Брюссель – «Безвіз», «застряглий» у європейських кабінетах, нідерландська «блокада» українсько-європейської асоціації, недосконалий та нереалізований «Мінськ» – ось лише частина проблемних питань, на які нині у Брюсселі намагалися шукати відповіді. Представниця українського уряду Іванна Климпуш-Цинцадзе завітала до Брюсселя, аби говорити про це все «рішуче та аргументовано». Водночас заклики до солідарності та єдності щодо України в Брюсселі лунали не лише з боку європейців.
Як склянку, наполовину наповнену, а не напівпорожню, бачить українське майбутнє серед європейських держав європейський експерт Аманда Поль. Однак, попри позитивну налаштованість, через три роки після початку Революції гідності перед європеїзацією України постали нові перешкоди, з якими доводиться працювати нинішньому урядові.
Як пояснює представникам ЄС у Брюсселі віце-прем’єр-міністр із питань євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, насамперед це війна на сході України, що заважає розвиткові держави, і «берлінське» рішення щодо «дорожньої карти» реалізації Мінських угод поки що не приносить бажаних результатів. Другий бар’єр створили Нідерланди, заблокувавши останній крок до повного впровадження Угоди про асоціацію. А третій – це безвізовий режим.
Ми зробили всю домашню роботу, але нині ми залежимо від «механізму призупинки», тристороннього діалогу в ЄС. Ми знову стали заручникамиІванна Климпуш-Цинцадзе
«Ми зробили всю домашню роботу, але нині ми залежимо від «механізму призупинки», тристороннього діалогу в ЄС, – каже віце-прем’єр. – Ми знову стали заручниками, розчаровані, з огляду на те, що ми виконали. Але ж йдеться про діалог довіри. Тож ми очікуємо позитивних новин і сподіваємося, що не буде висуватися жодних додаткових умов».
Згідно із інформацією з дипломатичних джерел, наступної середи на засіданні постійних представників країн-членів ЄС при євроустановах, Раді ЄС, можливо, буде дане «зелене світло» для початку остаточних консультацій із Європарламентом щодо лібералізації візового режиму Україні.
ЄС бракує політичної волі – євродепутат
Європарламентар-ліберал від Литви Петрас Ауштрявичус застерігає ЄС не робити з Україною політичних експериментів, тиснути на Росію, агресія якої є для Києва «джерелом політичної нестабільності».
Нам в ЄС слід погодитися з тим, що нам бракує політичної волі для реалізації наших зобов’язань перед УкраїноюПетрас Ауштрявичус
«Нам в ЄС слід погодитися з тим, що нам бракує політичної волі для реалізації наших зобов’язань перед Україною, – заявив литовський європарламентар. – Візова лібералізація «загубилася в кабінетах і коридорах». Таке враження, ніби ЄС скасовує візи вперше… Але ж ми вже маємо десятки, а може й сотні безвізових режимів з третіми країнами. Гаразд, розробляється «механізм призупинки» (безвізових режимів). Але це засвідчує брак довіри, замість того, аби ще краще реалізувати подібну домовленість».
Дотримання режиму санкцій щодо Росії та до більшої підтримки України закликав у Брюсселі і посол США в ЄС Антоні Ґарднер: «Українці на Майдані заявили: «Ми належим до Європи».
Україна належить до Європи. Я був дуже зворушений, бо ці люди за це заплатили найвищу цінуАнтоні Ґарднер
І Україна належить до Європи. Я був дуже зворушений, бо ці люди за це заплатили найвищу ціну. Якщо нині Євросоюз скаже: «Ми втомилися і не хочемо вас підтримувати ні фінансово, ні дипломатично», то це стане жахливим провалом. Адже, як ви поясните, для чого створили Євросоюз, чи відстоює він свої цінності й Україну, з її європейською історією та бажанням приєднатися до європейської родини».
Повнота санкцій – до повного виконання «Мінська»
Перебуваючи у Брюсселі, віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе мала низку зустрічей з єврокомісарами, владою Бельгії. Зустрілася представниця уряду й із генсекретарем Європейської служби зовнішньої діяльності Гельґою Шмід, якій вона доводила, що збереження консолідованої позиції ЄС щодо санкційного тиску на Москву необхідне до повного відновлення суверенітету України та «повного виконання Мінських домовленостей і повернення Україні всіх її територій, включно з Кримом», – наголосила у Брюсселі віце-прем’єр-міністр.
Тим часом у вівторок на своєму черговому засіданні Рада ЄС «ухвалила нові списки обмежень у відповідь на дії, які підривають територіальну цілісність України». Про це заявив міністр фінансів Словаччини, яка головує у ЄС, Петер Казімір після наради з європейськими колегами. Словацький міністр не уточнив, скількох людей стосуватимуться нові заходи. Однак стало відомо, що до попереднього «чорного списку» додали ще 6 осіб, нещодавно «обраних» до Держдуми Росії.
Поточний список індивідуальних санкцій через анексію Росією українського Криму налічує 151 особу та 37 установ. Заходи, зокрема, включають заборону на отримання віз до ЄС та заморожування активів на території Євросоюзу.
