Сфера соціологічних опитувань намагається повернути до себе довіру після оприлюднення багатьох помилкових передбачень у 2016 році. Йдеться зокрема про президентські вибори у США та Brexit.
2016 рік для сфери соціологічних опитувань став роком неправдивих передбачень, що значно підірвало довіру громадської думки до таких досліджень.
У США та Великій Британії асоціації, які займаються дослідженням громадської думки, почали з’ясовувати, чому у 2016 році було зроблено стільки помилкових передбачень.
Американська асоціація дослідження громадської думки аналізує, чому майже всі головні соцопитування у США дали помилкові результати під час президентської кампанії. Більшість опитувань у США пророкували перемогу кандидатці від Демократичної партії Гілларі Клінтон, недооцінюючи шанси Дональда Трампа з Республіканської партії.
Британська рада соціальних досліджень тим часом з’ясовує, чому більшість опитувань помилилися щодо результатів Brexit – референдуму щодо членства Великої Британії в ЄС.
В Асоціації зі взаємодії з громадськістю та комунікації (АВГК) – торговій асоціації у британському секторі громадських відносин – заявили про власне розслідування щодо втрати довіри до соцопитувань.
Що ж пішло не так? І хоча результати досліджень не очікують раніше травня 2017 року, соціологи вже готові визначити потенційні проблеми.
«Прихована упередженість»
Під час президентської кампанії у США Дональд Трамп неодноразово критикував потужні медіа, називаючи їх «заангажованими» щодо нього і заперечував більшість соціологічних опитувань, називаючи їх «брудними».
У вашингтонському дослідницькому центі «П’ю» (Pew Research Center) вважають, що причиною помилок соцопитувань, можливо, стала «прихована упередженість» у телефонних опитуваннях та нових онлайн-методологіях, які тестувалися.
Попередні опитування показували, що менш освічені виборці частіше відмовлялися брати участь в опитуваннях, ніж виборці з університетською освітою. Саме представники цієї категорії віддали найбільше голосів Дональду Трампу.
Віце президент центу «П’ю» Клодія Дін сказала у розмові з Радіо Свобода, що кампанія Трампа активно залучала виборців, які не голосували у 2012 році. «Розчарування і антиінституційні настрої, якими керувалася кампанія Трампа, пов’язані з небажанням виборців брати участь в опитуваннях», – зазначила Дін.
Ефект «мовчазного виборця»
За тиждень перед президентськими виборами у США, коли більшість соцопитувань прогнозували виграш Клінтон, у передвиборчому штабі Республіканської партії наполягали, що значна кількість прихильників Трампа не хотіли говорити соціологам про свій вибір.
Деякі критики заявляли, що обурення у соціальних мережах могло збільшити кількість «мовчазних виборців», які не хотіли говорити незнайомцям про свої погляди під час телефонних чи онлайнових опитувань.
Президент США Річард Ніксон вжив термін для означення схожої ситуації у 1969 році. Він використав фразу «велика мовчазна більшість», описуючи американських виборців, які його підтримували, але публічно не висловлювали своєї думки.
За словами Клодії Дін, гіпотетично «мовчазні виборці Трампа» є великим загальнонаціональним питанням. Проте вона висловлює скепсис щодо цього.
«Ми маємо систему тут, де є один кандидат, який може виграти всенародне голосування, інший – у колегії виборників. Президентом стає останній. Але опитування відображають лише всенародне голосування, і результати були недалекими від цього. Проблема з національними опитуваннями полягає у тому, що всі вони проводилися в одному напрямку. Коли ви проводите вибіркові опитування, ви не повинні бачити взаємопов’язаних помилок», – вважає Клодія Дін.
У Великій Британії так само соціологи використовують термін «мовчазний фактор Торі», який спостерігався на виборах з 1992 році. Дехто вважає, що саме це спрацювало і під час голосування на Brexit.
Але як сказав Радіо Свобода президент Британської соціологічної ради Джон Кертіс, немає чітких свідчень, що «упередженість мовчазних виборців» мала вирішальне значення під час останніх опитувань у США та Великій Британії.
Визначення потенційних виборців
Зазвичай екзитполи, проведені після виходу виборців з дільниць, є точнішими, ніж опитування, проведені перед виборами.
Тож не виключено, що соціологи неправильно розрахували явку виборців у США. Дослідники недооцінили бажання прихильників Дональда Трампа прийти на вибори. Тоді як готовність прихильників Клінтон у ключових штатах – явно переоцінили.
Екзитполи ж продемонстрували, що у кількох ключових штатах Гілларі Клінтон набирає менше, ніж їй пророкували соцопитування.
Причини глибші
Водночас у Британській соціологічній раді переконані, що більшість соцопитувань у США таки були близькими до кінцевих результатів президентських виборів.
Президент ради Джон Кертіс наголошує, що похибка під час соцопитувань у 2016 році була нижчою, ніж під час президентських виборів, які проходили у США з 1968 по 2012 роки.
Фінальні результати президентських виборів у США показали, що Клінтон набрала на 2,8 мільйона голосів більше, ніж Трамп. Але Дональд Трамп переміг, оскільки саме він набрав достатню для обрання кількість голосів виборників, які визначають результати голосування у кожному штаті окремо.
Утім, наголошує Клодія Дін, всі соціологічні опитування зробили однакову помилку щодо дев’яти ключових штатів – спрогнозували перемогу Клінтон. Відтак, продовжує вона, щодо цього буде проведене ретельне дослідження окремо по кожному штату.
«Ми дивитимемося на методологію. Це однозначно буде частиною нашого післявиборчого дослідження. Але також ми маємо звернути увагу на багато інших речей, зокрема, як люди заповнювали свої анкети, як проводилися онлайн- чи телефонні опитування, і як визначалося, хто піде голосувати», – наголосила вона.
Над матеріалом працювали Ron Synovitz і Тетяна Ярмощук
