Україна, Трамп і дотеперішня політика Обами. Що може змінитися?

Брюссель – Якщо вимоги Росії до США зняти санкції, скоротити військову присутність в Європі чи скасувати «список Магнітського» досі й виглядали деяким «донкіхотством», то з приходом до Білого дому Дональда Трампа ці вимоги можуть бути задоволені, принаймні частково. Про те, що саме і як може бути змінено Трампом у політиці Америки щодо Москви, зокрема, на тлі війни в Україні, спробувало з’ясувати Радіо Свобода

Менше ніж за два тижні до несподіваної перемоги Дональда Трампа на виборах у США президент Росії Володимир Путін підписав закон про припинення угоди Москви із Вашингтоном щодо утилізації надлишкового збройового плутонію.

У документі, зокрема, мовиться що США не знищують, зберігаючи можливість його повторного використання. Такий закону з боку Москви, зі всіма його вимогами, аби американці припинили санкції та скоротили свою військову присутність у Східній Європі, виглядав мов «донкіхотство», особливо, стосовно адміністрації США, де панували демократи.

Однак, підхід до Росії з боку Барака Обами, який завершує своє перебування на посту президента, йде врозріз із виборчими заявами республіканця Трампа, який заявив, що хотів би поліпшити відносини з Москвою, зокрема, в боротьбі з тероризмом. Його теперішня перемога вселила російським чиновникам оптимізм щодо того, що з новим главою Білого дому можна буде спрацюватися.

Різко критикований протягом своєї кампанії за свої симпатії до Володимира Путіна, Трамп представив себе, як людину, що вміє знаходити контакти. Він пообіцяв домовитися із Москвою, запевняючи, що це «чудово підходить і Америці, і самій Росії». Щоправда, хоча незрозумілим досі залишається те, чим саме він має намір торгувати із Путіним, від Обами Трамп отримає у спадок кілька «карт».

Ось як він може згорнути політику США періоду Барака Обами щодо Росії.

Санкції через Україну

У відповідь на незаконну анексію українського півострова Крим і триваючу підтримку бойовиків на сході України, Обама відреагував галузевими та індивідуальними санкціями, які допомогли вкинути російську економіку в рецесію.

Зі свого боку, Трамп уже заявив, що вивчить можливості визнання російських посягань на Крим і скасування санкцій. З огляду на те, що ці санкції були впроваджені, так би мовити, «одним розчерком пера Обами» й не вимагали дій Конгресу США, Трамп міг би їх легко скасувати вже першого дня перебування у Білому домі.

Однак, це, вочевидь, викличе широке обурення серед американських законодавців, включно із багатьма впливовими політиками з його власної партії. Водночас, критики Трампа отримають нові підстави зображати його, як «кремлівську маріонетку», а саме так неодноразово його називала Гілларі Клінтон. Навіть, якщо припустити, що Трампу таки вдасться укласти з Росією якусь велику домовленість, то дуже малоймовірно те, що можливе скасування санкцій буде здійснено без того, аби Москва за це щось дала взамін.

Прийшовши до Білого дому, Трамп матиме близько шести тижнів для вирішального кроку щодо санкцій, накладених на Росію через її дії в Україні.

До того ж, «надзвичайний стан», який було ухвалено в США як реакцію на українську кризу, і який послужив основою для впровадження режиму санкцій, закінчується у перший тиждень березня.

Експерти з питань санкційної політики США кажуть, що якщо Трамп захоче скасувати наказ щодо «надзвичайного стану», або залишить його без поновлення, то це викличе «ефект доміно» щодо кількох інших виконавчих наказів, ухвалених на основі цього «надзвичайного стану».

Петер Кучик, колишній старший радник щодо санкцій при американському Міністерстві фінансів, каже, що це буде «дуже незвично», якщо Трамп просто дозволить завершення цього основного виконавчого порядку на початку березня, тому що це залишить невизначеність щодо політики його адміністрації.

«Важливі зміни щодо санкцій, як правило, робляться завдяки новому виконавчому наказу», – пояснює Кучик, додаючи, що це зробить неясною позицію трампової адміністрації. «Тож у будь-якому випадку, – каже він, – Трамп повинен ухвалити рішення».

По цей бік Атлантики теж різкий рух Трампа щодо російських санкцій викличе реакцію. Якщо Трамп їх скасує, то це може спонукати Європейський союз та інших союзників США серйозно переглянути свої каральні заходи.

Список Магнітського

Менше можливостей буде у Трампа щодо підписаного у 2012 році так званого «списку Магнітського», – акту, ухваленого не лише Обамою, а й двома палатами Конгресу. Згідно з цим списком, були впроваджені візові заборони і фінансові санкції щодо росіян, яких вважають причетними до смерті російського правника та правозахисника Сергія Магнітського та низки інших порушень прав людей. Кремль виступав проти цього закону, який лише офіційно покарав 39 росіян, та наклав санкції на іншу невизначену кількість осіб.

У згаданому на початку законі щодо плутонію Путін зажадав, аби Вашингтон скасував «список Магнітського». Але, незважаючи на те, що республіканці будуть контролювати обидві палати Конгресу, це, ймовірно, для Трампа буде надто складним завданням. Адже Конгрес повинен буде почати процес скасування законопроекту, який був ухвалений з переважною підтримкою з боку і республіканців, і з боку демократів у Палаті представників та Сенаті.

Втім, є припущення, що Трамп, якщо й не зможе скасувати «список Магнітського», то йому, в разі бажання, вдасться деякою мірою пом’якшити його вплив.

