Доступність посилання

ТОП новини

Наслідки Чорнобиля. Напіврозпад. Мій Цезій-137 (експеримент)


У 2008 році я не скористалася пропозицією колишнього директора білоруського Інституту радіаційної безпеки «Белрад» Василя Нестеренка перевіритися на наявність радіоактивних речовин.

Ми випадково опинилися разом в літаку, який летів з Праги до Мінська. Я вже півроку працювала в Чехії і летіла на три тижні в Білорусь на канікули. Відомий вчений, професор-фізик Василь Нестеренко запропонував мені в перший же день після приїзду на батьківщину прийти в «Белрад» і перевіритися на наявність радіоактивних речовин, а через три тижні перед відльотом до Праги повторити такий самий аналіз і порівняти результати.

Я переконаний, що через три тижні аналіз покаже, що рівень радіоактивних речовин у вашому організмі збільшиться, оскільки практично на всі білоруські продукти так чи інакше досі впливають наслідки Чорнобиля
Василь Нестеренко

«Ви жили в Чехії тривалий час і споживали продукти, придбані в чеських магазинах. Ці три тижні ви будете пити білоруське молоко, їсти білоруський хліб і м'ясо. Я переконаний, що через три тижні аналіз покаже, що рівень радіоактивних речовин у вашому організмі збільшиться, оскільки практично на всі білоруські продукти так чи інакше досі впливають наслідки Чорнобиля», – приблизно так пояснив мені професор Нестеренко.

На жаль, тоді я не скористалася цією пропозицією. Через три місяці після нашої розмови Василя Нестеренка не стало. Він помер на 74-му році життя після операції.

Василь Нестеренко
Василь Нестеренко

Професор Нестеренко одним з перших випробував наслідки Чорнобиля – після кількох годин польоту на вертольоті над палаючим реактором в нього сів голос, здоров'я здало... Вчений вимагав терміново виселити всіх дітей із забруднених районів, а всіх людей навіть не з 30-кілометрової, а зі 100-кілометрової зони. За правду і сміливість професор Нестеренко позбувся посади голови Інституту ядерної енергетики. У 1990-му за підтримки Андрія Сахарова, Алеся Адамовича, Анатолія Карпова Василь Нестеренко заснував незалежний Інститут радіаційної безпеки «Белрад». Він налагодив випуск приладів контролю радіації, розгорнув по всій Білорусі сотні пунктів перевірки продуктів.

Через 8 років після розмови з професором Нестеренком я вирішила все ж провести експеримент, запропонований мені вченим. І ось я знову лечу до Білорусі у відпустку, а також перевірити, що зміниться, якщо я зміню свій раціон з чеського на білоруський.

При цьому я враховую, що період напіврозпаду цезію-137 становить 30 років, а значить після 26 квітня 2016 року його стало вдвічі менше на білоруській землі, що без сумніву відіб'ється на результатах дослідження. Проте...

7 липня. День перший

І ось я в лабораторії спектрометрії Інституту радіаційної безпеки «Белрад», щоб заміряти, скільки в моєму тілі радіоактивного елемента цезію-137. Вартість вимірювання доступна кожному білорусу – приблизно 6 рублів.

Спектрометр випромінювання людини
Спектрометр випромінювання людини

Спектрометр випромінювання людини – це спеціальний прилад у вигляді крісла, в якому знаходиться спеціальний кристал, що здатний вести облік кількості розпадів в секунду, які виділяє організм, якщо в ньому знаходяться радіоактивні речовини. Потім спектрометр ці сигнали трансформує в електричний сигнал і видає результат у беккерелях на кілограм. Тривалість вимірювання – приблизно три хвилини.

Як мені пояснюють, спектрометр, на якому мене тестують, був виготовлений в Україні багато років тому. Є й білоруські аналоги, які виробляє компанія «Атомтех». Після аварії на Фукусімі багато підприємств в різних країнах світу почали виробляти подібні вимірювачі. За словами фахівців інституту «Белрад», спектрометр, на якому мене тестують, один з кращих.

Подібні прилади вимірювання радіонуклідів мають також деякі госпіталі в забруднених районах Білорусі, раніше можна було зробити вимір в Інституті радіології при Міністерстві надзвичайних ситуацій Білорусі. Кілька подібних приладів має Державний прикордонний комітет для вимірювання рівня радіонуклідів у прикордонників, які працюють на кордоні з Україною.

Спектрометр «Белрад» показує мій результат щодо вмісту цезію 137 – 10 беккерелів на кілограм....

17 днів у Білорусі

З 4 до 20 липня я купувала тільки білоруські продукти в магазинах і на маленьких ринках.

