Українцям пропонують в режимі онлайн повідомляти про стихійні сміттєзвалища. Для цього розробили електронний сервіс «Ecomapa.gov.ua» з інтерактивною картою сміттєзвалищ України та мобільним додатком із функцією онлайн-сповіщення. Екологи вже назвали ініціативу уряду «проєвропейською», втім ліквідовувати лише стихійні скупчення відходів, кажуть вони, недостатньо. Знову згадують не нові ініціативи про активне будівництво сміттєпереробних заводів, про роздільне сортування відходів та елементарну культуру громадян у поводженні з непотребом. Про особливості поводження зі сміттям в Україні Радіо Свобода розповіла експерт організації «Екологія.Право.Людина» і екологічної групи «Реанімаційного пакету реформ» Алла Войцеховська.
– Наскільки презентована урядом інтерактивна карта буде дієвим механізмом боротьби зі стихійними сміттєзвалищами?
– Створення саме інтерактивної карти несанкціонованих сміттєзвалищ і звернення прямо на сайт будь-якого пересічного громадянина, на мою думку, перший позитивний крок у виявленні саме несанкціонованих сміттєзвалищ, їх ліквідації. Чітко Законом України «Про відходи» органи місцевого самоврядування при виявленні сміттєзвалищ зобов’язані ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища. І, звичайно, на цьому сайті дуже гарно прописано, які є звернення громадян. Відповідно, після цього Мінприроди звертається до органу місцевого самоврядування щодо ліквідації звалищ. Думаю, таке рішення Мінприроди є проєвропейським.
Потрібно, звичайно, почати боротися з ліквідацією сміттєзвалищ і паралельно забезпечувати роздільний збір сміття, будівництво сміттєпереробних заводів. Тобто такі етапи мають здійснюватися на паралелях. Якщо сидіти і нічого не робити, кількість сміттєзвалищ не зменшиться, їх потрібно ліквідовувати, стихійні укрупнити на великі сміттєзвалища.
В нас є близько 40 тисяч сміттєзвалищ загалом. І лише санкціоновані займають понад 9 тис гектарів
Несанкціонованих сміттєзвалищ орієнтовано налічується понад 30 тисяч. Санкціонованих, за державними статистичними даними, – 6064. Тобто в нас є близько 40 тисяч сміттєзвалищ загалом. І лише санкціоновані займають понад 9 тис гектарів.
– Якщо несанкціонованих в рази більше, то це може означати, що людям просто нікуди викидати сміття. Чи зможуть вмістити ці 6 тисяч офіційних відходи з 30-ти стихійних? Як вирішити цей виклик?
Наприклад, є системний збір у населеному пункті в гірському районі, де стоять контейнери, правда, дерев’яні. А люди через менталітет йдуть до річки викидати. Якраз з високої екологічної свідомості потрібно починати
– Так, сміттєзвалища переповнені. Але в кожному районі вони є. Звичайно, будівництво нових сміттєзвалищ не є рішенням європейським, це вже минуле століття. Несанкціоновані сміттєзвалища, скажімо, виникають поблизу річки, люди самі кидають туди відходи. Наприклад, є системний збір у населеному пункті в гірському районі, де стоять контейнери, правда, дерев’яні. А люди через менталітет йдуть до річки викидати. Якраз з високої екологічної свідомості потрібно починати. Потрібно передусім ліквідувати маленькі, локальні та несанкціоновані сміттєзвалища, вивести їх на районні й обласні. І лише після цього провести рекультивацію, дегазацію. Треба враховувати і ризики, як з пожежею в Миколаєві через високу температуру. Будь-яка робота спецтехніки на сміттєзвалищі, коли є величезна кількість метану, небезпечна, бо одна іскра спричиняє загорання. А по всьому сміттєзвалищу метану дуже багато, органічні рештки перегнивають й утворюється біогаз. А біогаз має основним складником метан. Це величезні загрози.
– В Україні, не таємниця, поки не приживається культура сортування сміття. За таких умов іноземні інвестори захочуть будувати тут сміттєпереробні заводи?
Роздільний збір прописаний і сміття обов’язково повинне сортуватися. І навіть в Адміністративному кодексі передбачена стаття за змішування сміття
– Знаєте, в Києві, наприклад, нема роздільного збору сміття, а у Львові є. Пляшки – окремо, окремо скло збирається і папір, окремо інші відходи в певний контейнер. Пляшки відвозять на переробку. Звичайно, люди мало сортують папір, тому що самі здають в приймальні пункти цю сировину. Але у Законі України «Про відходи», «Про місцеве самоврядування» дуже гарно прописані обов’язки центральних органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Роздільний збір прописаний і сміття обов’язково повинне сортуватися. І навіть в Адміністративному кодексі передбачена стаття за змішування сміття.
Якщо проводиться тендер на збір і вивезення сміття, орган місцевого самоврядування обов’язково в договорі згідно із законом має передбачити забезпечення громадян контейнерами для роздільного збору. Звичайно, тариф може бути на одну чи більше гривень більший. Але, якщо орган місцевого самоврядування захоче, роздільний збір буде відбуватися.
Інвестор хоче, щоб була сировина, достатній обсяг відходів для рентабельності підприємства. Звичайно, воно не окупиться за 5-7 років, а за 10-15. Дуже багато інвесторів з’являється зараз на ринку. У Львові з’явилася нова американська компанія. Вона збирається будувати сміттєпереробний завод.
Якщо підприємство в Україні повідомляє, що воно займається переробкою батарейок, то це просто вилучення благородних металів, інші відходи йдуть в смітник. Стосовно таких підприємств ми вже робили багато звернень і запитів
Але в Україні немає жодного підприємства, яке займається переробкою батарейок. Підприємство, яке займається такою переробкою, це фактично металургійний комбінат. Такі підприємства є у Франції, Німеччині, Австрії. Якщо підприємство в Україні повідомляє, що воно займається переробкою батарейок, то це просто вилучення благородних металів, інші відходи йдуть в смітник. Стосовно таких підприємств ми вже робили багато звернень і запитів. Ця робота буде продовжуватися, тому що там використовуються такі реактиви, які належать до небезпечних і вимагають ліцензій при роботі з ними. Ми робили запити в Мінприроди: жодних дозволів, документів та технологічних потужностей підприємства, які займаються переробкою батарейок в Україні, не мають.
