У Ризі 13 жовтня розпочинається перша частина незалежного фестивалю документального кіно «Артдокфест». У грудні в Москві, Петербурзі та Єкатеринбурзі відбудеться друга частина проекту, якому два роки тому було відмовлено в державному фінансуванні через політичну позицію його президента Віталія Манського. Фільмом Манського «Рідні» відкривається ризька частина фестивалю. Це картина про велику родину режисера, яка живе в різних містах сходу і заходу України. Про програму «Артдокфесту» Віталій Манський розповів в інтерв'ю Радіо Свобода.
– Головними темами на «Артдокфесті» 2016 року є і війна на Донбасі, і ситуація навколо цієї війни. Я спеціально наголошую, що не ситуація в Україні.
Росія по вуха втягнута в цю війну
Росія по вуха втягнута в цю війну, і тут цілком коректно говорити про ситуацію в Росії і в Україні. У нас ціла програма «Війна і мир», і там фільми, які зняті і в Росії. Наприклад, про «добровольців», росіян, які воюють на Донбасі. Це теж тепер частина наших документальних досліджень простору і часу, в яких ми живемо. І друга тема – це актуальна сучасна російська політична дійсність. По суті, вона прямо представлена тільки однією картиною – це фільм, від авторів якого ми ледь не вчора отримали повідомлення, що вони змінюють назву, і тепер він називається щось на кшталт «Революція, що не відбулася». Раніше він називався «Проти «Платона», або Справжніх буйних мало».
– Хотілося б поговорити ще про двох режисерів – про Сергія Лозницю і про Віталія Манського. Вважаю, що окрасою фестивалю будуть «Аустерліц» українського режисера Лозниці і «Рідні» присутнього в бесіді автора. Давайте почнемо з фільму «Аустерліц» Лозниці. Цей фільм уже показали на декількох міжнародних фестивалях. Він у вас в конкурсі?
– Так, ми запросили Сергія з його картиною в конкурс. Ми щороку показуємо фільми Лозниці, він для нас принциповий автор. Ну, він взагалі принциповий автор для сучасного документального кіно, як, втім, і не тільки документального. Його ігрові картини беруть участь у Канському фестивалі і отримують призи, але в даному цьому випадку ми говоримо про документальний кінематограф. Він дуже концептуальний, дуже кінематографічний, і звичайно, наш фестиваль не може без картини Лозниці обійтися. І ми вдячні, що Сергій нам завжди віддає свої російські прем'єри. В цьому разі мова йде про фільм «Аустерліц», який дуже простий, з одного боку, але тим не менше піднімає глобальні питання і сучасної Європи, і нашого ставлення до дослідів і уроків минулого, які, як нам здається, ми вже добре вивчили. Ми вже начебто це щеплення зробили, і воно нас практично на віки вічні захищає від подальших можливих інфекційних захворювань, які можуть викосити знову мільйони і мільйони людських життів.
– Давайте уточнимо, що ми говоримо про нацистські табори смерті.
– Ми говоримо про табори смерті, які перетворені в музеї, і я навіть не знаю, як спочатку піднімаються питання про створення там музеїв.... Нам цікаво цю картину і показати, і обговорити, і хотілося б, щоб Лозниця приїхав не тільки в Ригу, але і в Росію, хоча в Росію він в останні роки з принципових міркувань не приїжджав.
– Тепер давайте поговоримо про режисера Віталія Манського. Не про директора і патрона фестивалю, а про людину, який представить картину «Рідні» про свою власну сім'ю.
Я вирішив російську прем'єру зробити на «Артдокфесті» в тематичній програмі «Війна і мир». Ця програма присвячена темі війни, зокрема, війни на Донбасі
– Я б із задоволенням, і я кажу це абсолютно щиро, показав картину «Рідні» на якомусь іншому фестивалі, тобто не на тому фестивалі, де я є куратором. Але, пам'ятаючи митарства і труднощі показу в Росії картини «У променях сонця», що роповідає про Північну Корею, далеку від нас, яка не має нічого спільного, здавалося б, із сучасною Росією, яку відмовлялися показувати фестивалі, які я люблю, ціную і які є важливими стовпами російської кіноіндустрії.
Я не став випробовувати долю і вирішив не чекати ніяких інших фестивалів, а вирішив російську прем'єру зробити на «Артдокфесті». Звісно, не в конкурсі, а в тематичній програмі «Війна і мир», про яку вже сказав, ця програма присвячена темі війни, зокрема, війни на Донбасі. І в цю програму залучені фільми як російські, так і українські, вона оповідає як про Росію, так і про Україну.
Картина «Рідні» абсолютно вписується в цю програму, тому що вона якимось чином пояснює або розкриває фундамент конфлікту, який зараз розгортається на наших очах і забирає тисячі людських життів. Так виходить, що мій день народження збігається з фестивалем в Москві, а це дійсно фільм про мене, про мою сім'ю, про мою маму, про сестер, братів, тіток, і я вирішив показати його в свій день народження.
Я хочу, щоб «Артдокфест» повернув нормальний, цивілізований діалог в російське суспільство
Я не часто тепер буваю в Москві, і запрошу всіх, хто хоче мене привітати, зі мною побачитися, познайомитися, на перегляд цього фільму, обов'язково влаштую після нього обговорення, і вважаю, що воно буде палким. Я готовий до гарячої, чесної і принципової розмови на цю тему. Тому що зараз ця розмова абсолютно вимита з російського соціуму. Я хочу запропонувати діалог.
Я хочу, щоб «Артдокфест» повернув нормальний, цивілізований діалог в російське суспільство. Тому що без діалогу ми... Ну, не воювати ж нам, врешті-решт. Краще, може, спочатку спробувати знайти спільну мову?
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
