У Києві на місці самоспалення Василя Макуха відкрили меморіальну дошку. У такий крайній спосіб цей воїн УПА і політв’язень висловив свій протест проти кремлівської окупації України і Чехословаччини. Це було 5 листопада 1968 року. Відтепер на Хрещатику, неподалік Бесарабського ринку, на будинку номер 27, увіковічнено пам’ять про цю подію.
Країна є, якщо її є кому захищати. Мир є, якщо агресію та окупацію засуджують. Про це говорили 26 січня у Києві – на місці, де 49 років тому народжений на Львівщині воїн УПА, в’язень сталінський концтаборів Василь Макух спалив себе, вимагаючи свободи для українців і для інших народів Європи.
Про самоспалення у центрі Києва напередодні чергового відзначення річниці так званої «Великої жовтневої революції» тоді – у 1968 році – повідомили Радіо Свобода та Голос Америки. По Києву чутка про це теж розлетілася швидко. Перехожі бачили, як із арки будинку поруч із Бесарабським ринком вибіг «живий смолоскип», вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!», «Геть з окупованої Чехословаччини!».
Як згадує дисидент і політв’язень радянського режиму Василь Овсієнко, йому про побачене розповіла однокласниця. Пізніше стало відомо, що самопожертву вчинив Василь Макух.
І ось 26 січня 2017 року на тому самому місці – на будинку за адресою Хрещатик, 27 з’явилася меморіальна дошка. У її відкритті взяв участь і посол Чехії в Україні Радек Матула.
«Василь Макух був, є і залишиться символом невідступності, відваги, духовної і моральної переваги та надії. Як і чех Ян Палах, він добре усвідомлював абсолютну вартість свободи для нашого життя», – сказав посол Чехії.
Історія показала, що ця самопожертва не була даремною, наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович. Адже, така вражаюча подія показала світові, що «боротьба України за свою незалежність триває».
Через 10 років після Макуха самоспалення вчинив Олекса Гірник, протестуючи проти русифікації УкраїниВолодимир В’ятрович
«Вчинок Василя Макуха повторили борці проти тоталітаризму з Литви, Польщі і Чехії. Ян Плах спалив себе, протестуючи проти окупації Чехословаччини військами Радянського Союзу. Через 10 років після Макуха самоспалення вчинив Олекса Гірник на Чернечій горі у Каневі, протестуючи проти русифікації України радянським режимом», – зауважив В’ятрович.
Був на відкритті меморіальної дошки Василю Макуху у Києві і син Олекси Гірника – Євген. На його думку, ці одиночні протести-самопожертви дали можливість сформуватися новим поколінням патріотів, «які зараз захищають Україну проти російської агресії». І це при тому, що навіть промовляти ім’я Василя Макуха у Радянському Союзі було заборонено, а родину його переслідували.
«Вперше про Василя Макуха я почула від мого чоловіка, дисидента Івана Сокульського. І у мене зараз сльози на очах, бо те, що він зробив, вимагало особливого вшанування», – сказала голова Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Орина Сокульська.
Пишаюся батьком. Хочу, щоб сучасна молодь зробила Україну справді незалежною і процвітаючоюВолодимир Макуха
«Я пишаюся своїм батьком. Він герой. Я хочу, щоб сучасна молодь зробила Україну такою, якою він хотів її бачити: справді незалежною і процвітаючою»», – сказав син Василя Макуха Володимир і подякував усім, хто прийшов віддати належне пам’яті його батька.
ДОВІДКА
Василь Макух народився 14 листопада 1927 року в селі Карів Сокальського району Львівщини. Виховувався у місцевому осередку «Просвіта», знання здобував у читальні товариства, яке очолював його брат Іван Дужий. У 1944 Василь Макух пішов до лав Української повстанської армії. Під псевдо «Микола» діяв у військовій розвідці УПА. У 1946 році отримав поранення і непритомним потрапив у руки НКВС. Був засуджений до 10 років каторги і відбув покарання у Дубровлазі Мордовської АРСР. Після табору на спецпоселенні познайомився із Лідією Запарою, яку радянська влада покарала за «перебування на примусових роботах у Німеччині». Попри справжні почуття, Василь Макух не раз казав Лідії, що їй не варто з ним одружуватися, бо «все одно, рано чи пізно, віддам своє життя за волю України, то навіщо створювати сім’ю». Однак Лідія настояла і у шлюбі у них народилося двоє дітей. Після звільнення, подружжя поселилося у Дніпропетровську.
5 жовтня 1968 року Василь Макух вчинив самоспалення на Хрещатику у Києві і помер від опіків наступного дня. Після акту самоспалення рідних Василя Макуха переслідували. Сестру Параску тяжко катували, після чого вона невдовзі померла.
Василь Макух став першим, хто вчинив у Європі самоспалення, протестуючи проти тоталітаризму та агресії.