Відповідно до закону, саме президент США може вносити доповнення до «чорного списку», тож Трамп може просто відмовитися додавати до нього нові імена. Закон також дає йому право видаляти імена окремих людей зі «списку Магнітського», хоча він при цьому повинен інформувати Конгрес та обґрунтувати такий крок.

Військова присутність США в Східній Європі

Росія вже давно нарікає на розширення НАТО на схід після краху Радянського Союзу. Тому критика альянсу, яку кілька разів висловлював Трамп, вочевидь, у вухах багатьох кремлівських чиновників лунала, мов музика.

У своєму новому законі Путін вимагає, щоб Вашингтон скоротив свою військову присутність у дев’яти країнах-союзницях НАТО в Східній Європі, включно із державами Балтії, до рівня 1 вересня 2000 року. Саме тоді й був підписаний з Вашингтоном договір щодо утилізації плутонію. Але в січні, якраз коли Трамп займе свою посаду, кілька тисяч вояків американської армії мають прибути до Європи, а згодом розташуватися в деяких з країн, згаданих у законі Путіна. Це розгортання є частиною військової операції з ініціативи США, спрямованої на заспокоєння союзників у Східній Європі після початку війни в Україні.

Як головнокомандувач, Трамп, звичайно ж, може переглянути розгортання цих сил, деякі з яких будуть розміщені у Балтиці, а потім будуть замінені на основі ротації із багатонаціональними силами НАТО. Саймон Сараджян, експерт із питань безпеки та директор-засновник проекту Росії у Белферовскому центрі Гарвардської школи Кенеді каже, що, звичайно, Трамп також може зупинити відвантаження обладнання, яке буде підготовлене для розгортання сил США в Європі.

Але Трамп, що за останні місяці нарощував свою критику на адресу НАТО, буде мати великі труднощі відмовитися від зобов’язань, взятих США перед Північноатлантичним альянсом, оскільки він діє на основі консенсусу.

«Будь-яке рішення в НАТО щодо зміни курсу військового розгортання теоретично вимагає згоди всіх членів альянсу… а це без консенсусу буде дуже складним кроком», – зазначає Сараджян.

Тим часом, як офіційно заявляє генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ, «Трамп є фаном НАТО» і виконуватиме американські зобов’язання перед альянсом.

Керівник Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ переконує, що немає нічого незвичного у діалозі нового лідера Сполучених Штатів із президентом Росії Володимиром Путіним. Водночас, він нагадує, що повага до незалежності й територіальної цілісності України є непорушною.

«Доволі нормальним є той факт, що новообраний президент Америки веде розмову зі світовими лідерами, включно із лідером Росії. Але сигналом з боку НАТО є те, що ми прагнемо діалогу з Росією, яка є і буде нашим найбільшим сусідом. І особливо, коли зростає напруження у відносинах, коли ми постали перед різноманітними викликами для безпеки, важливо підтримувати діалог і тримати відкритими канали політичних переговорів з Росією», – зауважує Столтенберґ.

Генеральний секретар НАТО також наголошує, що немає протиріччя між політичним діалогом та потужною обороною.

Водночас, принагідно Єнс Столтенберґ додає, що для Північноатлантичного союзу «є важливою повага до територіальної цілісності й суверенності всіх націй, влючно із Україною».

«З огляду на це, ми ніколи не поважатимемо та не погодимося із порушенням української територіальної цілісності й суверенності», – зазначає керівник НАТО.

Він пояснює, що якраз агресія Росії та її вторгнення до України «стало причиною саме такої нашої реакції».

Єнс Столтенберґ також висловив переконання, що Дональд Трамп, який виграв останні президентські вибори у США, «є великим фаном НАТО.

Я впевнений, що він буде президентом Сполучених Штатів, який дотримуватиметься всіх зобов’язань США перед НАТО, бо потужний альянс важливий, як для Євросоюзу, так і для самих Сполучених Штатів», – додав генсекретар НАТО.

Двостороння комісія

У ширшому сенсі, у своєму законі щодо плутонію Путін зажадав, щоб Вашингтон «відкинув ... недружню політику» стосовно Росії. Як перший жест в цьому напрямку, Трамп може зробити пропозицію відродити Двосторонню президентську комісію США-Росія, яка була центральним пунктом обамівської політики «перезавантаження», впровадженої ще в части першого президентського терміну. Вона полегшила російсько-американську співпрацю із таких питань, як скорочення озброєнь, боротьба з тероризмом і громадянське суспільство. Згодом, після незаконної анексії Криму адміністрація Обами заморозила цю Комісію, яка у цьому стані залишається й нині, на тлі триваючого протистояння навколо України.

Трамп протягом своєї передвиборчої кампанії називав політику Обами щодо Росії «провалом», однак наразі невідомо, чи буде обраний президент намагатися відродити комісію, що була народжена в період «перезавантаження». Водночас, це виглядає, як вже напрацьовані рамки можливого співробітництва, і про це з Кремля надходять деякі зауваження, мовляв чиновники в Москві, швидше за все, вбачатимуть такий крок сприйнятливим.

Виступаючи в Нью-Йорку 10 листопада, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков сказав, що Трамп і президент Росії притримуються «однакових принципів зовнішньої політики».

«Трамп сказав, що для нього головне – інтереси США, та що він буде готовий вибудовувати відносини з будь-якою державою. Путін сказав те ж саме, природньо, говорячи про національні пріоритети Росії. Феноменально, наскільки вони близькі у своїх концептуальних підходах до зовнішньої політики. Це є доброю основою для оптимізму в тому сенсі, що хоча б ці «авгієві стайні» у двосторонніх відносинах почнуть розгрібати», – цитують Пєскова російські федеральні ЗМІ.