Рівно три роки тому група російського спецназу захопила будівлю Верховної Ради Криму. Ще 26 лютого 2014 року на площі поблизу неї проходили кількатисячні акції на підтримку України, а вже 27-го і на Раді, і на інших урядових будівлях підняли російські «триколори». Протягом більш ніж тисячі днів окупації в Криму зафіксовані численні випадки порушень прав людини. Так, тиждень тому десятьох кримських татар засудили до 5-ти днів арешту лише за те, що вони прийшли до будівлі одного з активістів. У понеділок, 27 лютого, в річницю використання російських військ та диверсантів проти українських органів влади, на бесіду до кримського відділення Федеральної служби безпеки покликали науковця з Ялти, який раніше демонстративно відмовився від російського паспорта. Тим часом на материковій Україні переселенці досі не розуміють – яку стратегію обрала українська влада по відношенню до Криму.
На бесіду до Федеральної служби безпеки покликали колишнього наукового співробітника Нікітського ботанічного суду Горія Корнільєва. Про випадок стало відомо завдяки Кримській правозахисній групі.
Як розповіла Радіо Свобода координатор групи Ольга Скрипник, Корнільєв працював в ботанічному саду з 2005 року. На момент анексії він очолював Раду молодих науковців Криму і одразу після початку захоплення звернувся до своїх колег – зробив розсилку усім вченим півострова.
Свою проукраїнську позицію він підтвердив тим, що відмовився від російського паспорта. Після цього в нього почалися проблеми з роботоюОльга Скрипник
«Він написав такого листа, що не підтримує дії Росії, що російська армія чинить неправильно, що це призведе до дипломатичних наслідків. Це була його перша позиція. І далі свою проукраїнську позицію він підтвердив тим, що відмовився від російського паспорта. Після цього в нього почалися проблеми з роботою. Керівництво декілька разів викликало його і погрожувало звільненням. В серпні 2016 його все ж таки звільнили за формальною причиною, але він впевнений, що саме через те, що він так і не взяв російський паспорт», – розповіла Скрипник.
Нещодавно Корнільєву зателефонували з незнайомого номера і запросили в прикордонне управління ФСБ в Сімферополі. Повістки він не отримував. Скрипник зазначила, що зазвичай правозахисники рекомендують не ходити на допити без повістки, але активіста залякували силовим приводом.
«Йому погрожували, що якщо він не приїде, то вони самі приїдуть. Корнільєв хвилюється за здоров’я матері, їй більше 70 років і він не хоче, щоб вона нервувалась. Тому він вирішив їхати без офіційної повістки», – пояснила Скрипник. Дзвінки і запрошення від ФСБ без повісток трапляються на півострові.
Обмеження відчуваються в усьому – житель анексованого Криму
Сам науковець розповів Радіо Свобода, що дзвінок може бути пов’язаний із його громадянством – російський паспорт він так і не отримав, хоча й припускає, що саме тому, він поки зміг знайти роботу.
Можливо, це якось стосується мого статусу іноземного громадянина. Але це лише припущенняГорій Корнільєв
«Мені зателефонували в суботу вранці. Коли я отримав доступ до інтернету, щоб дізнатися контакти установи, була вже друга половина дня, переддень неділі. Звісно, що телефонувати і перевіряти вже не було сенсу. Можливо, це якось стосується мого статусу іноземного громадянина. Але це лише припущення. Востаннє я перетинав адміністративну межу з Херсонщиною ще в травні 2014 року. В Росії був у 2013 і і в 2015 роках», – заявив Корнільєв. Він народився в Москві, але з 1982 року проживає в Криму.
Корнільєв розповідає, що обмеження відчуваються мало не в усіх сферах життя – від громадянських свобод до сфери послуг.
«Обмеження свободи слова й думки, обмеження в послугах і товарах через санкції, обмеження в кримських документах, які ніде, крім Росії, не визнаються; обмеження споживання води через перекриття Північно-Кримського каналу; обмеження української та кримськотатарської мови й культури і нарешті обмеження прав і свобод громадян», – заявив Корнільєв.
За його словами, сьогодні степовий Крим зіткнувся з великою проблемою водопостачання – через відсутність належного зрошування постали проблеми у садівництві.
26 лютого у Києві відбувся «Марш солідарності» з нагоди Дня спротиву окупації Криму
Проводити проукраїнські акції в Криму неможливо, розповів Радіо Свобода інший український активіст Леонід Кузьмін. Раніше він викладав історію в одній зі шкіл Сімферополя, але після організації мітингу на річницю народження Тараса Шевченка його звільнили. Сьогодні Кузьмін – голова Українського культурного центру в Криму.
Люди намагаються не демонструвати свої проукраїнські погляди – не хочуть викликати агресію з боку спецслужбЛеонід Кузьмін
«Підтримка України в Криму є. І серед кримських татар, і серед українців, і серед росіян, і серед представників інших національних груп. Проте на цю річницю, 26-27 лютого, в Криму нічого не відбувалося – ані акцій, ані одиночних пікетів не було. Люди намагаються не демонструвати свої проукраїнські погляди – не хочуть викликати агресію з боку спецслужб, або навіть з боку, наприклад, роботодавця – можуть звільнити. Навіть закликів публічних немає – усі бачать, які можуть бути наслідки, і поки на це ніхто не наважується», – говорить активіст.