Відпустку я провела на своїй дачі в селі В'язинка (33 кілометри від Мінська), і на дачі у батьків в Городищі (16 кілометрів від Мінська). Їла огірки, помідори, кабачки, ягоди з батьківських грядок. Купувала чорницю з Брестської області. Один день провела у родичів в селі Воложинського району, який найбільше постраждав від аварії на ЧАЕС серед районів Мінської області. З небілоруських продуктів – тільки вино :).

20 липня. День контрольного вимірювання

І ось я знову в Інституті радіаційної безпеки «Белрад» в лабораторії спектрометрії. За 17 днів кількість радіоактивного цезію в моєму організмі збільшилася – з 10 до 14 беккерелів на кілограм.

Як впливає радіоактивний цезій на стан здоров'я людини (За інформацією з сайту Інституту радіаційної безпеки «Белрад»)

Особливістю радіаційного впливу цезію-137 є яскраво виражена нерівномірність його накопичення в різних органах людини. Дослідження показали, що в життєво важливих органах (нирках, печінці, серці) рівні накопичення цезію-137 в 10-100 разів більші, ніж в середньому у всьому організмі людини. Найбільш вразливі – діти і підлітки.

Серце. Серцево-судинна система найбільш чутлива до накопичення радіоактивного цезію: простежується безпосередньо пропорційна залежність між кількістю накопиченого в організмі цезію-137 і частотою порушень роботи серця. При утриманні цезію-137 в організмі до 5 Бк/кг порушення роботи серця встановлені у 18 відсотків дітей, при 11-26 Бк/кг – в 65 відсотків, при накопиченні цезію-137 понад 74 Бк/кг – в 87 відсотків дітей.

Очі. Серед патологічних змін органів зору найчастіше спостерігається катаракта, деструкція склоподібного тіла, аномалії рефракції. Дослідження доводять пряму пропорційну залежність між кількістю накопиченого радіоактивного цезію і частотою катаракт.

Нирки. Нирки активно накопичують радіоактивний цезій, при цьому його концентрація може досягати дуже великих величин, будучи причиною патологічних змін в нирках.

Печінка. Згубним виявляється вплив радіації на печінку. Причому, чим більше радіонуклідів накопичено в тілі людини, тим до більшого руйнування схильна печінка.

Імунітет. Радіоактивні речовини знижують захисні функції організму, причому чим вище накопичення радіації, тим слабша імунна система людини. Радіоактивні речовини, накопичені в людському організмі, змінюють також кровоносну, жіночу репродуктивну, нервову систему людини.

Медичними дослідженнями доведено, що, чим більше радіоактивних речовин міститься в організмі людини і чим довше вони там знаходяться, тим більшої шкоди вони завдають людині. Іноді ця шкода буває непоправною.

Є дози, які викликають запрограмовані в організмі хвороби – Юрій Бандажевський

Результати експерименту я попросила прокоментувати колишнього ректора Гомельського державного медінституту, доктора медичних наук, професора Юрія Бандажевського, який зараз очолює координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров'я» в Україні. Свого часу в Білорусі він піднімав проблему негативного впливу малих доз радіації на живий організм. У 1999 році був звільнений з посади ректора Гомельського державного медінституту, заарештований за підозрою в отриманні хабара і провів за ґратами шість років. На думку правозахисників, справжньою причиною арешту Бандажевського стала його незгода з політикою влади Білорусі щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС.

Як пояснюють в «Белраді», в Білорусі вважається, що нормою для дітей є 20 беккерелів на кілограм, а для дорослих – 70 беккерелів на кілограм. Так виглядає, що мої 10, а потім 14 беккерелів на кілограм – навіть нижчі за дитячу норму? – питаю я у вченого.

Юрій Бандажевський
Юрій Бандажевський

Однак професор Бандажевський каже, що мої 10 або 14 беккерелів на кілограм – це вже не слабкий рівень забруднення, і той факт, що кількість радіонуклідів збільшилася за 17 днів перебування в Білорусі, не можна ігнорувати.

Мене запитують, чому я весь час говорю про радіацію. Немає більш сильного чинника, що сприяє прояву цієї генетичної схильності
Юрій Бандажевський

«Існує індивідуальна чутливість організму, яка залежить від генетичної особливості. Ми зараз в Україні проводимо величезну дослідницьку роботу, реалізуємо європейський проект на постраждалих від аварії на ЧАЕС українських територіях. І ми точно бачимо, що люди, у яких є схильність певних генів, які контролюють метаболічні процеси, уразливіші до радіаційного впливу. Навіть якщо немає великих доз, але цезій перевищує норми в воді або харчах, і не накопичується в дуже великій концентрації, то він робить свою згубну справу… Є дози, які викликають запрограмовані в організмі хвороби. Мене запитують, чому я весь час говорю про радіацію. Тому що немає більш сильного чинника, що сприяє прояву цієї генетичної схильності », – підсумовує Юрій Бандажевський.

