ТОП-5 промов TEDxKyiv: Як будувати мости?

Тема конференції TEDxKyiv-2016 – мости. Мости, які об’єднують міста, території, людей, які є точкою опори, шляхом до порозуміння, потребують сміливих рішень та ідей. Вишиванка, яка може стати мостом між минулим і майбутнім, космічні «капсули часу», 5 хвилин, які можуть врятувати життя, популістський та дієвий шлях до влади, та «гопники», які можуть зробити церкву ближчою до людей – Радіо Свобода зібрали тези з 5-ти найцікавіших, на нашу думку, промов TEDxKyiv.

Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України:

​​

«Мости, які ми маємо, та ті, які кожного дня будуємо, допомагають нам бути частиною суспільства, групи, сім’ї. Деякі мости зруйновані, як-от мости в східній Україні, де зараз війна. Зруйновано не тільки фізичні мости, але й усі інші зв’язки – комунікація, сім’ї. Питання не тільки в тому, щоб відбудувати фізичні мости, але й у тому, щоб відновити усю комунікацію. Люди на тимчасово окупованій території не мають доступу до інформації, до правди.

Візія (уява, мрія) – це інша форма побудови мостів. Уявити те, чого ми не бачили раніше, можливість перейти від однієї сфери знань до іншої.

У той час (30 листопада 2013 року – ред.) студенти, які зібрались на Майдані, хотіли піти в Європу. Але їх змушували залишатись в минулому. Міст до Європи був зруйнований тодішньою владою.

Освіта – найважливіший міст. Освіта виводить нас зі стану незнання того, де ми є, у розуміння того, де ми хочемо бути, і що ми хочемо знати. Майбутнє. Зоряний корабель – це міст між минулим та теперішнім, між теперішнім та майбутнім. Зоряний корабель дозволяє подорожувати не тільки на відстані, але й у часі. Це – теорія, ми ніколи цього не бачили, але вона існує в кінематографі. Можливість подорожувати з минулого в теперішнє і майбутнє.

Вишиванка може бути таким мостом у часі. Вона як «тунель» у часовому просторі. Вона допомагає нам зберегти пам’ять, допомагає пам’ятати, що було, що є, і що буде. І нитка, якою ми вишиваємо візерунки (патерни) нашого життя – це ті мости, які ми будуємо кожного дня. І моя порада: йдіть за покликом серця, робіть те, що вважаєте правильним, і не дозволяйте іншим повести вас в іншому напрямку. Тому що ті візерунки і мости, з яких складається ваше життя, роблять вас тими, хто ви є».

Ееро Епнер, драматург, куратор проекту «Єдина Естонія» – у 2010 році 10 учасників театральної трупи створили фейкову партію і здобули рейтинг 20-25%:

«6 років тому ми заснували фіктивну радикальну партію. Ми хотіли створити найбільш популістську, шовіністську, фашистську партію. То яка у нас була програма, ідеї та обіцянки? У нас не було програми, не було ідей, але ми обіцяли все. Ми сказали, що ми проти існуючих партій, що ми – нова сила. І це – все, що було потрібно. Ми отримали величезну підтримку. Здобути владу не так важко, якщо ми це зробили, то і ви зможете.

Щоб здобути владу, ми використали популізм. І це було нормально. Популізм використовують не лише погані люди. Ми всі його використовуємо. В демократії немає світлих чи темних сторін. Більше немає конфліктів. Немає консерваторів чи лібералів, тому що всі можуть бути ними одночасно. Ті, що виступають за економічну свободу, можуть легко виступати проти прав ЛГБТ.

Демократія – це не як фільм «Зоряні війни», де світла сторона бореться з Дартом Вейдером. Демократія тепер більше схожа на порнофільм, до якого всі залучені.

