Україна в смітті: як дати раду 30 тисячам звалищ?

Анастасія Москвичова

Вікторія Козуб

Київ – На одну людину в Україні припадає більше двох з половиною центнерів сміття на звалищі, тоді як у Швейцарії, наприклад, ця цифра наближається до нуля, заявив на засіданні уряду міністр екології Остап Семерак. Чиновники презентували інтерактивну карту українських сміттєзвалищ, як офіційних, так і стихійних, нарахувавши їх близько 30 тисяч. За словами міністра, подолати проблему накопичення відходів можна і потрібно на місцевому рівні. Екологи на ці заяви відреагували по-різному.

На сайті, де розміщена інтерактивна карта Мінприроди, наразі є три опції: можна переглянути перелік офіційних та стихійних сміттєзвалищ, а також повідомити про появу такого несанкціонованого звалища і відстежувати, як чиновники будуть його звідти прибирати.

Планується, що звернення громадян, куди можна додати фото з прив’язкою до місцевості, буде передаватись місцевій владі, на яку, власне, і покладається відповідальність ліквідовувати стихійні звалища відходів. Окрім сайту, повідомляють, у міністерстві розробили також і мобільний додаток.

Створення такої карти продиктовано тим, що до Кабміну доходить застаріла інформація про звалища, особливо – стихійні, пояснив, презентуючи продукт на засіданні уряду, міністр екології Остап Семерак. За офіційною інформацією, на території України є близько 30 тисяч сміттєзвалищ, але детально – де вони є, що конкретно там зберігається – Мінприроди знає тільки про трохи більше 2,5 тисяч, каже він. Також важливо дослідити склад сміттєзвалищ – аби в подальшому залучити інвесторів для створення заводів із переробки відходів, зауважує Семерак.

«Ми взяли дані кількості сміття на одного мешканця, в Україні ця цифра сягає 240 кілограмів на особу. У Швейцарії – нуль. Вважаю, це наша мета», – наголошує урядовець.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у свою чергу заявив, що не бачить виробничих причин для того, щоб місцева влада не могла вирішити проблему відходів.

Сміттям в Україні займається близько семи відомств – еколог

Створити таку карту – хороша ідея, бо залучення громадськості мало б допомогти виконувати українське законодавство про відходи, вважає експертка організації «Екологія. Право. Людина» та профільної групи «Реанімаційного пакету реформ» Алла Войцеховська.

«У Києві, наприклад, немає роздільного збору, а у Львові є роздільний збір: окремо збирається скло, папір та інші відходи. Але в нашому законодавстві діючому дуже гарно прописані обов’язки (щодо утилізації сміття – ред.) і центральної влади, і органів місцевого самоврядування. І навіть є стаття в Адміністративному кодексі, передбачена за змішування сміття», – зауважує Войцеховська.

Сміттям в Україні загалом займається близько семи відомств, зазначає голова Національної екологічної ліги Тетяна Тимочко. За її словами, Мінприроди, відповідно до українського законодавства, опікується утилізацією небезпечних відходів, тоді як давати раду побутовим – справа Міністерства регіонального розвитку.

Тимочко не погоджується, що проблем на законодавчому рівні щодо переробки відходів в Україні немає. Екологи, зокрема, очікували від Мінприроди впровадження жорсткіших умов ліцензування тих, хто, планує поводження з небезпечними відходами, але без успіху, каже вона.

«От головне завдання міністра – готувати такі якісні документи, які не дозволяють потрапляння у навколишнє середовище небезпечних речовин. І тоді не буде звалищ ртутних ламп на вулиці Колекторній у місті Києві, їх не буде у Черкаській, Вінницькій, Київській, Кіровоградській і Закарпатській областях, – переконана еколог. – Бо це завдання міністерства – створити такі умови, які будуть неможливими для недобросовісних виконавців, і такими, які створять зелену дорогу для екологічно дружного бізнесу».

Тому створення інтерактивної карти Тетяна Тимочко називає симуляцією активної діяльності.

До недавнього часу не вщухали протести селян щодо поновлення роботи Грибовицького сміттєзвалища на Львівщині, де 30 травня трапилася пожежа і зсув сміття, через який загинуло троє рятувальників. Еколога, що разом із ними потрапив під завал, досі не знайшли.

Місцева влада зможе прибрати сміття після децентралізації – радник голови ОДА

Деяким звалищам – по кілька десятків років, розповів Радіо Свобода Ростислав Супрунов, радник голови Херсонської ОДА.

Херсонщина – серед тих регіонів, свіжої інформації про які немає на карті Мінприроди. За словами чиновника, найближчим часом дані про відходи, звичайно, оновлять і передадуть до Києва, але практичного значення до того, як в Україні відбудеться фактична децентралізація влади, це для громади не матиме.

«У селах ці смітники обростають, обростають, і проблема в тому, що село, громада, самостійно їх ліквідувати не може, а районна чи обласна адміністрація не має на це ні ресурсів, ні повноважень», – каже Супрунов.

Водночас, похвалився він, ті об’єднані територіальні громади, які вже створені, починають давати лад стихійним звалищам на підпорядкованій їм території.

У Миколаєві є один офіційний полігон для відходів – неподалік мікрорайону Велика Корениха, сміття там накопичується вже більше 15 років, також є декілька стихійних звалищ, які теж існують роками, хоча адміністрації районів отримують і витрачають гроші на ліквідацію таких несанкціонованих смітників, розповідає журналіст місцевого видання «Преступности. Нет» Андрій Лохматов. За його словами, одне з яких цього літа двічі горіло після пожежі на Грибовицькому звалищі на Львівщині.

Теперішній міський голова обіцяв провести форум і залучати інвесторів для будівництва сміттєпереробного заводу, але поки що цього не зробив, говорить Лохматов. Втім, обіцяла організувати переробку сміття і попередня влада.

«В один із останніх разів міський голова Володимир Чайка заявляв про те, що компанія якась іноземна прийшла, але не погодилась врешті-решт, бо деякі депутати міської ради вимагали у неї грошей за проходження цього проекту. Але прізвищ міський голова тоді так не назвав, правоохоронні органи цим не займались, а міський голова помер у 2013-му році», – зауважує журналіст.

В Україні зараз ніхто не переробляє батарейки – активістка

У деяких містах, тим часом, є низові ініціативи щодо утилізації деяких видів сміття. Наприклад, активістки ініціативи «Батарейки, здавайтесь» у Дніпрі знялись у відвертій фотосесії, щоб привернути увагу до сортування і утилізації акумуляторів. Через форму представлення деякі користувачі соцмереж звинуватили їх в об’єктивізації жіночого тіла. На фото троє повністю роздягнених активісток лежать на використаних батарейках, яких для фотосесії зібрали понад півтонни.

За словами однієї з учасниць акції Христини Говорухи, свою мету фотосесія виконала: до ініціативи збирати використані батарейки долучається більше людей. Проблема – в тому, що всі ці зібрані батарейки – а їх активісти у різних регіонах зібрали більше 20 тонн – ніяк не утилізуються.

«До недавнього часу всі ці батарейки зберігалися на перевалочних пунктах, тому що переробки не було в Україні, але це було краще, ніж викидати їх у смітник», – зазначає активістка.

Зараз, однак, за словами Говорухи, одне із місцевих підприємств погодилось на експериментальний проект із пошуку оптимальної моделі переробки батарейок, тож зараз активісти збирають кошти на проведення таких розробок. У подальшому, сподівається дівчина, буде реалізована модель «забруднювач платить», коли у вартість батарейки для споживача буде включатися вартість її утилізації.