Київ – У Києві відбулась прем’єра стрічки «Волонтери» латвійця Яніса Вінгріса. Це документальне road-movie, за визначенням самого режисера, головними героями якого стали українські волонтери, які працюють у зоні бойових дій на сході України. Радіо Свобода поговорило з Янісом Вінгрісом про українську війну з точки зору балтійських країн, проросійські настрої в Латвії та страхи сучасної Європи.
Я стежив за українськими подіями. І помітив, що повсякдення цієї війни ніяк не висвітлене в латвійських медіа. Тоді я відчув бажання приїхати сюди, побачити все на власні очі й розказати цю історію не лише в себе вдома, але й у Європі
– Причина, чому я взявся за цей фільм, дуже проста. Коли в Україні почалася війна, в Латвії всі слідкували за цим, усі знали, що відбувається. У нас є неприємний досвід стосунків із нашим великим сусідом у минулому – й тепер ми знаємо, що маємо бути пильними. Тривалий час ми були «фашистами» в Латвії, а тепер Україна стала «фашистською» державою. Я також стежив за українськими подіями. І помітив, що повсякдення цієї війни ніяк не висвітлене в латвійських медіа. Тоді я відчув бажання приїхати сюди, побачити все на власні очі й розказати цю історію не лише в себе вдома, але й у Європі. В Східній Європі знають, що таке Росія й чого від неї чекати. Центральна Європа особливо не турбується, тому що Україна – далеко, а балтійські країни, Польща – це як буферна зона.
– Як Ви знайшли своїх героїв?
Все почалося з нашої мандрівки до Дніпропетровська, звідки ми сподівалися потрапити в зону бойових дій. Нас не пустили, але представили місцевим волонтерам. І саме тоді я дізнався, наскільки масовим є цей рух
– Випадково. Я був в Україні тричі. Вперше майже рік тому, в червні 2015-го. Все почалося з нашої мандрівки до Дніпропетровська, звідки ми сподівалися потрапити в зону бойових дій. Нас не пустили, але представили місцевим волонтерам. Тоді мені вдалося відзняти гарний матеріал про них. І саме тоді я дізнався, наскільки масовим є цей рух. Згодом я усвідомив, що маю повернутися й усе ж потрапити в зону АТО. Зрештою, так само випадково ми познайомилися з Родіоном і Іваном, героями фільму, які зголосилися допомогти нам і взяти нас туди.
– Саме тому Ви вирішили сфокусуватися на волонтерському русі?
У нас була ідея розробляти тему полонених. Все це не справдилося, але, на щастя, ми зустріли своїх героїв
– Так, до того в нас були зовсім інші цілі, але 90 відсотків задуманого ми просто не змогли зняти. У нас була ідея розробляти тему полонених тощо. Все це не справдилося, але, на щастя, ми зустріли своїх героїв. Так прийшла ідея показати, що вони бачать на своєму шляху. Окрім того, у фільмі є також історії інших волонтерів, які мені вдалося відзняти минулого року: про жінок, які плетуть маскувальні сітки для армії, про центр для вимушених переселенців у Дніпропетровську.
– Чим особливий український волонтерський рух?
Так багато людей запросто віддають свій час і ресурси, щоб допомогти армії. Я не розумів, як це можливо – щоб в армії бракувало питної води або інших зовсім простих речей, які постачають якраз волонтери
– Своєю масштабністю. Так багато людей запросто віддають свій час і ресурси, щоб допомогти армії. Мене дуже здивувало, що армію недостатньо підтримує держава. Я не розумів, як це можливо – щоб в армії бракувало питної води або інших зовсім простих речей, які постачають якраз волонтери. Я навіть задумався: що, якби така війна трапилась у Латвії? Чи в нас би виник такий самий волонтерський рух?
– Що Ви зрозуміли про українську ситуацію під час роботи над фільмом?
Солдати вимушені перебувати в дуже непривітному середовищі, тому що місцеві довіряють не українським медіа, а російським. Однак це навіть не ЗМІ, це просто органи транслювання брехні. Я бачив, як це може отруювати свідомість. Латвія дуже відкрита до російської пропаганди
– Мені ставили це саме запитання в Латвії також. Одна з відповідей полягає в тому, що я на власні очі побачив, якої шкоди може завдати пропаганда. Солдати вимушені перебувати в дуже непривітному середовищі, тому що місцеві довіряють не українським медіа, а російським. Однак це навіть не ЗМІ, це просто органи транслювання брехні. Я бачив, як це може отруювати свідомість. Латвія дуже відкрита до російської пропаганди. Державні провайдери пропонують у своїх пакетах пропагандистські канали, будь-хто може їх дивитись. Із цим нічого не роблять. Кажуть, не можна забороняти ці канали, але на мій погляд, це саме те, що потрібно зробити. Не секрет, що в Латвії велика російськомовна спільнота. Не усі, але більшість з них налаштовані проросійськи. В Латвії, фактично, існує два ізольованих одне від одного суспільства.
– Наскільки мені відомо, в Латвії доволі сильне протистояння російській культурі й, зокрема, мові.
Ми живемо в такій дивній країні, де росіяни не вчать латвійську. Їхні діти ходять до російських шкіл. Багато людей не мають латвійського громадянства й не хочуть його отримувати
– Справа в тому, що ми живемо в такій дивній країні, де росіяни не вчать латвійську. Їхні діти ходять до російських шкіл. Сегрегована система освіти – це одна з причин, чому ми роз’єднані. Велика частина людей у Латвії живе в своєму, закритому середовищі. Багато людей не мають латвійського громадянства й не хочуть його отримувати.
– Чи підтримують у Латвії агресію Росії в Україні?
– Так. Це добре видно 9 травня, коли велика частина Латвії святкує закінчення Другої світової, яке принесло нам іншу окупацію. Латвійці не відзначають цей день. Натомість інша частина населення виходить на мітинги, скандуючи: «Росія, Росія!».
– Чи змінює ситуація на сході України оптику європейських країн?
Солдати, які помирають і дістають поранення тут, в Україні, платять власною кров’ю за нас також
– Так, ми раптом усвідомили, що ми – не в безпеці. Що солдати, які помирають і дістають поранення тут, в Україні, платять власною кров’ю за нас також. Ми бачимо це й намагаємося озброїтися. Зараз великий відсоток латвійців вступає до лав добровольчої армії, відбуваються військові тренування.
– Зважаючи на це, як на фільм відреагували в Латвії?
Я зрозумів, що зміг показати правду про війну в Україні
– Фільм сприйняли дуже добре. Люди ставили багато запитань. Для багатьох стало відкриттям, наскільки серйозною є ситуація в Україні. Коли мені зізналися про це, я зрозумів, що зміг показати правду про війну в Україні.
На цю ж тему:
11.03.2016
Вирішив протидіяти пропаганді Росії, знявши фільм – латвійський режисер
«Я був здивований масовим залученням волонтерів у боротьбу проти окупаційних сил» – ЯнісВінгріс далі