В Україні зараз питання не в тому, як сконцентрувати владу в руках хороших людей, а навпаки – як розподілити владу, зробити так, щоб у людей була влада. Свобода – це можливість брати участь та брати відповідальність на себе. Люди очікують, що зміни прийдуть за один день. Всі чекають на Новий рік, тому що вірять, що у цей день все зміниться. Всі дають обіцянки, як-то кинути палити, бути кращим прем’єр-міністром тощо. Те ж саме в демократії – очікування на щось, що враз все змінить – нові партії, нова політика, нові обличчя. Потрібно перевернути ці очікування догори дном. Це не про Новий рік, коли так легко бути зіркою, все, що потрібно робити, це виглядати гарно та обіцяти гарні речі. Але це про перше січня – у мить, коли ви наодинці в порожній кімнаті, 4-та ранку, повсюди святкові кульки…це визначальна мить демократії.

​

Демократія не в тому, що невелика група людей, як-от міністри та політики, приймають за нас рішення, демократія – це коли ми всі приймаємо рішення, інколи хороші, інколи погані. Але світ не змінюється за один день, він змінюється кожного дня».

Галина Алмазова «Вітерець», волонтер, водій реанімаційного автомобіля в зоні АТО:

«У день, коли померла моя мама, я побачила прірву – прірву між тим, що моя команда робить на фронті, і тим, що відбувається тут, у мирному житті. Коли команда, яка існує 2,5 роки, перебуває на фронті без підтримки держави, без фінансування, без зарплат, яка зібрала божевільних прекрасних людей, які ризикуючи власним життям та здоров’ям, забирають у смерті кожну секунду… Тут ти бачиш зовсім інше.

Дебальцеве, Піски…ми працювали майже без вихідних. Якось волонтери запросили нас у Слов’янськ відпочити. Ми пішли в магазин за продуктами, і тут один військовий, який побачив нашу швидку, схопив мене за руку і сказав, що їм потрібно терміново наша допомога. Часу на роздуми у нас не було, ми сіли в машину і поїхали. Коли ми приїхали на місце трагедії, там вже була міська швидка зі Слов’янська. В кюветі була машина, неможливо було навіть розібрати, яка марка, так був пошкоджений метал. Стояли медики зі швидкої, військові та обговорювали, як із кювету витягнути машину. А в машині було два бездиханні тіла. Наша команда, не змовляючись, кинулася руками розсовувати метал і діставати звідти тіла. Потім півтори години реанімації прямо на дорозі. Міські лікарі просто виконували накази, які давав наш лікар-реаніматолог. Після двох годин реанімації ми доправили їх в лікарню живими.

​

Дебальцеве розташоване від Артемівська в 60 кілометрах. Але на найбільш поранених, починаючи від надання невідкладної допомоги до доставки в лікарню, ми витрачали хвилин 40. Так, ми летіли на великій швидкості. Але там була боротьба за життя, за лічені секунди ми намагались відібрати у смерті життя.

Коли мамі стало погано, мій брат довірився лікарям, вони бачили критичний стан матері, залишили її вдома на вихідні фактично вмирати. Для них тоді був вечір п’ятниці. Що ще пам’ятаю? Коли пізніше я везла маму з однієї в іншу лікарню, швидку мені не надали, я везла її у звичайній машині. Коли я приїхала в лікарню Мечникова, мені сказали, що я запізнилась, мама померла від газової гангрени. Стан нерозуміння, страху, жаху через те, що там ти забираєш секунди, а тут «у нас вихідний».

Наша безпорадність – це наш ворог, який не дозволяє нам скористатися тим, що ми вміємо, врятувати того, хто знаходиться поряд. Після раптової зупинки серця смерть наступає за 5 хвилин. 5 хвилин ми чекаємо на метро, за 5 хвилин встигаємо зробити селфі чи випити чашку кави, чи почитати три пости.

5 хвилин – це так багато і так мало. Що можна зробити за 5 хвилин? Те, що я перерахувала, – чи можна просто врятувати життя».

Андрій Андрушків, громадський активіст:

«Церква завжди була дуже впливовою. На Банковій, Інститутській, Грушевського працюють люди, які точно знають, скільки вартує медіавплив. Церкви не є такими ЗМІ, як ми звикли застосовувати до телебачення, – це радше соціальна мережа, з найбільшою аудиторію в Україні. Поки ми тут на конференції, в Україні понад 5 мільйонів громадян встали з ліжка і сходили у неділю до церкви. Церкви є таким потужним каналом комунікації, які працюють навіть там, де нема 3G, білбордів.

