Брюссель – Із літаками, бронетехнікою, високоточною зброєю та засобами зв’язку українського виробництва ознайомили союз НАТО – напередодні, у штаб-квартирі альянсу, а нині – у Люксембурзі, в натовській Агенції з підтримки постачання. Там проходять перші в історії не тільки українсько-натовських, а взагалі відносин НАТО з країнами-партнерами, Дні української військової промисловості. Альянс побачив технології, засновані на досвіді війни та гібридної російської агресії, а також те, як Україна модернізувала свою оборону, фактично відродивши її з нуля. Водночас, кажуть дипломати, цей захід мав ще одну мету: «повзучу українську інтеграцію в НАТО».
Відроджена із руїни українська оборонна промисловість вирішила здивувати представників Північноатлантичного альянсу. Як пояснює керівник Державного концерну «Укроборонпром» Роман Романов, українська інженерна думка через воєнні дії на Донбасі й досвід гібридної війни була змушена швидко переналаштовуватися й прогресувати, а менеджмент організував імпортозаміщення тисяч складових, які ще два роки тому постачала тільки Росія. Водночас нині в штаб-квартирі НАТО українська оборонна промисловість переслідувала ще одну мету, каже Романов.
«Ми показуємо нашу відкритість, наші можливості й показуємо їх там, де у нас є компетенції, – пояснює він. – Ми запрошуємо наших західних партнерів, компанії, які працюють на забезпечення захисту й ефективності Альянсу, працювати разом, використовувати наш досвід та їхні можливості».
«Представники держав-союзниць мають нагоду пересвідчитися, як війна забезпечила технологічний прорив, як вона примусила думати, задіювати розум, який тривалі роки був незатребуваний, а якщо ми ще й об’єднаємо зусилля із західними партнерами, результати будуть ще вражаючими», – переконує генеральний директор «Укроборонпрому».
Унікальний досвід війни
Український ОПК за два з половиною роки війни отримав «унікальний досвід, який, помножений на стратегію інтеграції України до колективної безпеки НАТО, може дати великий потенціал для забезпечення миру, вважає Романов.
Політичне, експертне й практичне сприяння НАТО Україні, його підтримка територіальної цілісності залишаються непорушними, зазначає заступник помічника генсекретаря альянсу з оборонних інвестицій Ернест Герольд і звертає увагу, що українська безпека є визначальною для всієї євроатлантичної безпеки.
«Зараз прийшов час зробити Збройні сили України та українські демократичні інституції такими, щоб вони дійсно відповідали своєму призначенню у відповідності до стандартів НАТО. Цей день оборонної промисловості України приверне увагу натовського співтовариства до українського військового потенціалу. Зверніть увагу, з якими пристрастю, знанням справи та якістю вони роблять свою роботу», – закликав представник НАТО.
Втім, на початку Дня української оборонної промисловості в НАТО, виконувач обов’язків голови місії України при цій установі Єгор Божок наголосив, що «російська агресія повністю змінила нашу спільну безпеку та загалом, правила гри для нашої оборонної промисловості».
Заміна імпорту з країни-агресора цікавить деякі залежні від Росії країни-союзниці
Дипломат пояснює, що чимало країн НАТО все ще залишаються залежними від російської оборонної промисловості, звідки, скажімо, постачаються деякі комплектуючі частини. І їм цікавий унікальний досвід України, яка у критичній ситуації «швидко позбавилася цієї залежності» та власними можливостями модернізувала й обслуговує озброєння ще радянського зразка.
Але Україна, яка очікувала зброї від НАТО, натомість, нині демонструє цій організації свої новітні розробки, тож яка, насправді, мета цього заходу?
Єгор Божок пояснює, що «це один із напрямів нашої повзучої інтеграції в НАТО. Ми маємо інтегруватися по всіх фронтах. Жоден політик не доб’ється інтеграції без того, щоб були інтегровані прикладні сфери, такі як оборонна промисловість, Збройні сили і так далі».
Обізнані із потужними світовими інженерними військовими розробками, члени представництв держав-союзниць НАТО із зацікавленням оглядали кращі зразки новітньої української «оборонки» – макети літаків, бронетехніки, суднобудування, високоточної зброї, радіолокації та зв’язку. І особливий інтерес справді виявляли представники держав колишнього так званого «Варшавського договору», зосереджено вивчаючи українські ідеї та пропозиції для заміни імпорту та позбавлення залежності від оборонпрому країни-агресора.
