Росія намагається дестабілізувати ситуацію на Балканах – експерти

Юлія Петровська

Чи хотіла Росія влаштувати в Чорногорії «кривавий майдан», щоб перешкодити її вступу до НАТО? І чи загрожують Балканам нові таємні операції з метою дестабілізації? Про це сперечаються політики та експерти в регіоні на тлі розслідування спроби «терористичної атаки» в Чорногорії, яку, як передбачається, готували до виборів 16 жовтня спецгрупи, які мали покровителів у Сербії і Росії.

Секретар російської Ради безпеки Микола Патрушев, впевнені в Чорногорії, приїжджав днями в Белград, щоб закрити «російське досьє» і не допустити масштабного скандалу.

Подробиці плану з захоплення держустанов Чорногорії прокурор Мілівоє Катніч повідомив ще тиждень тому, однак, знаючи про гостру політичну боротьбу в Чорногорії, багато хто продовжував сприймати інформацію про «терористичну атаку», яка готувалася, з деяким скептицизмом. Особливу увагу до цієї справи привернула «історія з висиланням» з Сербії кількох російських громадян, про яку повідомили сербські медіа під час візиту Миколи Патрушева до Белграда.

За офіційною версією, очільник Радбезу Росії обговорював з керівництвом Сербії можливість підписання у 2017 році якогось меморандуму в області безпеки, що не має зобов'язуючої юридичної сили. Однак багато спостерігачів вважають це «маскуванням» на тлі загострення ситуації в регіоні і політичних заяв про причетність Росії до спроб дестабілізації в Чорногорії.

«Тільки наївні можуть вважати, що Патрушев приїжджав обговорювати якийсь меморандум про взаєморозуміння. Зрозуміло, що він приїхав через ситуацію на Балканах і «чорногорську справу».

Громадськість ніколи не дізнається про подробиці переговорів, але показово, що він приїхав до Белграда через два дні після заяв прем'єр-міністра Сербії Олександра Вучича, який побічно вказав пальцем на Росію в контексті спроби організації терактів в Чорногорії», – вважає белградський військовий аналітик Олександр Радич.

Перед візитом Патрушева Вучич розповів журналістам про виявлення на території Сербії груп, які готували «нелегальні дії» щодо Чорногорії, і затримання деяких громадян. Ці люди, за його словами, вели щільне стеження за чорногорським прем'єром Міло Джукановичем і передавали інформацію іншим особам. У них було вилучено 125 тисяч євро, уніформу та інші предмети.

«У всій цій справі є іноземний елемент», – сказав Вучич, підкресливши, що сербська держава не має ніякого стосунку до дій проти Чорногорії.

Під час візиту Патрушева Вучич не став повністю спростовувати повідомлення про «вислання» з країни російських громадян, але відмовився обговорювати ситуацію, пославшись на закон, який не дозволяє йому «говорити про такі справи», і вказавши на «складність становища» Сербії.

Пізніше російське МЗС спростував повідомлення про «висилання» російських громадян, грубо спотворивши при цьому коментар сербського прем'єра з цього питання. За версією російського МЗС, Вучич нібито назвав повідомлення «повною дезінформацією». Розслідування спроби силового захоплення держустанов і дестабілізації в Чорногорії, а також висловлені на Балканах думки про причетність Росії до подібного сценарію в Москві офіційно не коментують.

За даними слідства, п'ять озброєних груп чисельністю 60 осіб, переодягнені у форму чорногорської поліції, після виборів, тобто ввечері 16 жовтня, мали намір захопити будівлю парламенту, перед яким збирався провести свій мітинг радикальний «Демократичний фронт», який отримав відкриту політичну підтримку з Росії. Передбачалося відкрити стрілянину по учасникам мітингу, щоб спровокувати зіткнення і штурм парламенту. Планувався і арешт керівників республіки, включаючи прем'єра Джукановича. Чорногорський спецназ при цьому повинен був бути заблокований на його базі, вважає слідство.

Одну з цих груп чисельністю 20 осіб (всі вони громадяни Сербії) вдалося затримати на території Чорногорії в ніч напередодні виборів, про що офіційно влада повідомила в день голосування. Групу очолював колишній командир сербської жандармерії Братислав Дікіч, відправлений кілька років тому у відставку на тлі повідомлень ЗМІ про підозри в створенні злочинного співтовариства з організації рекету і вбивств. Члени інших груп, як і раніше, перебувають у розшуку. Не зрозуміло, чи перебувають вони в Чорногорії, чи за її межами.

Президент Чорногорії Філіп Вуянович вважає, що реалізація подібного сценарію привела б до найбільшої трагедії в сучасній історії Чорногорії, яку хотіли перетворити «на територію, де панує хаос і анархія».

Виконавчий директор чорногорського аналітичного центру CEDEM Ненад Копрівіца говорить в інтерв'ю Радіо Свобода, що питання про підготовку нападів у Чорногорії і його наслідки мають значення для всього регіону: «Усі підозрювані у цій справі повинні бути притягнуті до відповідальності за тяжкий злочин проти безпеки держави. Позитивним фактором є тісна співпраця між державними органами Сербії і Чорногорії, яка дозволила запобігти реалізації цього плану.

