У Європарламенті закликали скласти український «список Магнітського»

Брюссель – Не забувати й не мовчати, а заявляти про злочини путінського режиму щодо незаконно утримуваних Росією українських політичних в’язнів, а також росіян, що виступають проти агресії щодо України – таким був основний мотив організованого у Європарламенті круглого столу щодо проблем численних незаконно утримуваних та засуджених на тривалі терміни осіб. Європейські політики та правозахисники зійшлися на думці, що ці питання слід постійно тримати у полі зору. Дехто з євродепутатів ініціюватиме терміновий розгляд українських політичних заручників на наступній сесії. Інші закликали скласти «чорний список» росіян, відповідальних за тортури й сфабриковані кримінальні справи.

Тортури, репресії, сфабриковані й безпідставні звинувачення українських політичних в’язнів, які перебувають у в’язницях Росії, нагадують сталінські часи. Але Олег Сенцов, Роман Сущенко, Євген Панов та інші щонайменше 17 політичних в’язнів гібридної війни Росії проти України повинні знати: про них не забули, заявила політик та науковець, євродепутат від Естонії Мар’ю Лаурістін.

«Ми тут, в Європарламенті, хочемо вкотре засвідчити наш інтерес до цих справ, наше бажання сприяти у полегшенні долі цих українців, у їхньому звільненні. Ми чинимо тиск на Росію, використовуючи ті інструменти, які має Європейський парламент. Наш сигнал Україні, українцям, що перебувають у російських в’язницях, та їхнім родинам: про них не забули, бо вони – частина світової спільноти, яка бореться за свободу», – зазначила євродепутат, яка є співорганізатором круглого столу, присвяченого проблемам українських політичних в’язнів у Росії та незаконно окупованому Криму.

Його учасники мали нагоду переглянути стрічку «Гамер» українського кінорежисера, сценариста і письменника Олега Сенцова, якого затримали після анексії Росією українського Криму в 2014 році, а через рік засудили в Росії до 20 років колонії суворого режиму.

Євродепутат: єдине рішення – робити злочини путінського режиму публічними

З огляду на те, що кримінальні справи щодо українських громадян, ув’язнених Росією, – це кричущі порушення прав людини й неповага до міжнародного права, голова представництва України при ЄС Микола Точицький закликає Європарламент найближчим часом розглянути питання українських політичних в’язнів на одному зі своїх пленарних засідань.

«Питання утримуваних Росією та в нелегально окупованому Криму українських політичних в’язнів має знайти відображення у окремій резолюції Європарламенту, – каже дипломат. – Тільки тиском та нашими спільними зусиллями ми можемо допомогти нашим українським колегам та друзям, які наразі перебувають в незаконному ув’язненні в Росії».

До третьої річниці Євромайдану Європарламент справді повинен терміново ініціювати підготовку звіту щодо ситуації з українцями, ув’язненими Росією, розділяє думку українського посла литовський євродепутат і друг України Пятрас Ауштрявічус.

«Ми мусимо тримати це питання актуальним, а наші політичні групи повинні були б організувати окремий розгляд до сесії вже наступного тижня, адже 17 справ політичних в’язнів – це більш ніж достатньо», – каже він.

Заморозити рахунки російських політиків та всіх причетних до тортур українських політичних в’язнів, а також скласти «чорний список» усіх відповідальних, на кшталт «списку Магнітського», закликає європарламентар від Естонії Тунне Келам.

Порівнюючи нинішню авторитарну систему Росії з радянською епохою 60–80-х років, він каже, що «ситуація є навіть гіршою, бо Путін нині зовсім не дбає, аби було хоча б щось, що нагадувало б справедливий суд». «Він робить, що йому заманеться. Тож єдине рішення – робити ці злочини публічними. Не мовчати, а заявляти про них у повний голос. І саме в цьому полягає наше завдання як парламентарів», – каже він.

Захисту від переслідувань потребують не лише політичні в’язні, а й їхні адвокати

За словами голови правозахисної фундації «Відкритий діалог» Людмили Козловської, тиск та приниження, які переживають українці в російських в’язницях, розвіюють надію людей на звільнення. Однак нещодавнє звільнення Ільдара Дадіна, росіянина, який висловив незгоду із російською агресією щодо України, свідчить, що намагання правозахисників та адвокатів не марні.

Особливу увагу європейців Козловська закликала звернути на становище з правами людини в окупованому Криму.

«Так звана «російська влада» незаконно анексованого українського півострова переслідує людей не лише на політичному, а й на релігійному ґрунті, що стосується у першу чергу кримських татар», – каже правозахисниця. Вона додає, що Європарламент є платформою вільних публічних виступів, тож його слід активно використовувати для полегшення долі ув’язнених, їхнього звільнення, а також для захисту адвокатів, які перебувають під постійним тиском з боку російської репресивної машини.

«У тривалій перспективі кожен офіційний відкритий лист, кожна резолюція Європарламенту мають значення, хоча й на перший погляд здається, ніби вони нічого не дають», – каже вона.

Запрошений до виступу Дмитро Сотников, російський адвокат українського політичного в’язня Олександра Костенка, розповідає, що в Росії наразі прослідковується новий тренд: судові та пенітенціарні установи чинять перешкоди тим в’язням, що вирішили позиватися до Європейського суду з прав людини. А з тими, хто виграв такі позови, поводяться надзвичайно брутально, каже Сотников.

«Сподіваюся, Європейський парламент продовжить захист українців та росіян, яких переслідують за їхні докази й незгоду з російською агресією щодо України. Особливу увагу слід звернути на зусилля Росії вплинути на доступ до Європейського суду з прав людини та його незалежність», – зазначив у Європарламенті російський адвокат.

За даними правозахисних організацій, щонайменше 70 громадян України переслідуються в Росії та в окупованому Криму з політичних мотивів від початку російської агресії щодо України. Із них 45 ув’язнені (29 – під слідством, 16 – вже відбувають покарання за рішенням суду). Більшість українських громадян, переслідуваних Росією, – в незаконно анексованому Криму.