Вчений переконаний: якби я перевірила рівень радіоцезію не через 17 днів, а через більш тривалий термін перебування в Білорусі, кількість беккерелів на кілограм збільшилася б ще більше... Юрій Бандажевський радить бути обережним з білоруськими продуктами.

Наші актуальні дослідження в Україні зараз показують, що дуже мало дітей, у яких не спостерігається генетичних порушень основних метаболічних циклів. Тільки 3 відсотки
Юрій Бандажевський

«Ще 25 років тому дослідження дітей в Білорусі засвідчили, що порушення ритму серця у 30 відсотків дітей починалася саме з 10 беккерелів на кілограм. І далі, і далі, доходило до сотні беккерелів на кілограм у дітей на забруднених територіях. Онкологія зростає саме ціною стимуляції такої невеликої чисельності. Наші актуальні дослідження в Україні зараз показують, що дуже мало дітей, у яких не спостерігається генетичних порушень основних метаболічних циклів. Тільки 3 відсотки. Решта всі мають порушення, і це дуже страшно. І це не в найбільш забрудненій зоні, це не в білоруській зоні. В Україні менш забруднені території...», – переконаний професор.

9 фактів про Цезій-137 або радіоцезій

1. Радіоцезій – не просто радіоактивний, але і токсичний елемент. До першого випробування ядерної зброї в світі цезію в природі не існувало. Він утворюється переважно при розподілі ядер в ядерних реакторах і ядерної зброї. Цезій-137 – один з головних компонентів радіоактивного забруднення біосфери. Міститься в рослинах і організмі тварин і людини.

2. У 1986 році під час аварії на ЧАЕС зі зруйнованого реактора було викинуто 1850 петабеккерелів радіонуклідів, при цьому на частку радіоактивного цезію припало 270 петабеккерелів. Поширення радіонуклідів набуло планетарного масштабу.

3. За білоруським параметрами нормою для дітей вважається 20 беккерелів на кілограм, а для дорослих – 70 беккерелів на кілограм. За словами професора Бандажевського, радіоцезію в організмі не повинно бути взагалі.

4. За всю історію Інституту радіаційної безпеки «Белрад» найвища ступінь забруднення молока була зафіксована в Брагинському районі в 1998 році і склала 5545 Бк/л при тодішній нормі 111Бк/л. Два жителя Брагинського району заготували частину сіна в тридцятикілометровій зоні і склали разом з іншим сіном.

5. Найбільше накопичення радіонуклідів в організмі дітей було виявлено в 1999 році в Наровлянському районі і склало понад 7000 Бк/кг. Причина – постійне вживання в їжу м'яса диких тварин. А ще кілька років тому фахівці «Белрад» виявляли по кілька тисяч беккерелів на кілограм у дітей з Чечерського району Гомельщини.

6. На думку вчених найбільший ризик отримати радіоцезій мають люди, що живуть на забруднених територіях і активно споживають дари лісу – гриби, ягоди, дичину.

7. Радіація має глобальний характер. Продукти з різних регіонів циркулюють по всьому світу. І зараженим може бути навіть зелений японський чай. У німецькій Баварії, Австрії в деяких місцях не можна збирати гриби та ягоди через чорнобильські плями. Фахівці кажуть про деякі і досі забруднені радіацією райони в Норвегії.

8. Період напіввиведення радіоцезію для дорослої людини – 3-4 місяці. Природним шляхом половина отриманих радіонуклідів виводиться через деякий час.

9. Допустимі рівні вмісту цезію-137 в харчах і питній воді в Білорусі, Росії, Україні та Японії

Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Ганна Совсь

    Народилася у Мінську. Закінчила факультет журналістики Білоруського державного університету. Працювала в незалежній газеті «Народна воля» (1997–2000), а з 2000 року співпрацюю з Білоруською редакцією Радіо Свобода. Лауреат премії імені Алеся Адамовича Білоруського ПЕН-центру за серію репортажів з урочища Куропати під час будівництва кільцевої дороги там (2002). Переможниця конкурсу Представництва ООН в Білорусі за публікації проти насильства над жінками (1999). Учасниця, дописувачка, редакторка книг «Бібліотека свободи» «Дорога через Куропати», «Один день політв’язня», «Один день політв’язня. 2009–2011», «Життя після раку». Автор телепроєкту «Росія та я» – серії інтерв'ю з 12 експрезидентами пострадянських країн. Ведуча тижневої програми «Тільки для жінок», редакторка однойменної спільноти у Facebook. У 2019 році була визнана білоруською правозахисною спільнотою журналістом року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG