Брюссель – Європейські дипломати, зібравшись у Брюсселі на обговорення низки безпекових та зовнішньополітичних викликів, що постали після обрання нового американського президента, закликали не зволікати з ухваленням рішення про скасування віз для українців та грузинів. Оскільки у центрі уваги Брюсселя перебувають майбутні відносини з Вашингтоном, змін у тиску на Росію та в підтримці України не буде, кажуть у ЄС.
Україна та Грузія виконали все домашнє завдання, тому єврокомісар із політики сусідства Йоганнес Ган вкотре повторює: «Я чекаю ближчим часом позитивного рішення, адже ці держави та їхні громадяни на це заслуговують».
Про це ж ідеться в ухвалених нині висновках Ради ЄС на тему відносин зі «східними партнерами». «Рада ЄС наголошує на важливості вчасного завершення процесу ухвалення рішення щодо візової лібералізації для обох країн – Грузії та України», – заявили очільники МЗС країн-членів співдружності.
Власне, за свідченнями деяких європейських дипломатів, візове питання може зрушитися з місця вже цього тижня, бо очікується його розгляд на засіданні постійних представників країн ЄС при європейських установах, яке має відбутися 17 листопада. Якщо посли спроможуться домовитися, то залишиться ще формальне позитивне рішення з боку Європейського парламенту і Ради ЄС, на яке очікують уже найближчим часом.
У Києві сподіваються, що це станеться до 24 листопада, коли має відбутися саміт Україна–ЄС. Відтак, як вважають, безвізовий режим зможе фактично запрацювати від початку 2017 року чи принаймні в першій чверті наступного року.
Позиція ЄС щодо російської агресії незмінна
ЄС має принципову позицію щодо незаконної анексії Криму та ситуації в Україні. Вона не змінитьсяФедеріка Моґеріні
Що ж стосується можливого впливу на позицію Заходу щодо агресивної політики Росії, а йдеться про трансатлантичний союз – ЄС та Сполучених Штатів, – то, скажімо, представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні запевнила: «ЄС має принципову позицію щодо незаконної анексії Криму та ситуації в Україні. Вона не зміниться, безвідносно до того, якою буде політика інших країн». Але, додає вона, з іншого боку, діалог із Росією буде тривати, бо об’єднана Європа співпрацює з цією державою в різних сферах.
Про незмінність подальшого тиску на Росію через її дії в Україні нині заявив і прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен.
Ми продовжимо твердо стояти на боці України й надавати їй всю можливу підтримкуСтефан Левен
Після зустрічі з українським президентом Петром Порошенком він каже, що його країна «найрішучіше засуджує незаконну анексію Криму й Севастополя Росією та її агресію на сході Україні». «Ми з великою тривогою стежимо за погіршенням ситуації з правами людини на території Криму. У цей складний і сповнений викликів час ми й далі твердо стоятимемо на боці України й надаватимемо їй усю можливу підтримку», – сказав шведський прем’єр.
Він також зазначив, що ніякого прогресу у вирішенні конфлікту на сході України не було, Росія й далі надсилає свої війська і зброю на окуповані території.
Санкції мають тривати до завершення боїв на сході України
Санкції щодо Росії мають бути продовжені ще на півроку, бо все залежить від російської поведінки: ключ для припинення конфлікту, розв’язаного Росією на сході України, лежить у МосквіВітольд Ващиковський
В усякому разі, як нині заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, «санкції щодо Росії мають бути продовжені ще на півроку, бо все залежить від російської поведінки: ключ для припинення конфлікту, розв’язаного Росією на сході України, лежить у Москві». «Тож від неї залежить, коли цьому конфліктові настане кінець, а відповідно від цього залежить, коли припиняться санкції», – наголосив він.
Його словацький колега, міністр Мірослав Лайчак не береться прогнозувати, як далі будуть розвиватися стосунки на європейсько-американському дипломатичному фронті, який спільно розгорнув санкційний тиск на Росію за її агресію проти України та анексію Криму.
Голова МЗС Словаччини, яка наразі головує в ЄС, заявляє, що «Євросоюз скаже своє слово, коли нова американська адміністрація чітко маніфестуватиме свою зовнішню політику». «І європейці будуть діяти й реагувати відповідно до конкретних кроків та рішень Вашингтона», – додав він.
Водночас обрання Дональда Трампа президентом США змусило країни Євросоюзу змінити своє ставлення до сфери оборони й безпеки: нинішня зустріч міністрів закордонних справ головним чином присвячена розробці нових європейських безпекових та оборонних стратегій.
Координатор європейської дипломатії Федеріка Моґеріні в понеділок у Брюсселі зазначила, що представлятиме «плани щодо втілення глобальної стратегії ЄС з питань безпеки та оборони». «Це буде дуже важливий крок, більше я розповім сьогодні у другій половині дня, я знаю, що всі країни-члени чекають на цей документ і хочу побачити, як вони відреагують на мої пропозиції», – сказала вона.