Важко зараз стверджувати, чи пов'язана Росія як держава з цією справою, чи мова про якісь інші суб'єкти, проте заяви прем'єра Сербії Вучича і в цілому останні події дозволяють говорити про співучасть деяких осіб з Росії в згаданій справі. Крім того, очевидна роль Росії у фінансуванні антизахідної опозиції в Чорногорії, тобто «Демократичного фронту», і її втручання у внутрішні справи суверенної держави».

У Москві в останні місяці не приховували зацікавленість в посиленні позицій супротивників нинішнього чорногорського режиму, про що свідчать численні заяви російського МЗС і партії «Єдина Росія», а також пропаганда в ЗМІ, спрямована на дискредитацію як Джукановича, так і виборчого процесу. Не гребували навіть примітивними фейками. Наприклад, російський ТАСС 15 жовтня повідомив про можливу фальсифікацію виборів в Чорногорії, процитувавши неіснуюче новинне агентство.

Про наполегливі спроби Росії вплинути на результат виборів в Чорногорії, щоб загальмувати її інтеграцію в НАТО, що завершується в 2017 році, говорить й інший співрозмовник Радіо Свобода – колумніст чорногорського порталу «Аналітика» Слободан Йованович:

– Якщо говорити про підготовку нападу, то зрозуміло, що така операція може бути здійснена, тільки якщо є підтримка або принаймні радники в політичних структурах. Якщо відбувається повалення влади, то хтось же повинен її брати в свої руки.

Чорногорські опозиційні партії дуже близькі до «Єдиної Росії» і російських представників, регулярно приїжджають до Москви, підписують спільні документи. Виборча кампанія опозиції була дуже добре організована. Причому не тільки «Демфронт», але і така невелика партія, як «Демократи».

Немає сумніву, що Росія фінансувала опозицію. До слова, останнім часом Чорногорія буквально кишіла доларами, хоча офіційна валюта тут євро, і в такій кількості доларів тут зазвичай не буває.

Політика Росії з підтримки опозиції, очевидно, продовжиться, і вона й надалі буде намагатися дестабілізувати Чорногорію через своїх довірених осіб.

– Наскільки стабільна зараз ситуація в Чорногорії і з точки зору безпеки, і в політичному плані?

– Ситуацію не можна назвати стабільною. Не всі учасники терористичних груп затримані, незрозуміло, чи перебувають вони в Чорногорії, чи за межами країни.

Тож багато чого буде залежати від розслідування і подальшого розвитку подій. Варто додати, що на Балканах, як і раніше, сильна націоналістична течія, і напруженість провокується не тільки в Чорногорії, а й в Хорватії, і в Боснії.

Олена Міліч, яка очолює Центр євроатлантичних досліджень в Белграді, вважає що нинішня ситуація в структурах безпеки на Балканах може призвести до нових операцій з дестабілізації ситуації:

– Слід мати на увазі, що в Сербії немає демократичного контролю над збройними силами. Вони в значній мірі перебуває під контролем тих, хто в період конфліктів 1990-х років здійснював воєнні злочини, а також націоналістів і антизахідно налаштованих сил. Боюся, що вони поступово встановлюють контроль і над якимись сегментами внутрішньої і зовнішньої політики Сербії. На мій погляд, такі люди можуть бути завербовані в інтересах якихось груп чи держав. Тому всі останні події слід розглядати в цьому контексті.

Якщо мати на увазі, яким чином Росія відправляла до Криму «зелених чоловічків» і те, як агресивно писали деякі ЗМІ про чорногорський уряд, мене не дивують повідомлення про те, що спеціальні групи були направлені до Чорногорії, щоб встановити там режим, який був би проти євроатлантичної інтеграції.

Показово, що відразу після цього приїхав Патрушев. Після його візиту в 2013 році почався дуже серйозний тиск на Сербію в питаннях посилення співпраці в сфері оборони і безпеки, відбулася активізація російської пропаганди і спроби посилення російського впливу. Цілком ймовірно, що зараз він приїжджав, щоб чинити тиск на Сербію, щоб вона прикрила справу, пов'язану з висланням російських громадян.

– Ви згадали «кримський сценарій». Ви вважаєте, що Росія могла б зробити на Балканах і якусь військову операцію?

– Російські літаки не зможуть прилетіти через країни НАТО – Болгарію та Румунію, але є ймовірність того, що для операцій з дестабілізації на Балканах можуть бути залучені місцеві громадяни, в тому числі люди з погано

контрольованих сегментів системи, які готові брати участь в незаконних і насильницьких діях. Євросоюз відмовляється визнати, наскільки сьогодні небезпечний російський вплив, який перешкоджає реформам в регіоні. Захід відмовляється обговорювати питання про стан системи безпеки в регіоні, приділяючи основну увагу питанням корупції і положенню в ЗМІ і відмовляючись розуміти, що все це є наслідком відсутності верховенства закону і порушення концепції поділу влади.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода