Рига – Латвійський режисер Яніс Вінгріс зняв документальний фільм «Волонтери». На прикладі двох героїв, які займаються постачанням необхідної для українських військових допомоги з Києва на передову, автор досліджує феномен волонтерського руху, завдяки якому українська армія вистояла і змогла зупинити агресора на сході України. Презентація фільму за участю українських волонтерів відбулася у Ризі. Завдяки стрічці латвійський глядач має можливість наочно побачити, яка ж насправді ситуація в регіонах України, де й зараз тривають воєнні дії.
Київ-передова – ось таким маршрутом Родіон Григорян та Іван Бордун вже тривалий час своїм мікроавтобусом перевозять вантаж з допомогою українським військовим. Це – прилади нічного бачення, далекоміри, засоби гігієни, медичні препарати та обладнання, маскувальні сітки проти танків, продукти харчування. Інколи вартість вантажу визначається тисячами євро, тому ніхто, навіть рідні, не знають, який напрямок на схід України виберуть волонтери.
Латвійського режисера Яніса Вінгріса з українськими волонтерами доля звела випадково. Разом з колегою, латвійським підприємцем Ренарсом Спродісом він поїхав в Україну, щоб на власні очі побачити, чи там все насправді так, як повідомляють ЗМІ, особливо російські.
Я зрозумів, що російські ЗМІ брешуть. Тому вирішив протидіяти цій пропаганді, розповісти про свої власні спостереження, зробивши фільмЯніс Вінгріс
«Я зрозумів, що російські ЗМІ брешуть. Тому вирішив протидіяти цій пропаганді, розповісти про свої власні спостереження, зробивши фільм», – розповів Радіо Свобода режисер.
Спочатку він планував зняти сюжет про події в зоні АТО. Зробити це було непросто – потрібно отримати дозвіл від СБУ, пройти через блокпости, безпечно дістатися до передової. Латвійцям взялися допомогти Родіон Григорян та Іван Бордун. Після зустрічі з волонтерами, спостереженням за їхньою роботою, Яніс Вінгріс і вирішив зняти фільм про волонтерський рух в Україні.
«Значною несподіванкою для мене були волонтери, про яких я до цього нічого не знав, незважаючи на те, що уважно слідкував за подіями в Україні. Я був здивований цим значним, масовим залученням волонтерів у боротьбу проти окупаційних сил», – каже режисер.
Родіон Григорян каже, що не вважає себе героєм. Таких, як він, каже, в Україні дуже багато, а справжні герої – на передовій. Став волонтером, бо не міг інакше.
Якщо принаймні двадцять відсотків людей в Україні буде думати і робити таким чином, то ми щось конкретно зробимоРодіон Григорян
«На це запитання більшість відповість: «А як інакше?». У мене навіть думки іншої не було. Якщо бачиш, що не ти, то ніхто, то береш і робиш. Я вважаю, якщо принаймні двадцять відсотків людей в Україні буде думати і робити таким чином, то ми щось конкретно зробимо».
Іван Бордун розповів Радіо Свобода, що волонтерські організації у Києві, зокрема «Народний тил», «Армія SOS», «Повернись живим», збирають кошти, купують необхідні для військових речі, а вони з Родіоном як кур’єри відвозять вантаж на передову, де передають його безпосередньо військовим, підписуючи акт приймання-передачі, а також роблять фото- або відеозвіт про те, що допомогу отримав конкретний адресат.
На думку Івана Бордуна, явище волонтерства історично притаманне українцям. «Українці з давніх-давен допомагали один одному. Я, зокрема, виріс на Західній Україні, у нас там, коли хтось будинок будує, то всі збираються і допомагають. Мабуть, я так вихований. Можливо діди, батьки багато всього бачили, та й воювали вони», – каже він.
Родіон Григорян вважає, що про волонтерський рух в Україні слід знімати якомога більше фільмів.
Є багато людей, які не їздять в АТО, але вони допомагають настільки багато, що я вважаю їх більшими героями, ніж тих, хто їздить на передовуРодіон Григорян
«Окрім цього випадку, такого бачення режисера, є багато людей, які не їздять в АТО, але вони допомагають настільки багато, що я вважаю їх більшими героями, ніж тих, хто їздить на передову. Вони віддають останнє, відбирають у себе, з сімейного бюджету. Без їхньої допомоги наша участь як кур’єрів була б неможливою», – зазначив волонтер.
Фільм знімали у зоні бойових дій, починаючи від Маріуполя і до Слов'янська. Побував автор у багатьох гарячих точках, а також у Дніпропетровську, де були зняті кадри про поранених в армійському госпіталі. Зустрічався режисер з представниками різних волонтерських організацій, відвідав центр для біженців.
За словами Яніса Вінгріса, мета фільму – показати самопожертву пересічних українців, їхню боротьбу проти агресора. Він вірить, що фільм «Волонтери» зможе розповісти світу про справжню війну в Україні, протистояти російській пропаганді, зокрема і в Латвії.
«Це один із головних посилів, який би я хотів передати латвійським глядачам, бо у нас російські пропагандистські канали необмежені і це велика помилка, яка завдає значної шкоди. Я вважаю це однією з причин, чому у Латвії так багато проросійськи налаштованих людей», – вважає режисер, зазначивши, що у латвійській Латгалії свого часу цілком реально могли статися події, аналогічні подіям на сході Україні.
Документальна стрічка «Волонтери» вже демонструється у кінотеатрах Риги. Фільмом зацікавилися у Польщі, Канаді, Литві та Німеччині. Яніс Вінгріс сподівається, що «Волонтери» знайдуть свого глядача і в Україні.