Успіх Євангеліє 2000 років тому був забезпечений тим, що це був один із найпростіших античних текстів. Простіше, ніж Платон і Аристотель. Він був написаний найпопулярнішою тогочасною мовою, а не тою мовою, якою говорив Ісус. І там були прості зрозумілі приклади для населення всього тогочасного цивілізованого світу. Від Вірменії до Гібралтару, від південного Єгипту до Англії – всі розуміли цей текст, тому що його творили і проповідували достатньо маргінальні люди – рибалки з Капернауму, тогочасні «гопники». Вони знали ті сенси і приклади, які зрозумілі широкому загалу.

Кожен 5-й в цьому залі в наступні вихідні піде до церкви. Саме ці люди мають шанс і можливість запустити процес трансформації українських церков різних конфесій, запустити рух справа наліво, туди, де країни з високим рівнем самовираження».Якщо церква хоче, щоб її ідеї і принципи, яким 2000 років – «не вбий», «не кради», – церква має почати говорити мовою «гопників». Церкви можуть відігравати величезну роль у трансформації суспільства в Україні, якщо самі почнуть трансформуватися. Історія християнства – це історія самовираження.

​

Світлана Герасименко, астроном, відкривач комети Чурюмова-Герасименко:

«Комета Чурюмова-Герасименко була обрана за ціль для проекту «Розетта». Це – грандіозний проект, запущений у космос, на ньому розташовувався модуль «Філи», який мав «прикометитись» і сісти на комету. Далі він має передавати дані з комети на Землю. Сама «Розетта» у цей час летіла як супутник комети. До комети вона летіла близько 10-ти років. Запустили «Розетту» 2 березня 2004 року, а комету вона наздогнала у січні 2014 року. Ви уявіть, яка грандіозна задача була вирішена. Це вперше так точно змогли попасти на комету, та ще й посадити модуль «Філи» на поверхню комети. Його посадили на поверхню 12 листопада 2014 року.

​

Сама «Розетта» передала на Землю стільки матеріалу, що років на 20-30 вистачить всім – не тільки астрофізикам, а й хімікам, біологам. На цій кометі виявили багато органічних речовин, виявили воду, хоча склад дуже відрізняється від земного.

Чому цікаво досліджувати комети? Тому що комети перебувають на самому краю Сонячної системи і вони залишились у первісному вигляді – такому, як у час формування Сонячної системи. Тобто комети – це «капсули часу». Вивчаючи комети, ми можемо дізнатись, що було 5 мільярдів років тому. А знаючи минуле, можемо будувати й майбутнє. Дивіться частіше на небо – і вам пощастить, і ви що-небудь відкриєте.

Через деякий час усі промови організатори TEDxKyiv викладуть онлайн, тому кожен зможе послухати як повні версії цих промов, так і інших спікерів, серед яких Дмитро Щебетюк, засновник ініціативи «Доступно.UA», який пояснив, чому «лінь – це найграндіозніша відмазка не робити те, що хочеш»; Євгенія Закревска, адвокат Небесної сотні, яка показала, чому важливо встановити правила гри, за яких порушення непорушних прав людини стане неможливим; Ярослав Пілунський, оператор, який показав на прикладі ініціативи «Жовтий автобус», як легко можна дати дітям на Сході України стимул для творчості та зростання; Андрій Баумейстер, філософ, який пояснив, як гільдія «айтішників» може зробити вклад у розбудову суспільства спільного блага за Аристотелем та чому варто розвивати критичне мислення в освіті.

TED – платформа для ідей, які варті поширення. Це – світова спільнота, яка вірить в те, що ідеї можуть змінювати світ. Початок цього руху датується 1984 роком, коли в США було вперше проведено конференцію присвячену технологіям, розвагам та дизайну. Після цього, подія набула популярності по всьому світу, і має більш широкий спектр тем: медицина, бізнес, мікробіологія, космос, лідерство, психологія, тощо. Сьогодні TED – це міжгалузева конференція, що складається з серії коротких надихаючий промов. А місія руху – поширювати ідеї у спільнотах по всьому світу. TEDxKyiv – локальна незалежна конференція, що працює за ліцензією TED.