Сазонов.
Із тим, що Рінат Ахметов програв, погоджується і Дмитро Орешкін.
Ахметов починав цю гру з розрахунку, що він стане удільним княземДмитро Орешкін
«Ахметов починав цю гру з розрахунку, що він стане удільним князем, який буде ще менше залежати від України і від Росії. Він думав, що створить таку собі «ахметовську псевдореспубліку», де він буде не лише економічним, але й політичним королем. Але він програв. Де-факто, його звідти викинули, – каже російський експерт. – Тепер він буде мститися у такому ж стилі, використовуючи всі можливості, як і роблять у Кремлі».
Сурков втрачає позиції
Неформальним куратором окупованого Донбасу вважали радника президента Росії Володимира Путіна Владислава Суркова. Зміна ж політики Кремля щодо окупованої української території може свідчити про послаблення позицій Суркова, вважає Дмитро Орешкін.
Перехід від спроб знайти компроміс, які завжди були притаманні Суркову свідчить, що у зовнішній політиці, принаймні щодо України, змінився персональний складДмитро Орешкін
«Перехід від спроб знайти компроміс, які завжди були притаманні Суркову, до демонстративно жорсткої, але обмеженої політики, свідчить, що у зовнішній політиці, принаймні щодо України, змінився персональний склад», – каже він.
Суди не допоможуть
На території, яку Україна не контролює, вона не може забезпечити виконання судових рішеньВалентина Теличенко
З юридичної точки зору «націоналізація» українських підприємств є незаконною, тобто, власники можуть відсудити свою власність, але постане питання, як виконати ці рішення, пояснює Радіо Свобода юрист Валентина Теличенко.
«Ми знаємо, що на території, яку Україна не контролює, вона не може забезпечити виконання судових рішень. Тому сенсу у такому судовому процесі не буде доти, допоки контроль України на тій території не буде відновлений», – говорить вона і додає, що аналогічна ситуація буде і у разі подачі до міжнародних судів.