Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер висміяв провідних лідерів агітації за вихід Великої Британії з Європейського союзу, які після референдуму за цей вихід і напередодні переговорів про нього відійшли від справ.
«Я є свідком того, як блискучі герої «brexit»-у стали сумними героями сьогодення», – сказав він у перебігу обговорень у Європейському парламенті, маючи на увазі колишнього мера Лондона Боріса Джонсона і колишнього голову Партії незалежності Сполученого Королівства Найджела Фаража.
«Ті, хто спричинив цей результат (референдуму) у Великій Британії, залишають сцену один за одним – Джонсон, Фараж та інші. Відверто кажучи, вони ретронаціоналісти, а не патріоти. Патріоти не залишають корабля, коли стає важко, вони залишаються», – сказав Юнкер.
«Я було думав, що вони мають план (щодо облаштування виходу Британії з ЄС – ред.), а вони замість розробки цього плану залишають корабель», – додав він.
У понеділок один із провідних агітаторів кампанії за вихід Великої Британії з Європейського союзу, який неформально називають «brexit», Найджел Фараж залишив посаду голови Партії незалежності Сполученого Королівства, заявивши, що здійснив свою політичну мету. За його словами, «перемога сторони за вихід на референдумі означає, що мої політичні амбіції досягнені».
За кілька днів до того колишній мер Лондона Боріс Джонсон, теж один із провідних агітаторів за вихід Британії з ЄС, вийшов зі змагання за посаду голови владної нині у країні Консервативної партії і відтак і за посаду прем’єр-міністра.
Попередній прем’єр і голова партії Дейвід Камерон після референдуму, на якому учасники з невеликою перевагою проголосували за вихід країни з ЄС, заявив, що залишить посаду через три місяці, бо переговори про умови виходу має вести інший голова уряду.
Відповідно до статті 50 Лісабонської угоди про функціонування Євросоюзу, держава-член ЄС, що прагне вийти з союзу, має офіційно повідомити про це Європейську раду і почати переговори про умови виходу. Відтак право Європейського союзу перестане діяти для такої країни з часу, коли таку домовленість буде укладено і схвалено Європейською радою і Європейським парламентом, але не пізніше ніж через два роки з дня офіційного повідомлення. При цьому в разі бажання країни, що вийшла, вступити до ЄС знову вона не матиме ніяких переваг і буде мусити пройти процедуру вступу повністю з самого початку.