На жаль, проблеми є не лише із російською владою – перепони ставить і українська. Зокрема друзі Кузьміна не виїхали з півострова, тому що не змогли вивезти домашніх тварин – прикордонники вимагали ветеринарні довідки українського зразка, які в Криму отримати неможливо, а російські документи на тварин не визнавали.
Акція «Крим – це Україна» відбулася 26 лютого у Парижі
Кримських татар заарештували на 5 діб за трансляцію у Facebook – журналіст
Проводити проукраїнські публічні заходи в Криму небезпечно, підтверджує журналіст Антон Наумлюк. Останні тижні він провів на півострові, де спілкувався з кримськими татарами – п’ять днів тому поліція заарештувала десятьох татар за те, що вони прийшли підтримати одного зі своїх співвітчизників, Марлєна Мустафаєва. Як розповів Радіо Свобода Наумлюк, Мустафаєва обвинуватили в екстремізмі – кілька років тому він написав в соціальних мережах пост про марш організації «Хізбут-Тахрір». В Україні організація працювала вільно, але в Росії вона заборонена. Кримські татари прийшли під дім Мустафаєва і почали вести трансляцію в соціальні мережі.
Деякі правозахисники і спостерігачі заявили, що заарештованих таким чином можуть тримати на гачкуАнтон Наумлюк
«Неочікувано, такого ніколи не було, лейтенант поліції обвинуватив їх у порушенні правопорядку. Пізніше суд визнав активістів винними в організації несанкціонованого мітингу і заарештував на 5 діб. Це адміністративна стаття, але за три таких порушення людину можуть притягнути вже до кримінальної відповідальності. Деякі правозахисники і спостерігачі, зокрема адвокат Микола Полозов, заявили, що заарештованих таким чином можуть тримати на гачку. Після другого порушення – до 30 діб арешту, а після третього – до трьох років позбавлення волі», – говорить Наумлюк.
В умовах фактичної заборони проукраїнських заходів, активісти збираються непублічно, відносно вузьким колом. Зокрема 26 лютого відбулася зустріч громадської ініціативи «Кримська солідарність» – активісти обговорювали допомогу політв’язням, і дітям, які через арешти залишилися без батьків.
Люди їхали з Криму кількома хвилями – хтось від призову в армію, хтось через проблеми у бізнесі – експерт
Переселенці з Криму живуть в Херсонській області, Києві, Вінниці і в західній Україні, розповіла Радіо Свобода координатор громадської організації «КримSOS» Таміла Ташева.
Головне – це стратегія. Чи треба внутрішньо переміщеним особам інтегруватися в громади, куди вони переїхали? Або їм треба сказати, щоб почекали, поки Крим відвоюютьТаміла Ташева
«За офіційними даними, з Криму переїхало близько 27 тисяч людей – це ті, хто зареєструвався як внутрішньо переселені особи. Ми вважаємо, що в реальності цифри значно більші – близько 60 тисяч осіб. Сьогодні їх турбують питання про майбутнє – чи буде спрощене оформлення документів для кримчан? Чи введуть програми кредитування для придбання житла, тому що це дуже болюча сьогодні тема. Але головне – це стратегія, тобто що робити з людьми. Чи треба внутрішньо переміщеним особам інтегруватися в громади, куди вони переїхали? Або їм треба сказати, щоб почекали, поки Крим відвоюють, щоб вони повернулися назад», – говорить Ташева.
Вона зазначає, що люди їхали з Криму кількома хвилями, в кожній з яких були свої переважні причини. Перші переселенці поїхали з Криму ще до референдуму – вони не знали, що буде на півострові далі, хвилювалися за власну безпеку і деякі з них пізніше повернулися в Крим. Ще одна хвиля поїхала через кілька місяців після референдуму, зазначає Ташева. Ці люди їхали саме з політичних причин, не хотіли жити при окупації.
Окремою хвилею поїхали юнаки, які не захотіли служити в російській армії, а остання поки що хвиля – це підприємці. Вони поїхали з півострова у 2016 році через економічні причини, тому що не могли нормально вести справи в Криму. Проте усі переселенці – це дуже активні люди, каже Ташева. Багато хто з них займається бізнесом, хоча б таким, щоб забезпечити себе роботою самостійно.
26 лютого заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі заявив, що стратегію деокупації Криму уряд має розробляти вже сьогодні, щоб якщо процес деокупації почнеться в найближчому майбутньому, у держави був готовий відповідний пакет документів.
26 лютого 2017 року виповнилося три роки з моменту останнього масового мітингу в Криму під українськими прапорами. У ніч проти 27 лютого 2014 року парламент і Раду міністрів Криму захопили озброєні люди в балаклавах і без розпізнавальних знаків. Над адміністративними будівлями замість українських прапорів вивісили російські. З цього дня рахують анексію Криму – пізніше президент Росії Володимир Путін визнав використання російських військ на території півострова.
