Зовнішня політика як сфера-перемога, й боротьба з корупцією та просування системних реформ як сфери зради – так загалом оглядачі оцінюють діяльність Петра Порошенка на посаді президента. У переддень 2-річчя на посаді президента, 3 червня Петро Порошенко проведе велику прес-конференцію. Попереднє спілкування глави держави з журналістами відбулося майже півроку тому – у січні. Чи вдається президентові налагодити комунікацію з громадськістю? І про що запитуватимуть журналісти?
«Сліпий траст» – цим запам’яталася попередня прес-конференція президента України Петра Порошенка, 14 січня. Словосполучення, нове для широкого загалу, глава держави використав, коли пояснював, на якому етапі виконання його передвиборної обіцянки про продаж корпорації «Рошен».
Тоді, майже півроку тому, президент підбивав підсумки 2015-го, а також заявив про пріоритети на новий рік. «У першу чергу, це – забезпечення миру і, підкреслюю, повернення Донбасу. Боротьба за повернення Криму також залишається пріоритетом порядку денного», – сказав Петро Порошенко.
«Дуже багато питань в Україні вирішується кулуарно»
Журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач – один із тих, хто був на прес-конференції президента у січні і збирається на спілкування з главою держави у п’ятницю.
«Минулого разу ми питали про журнал відвідувань Адміністрації президента, оскільки це – важлива частина діяльності глави держави, – розповідає журналіст. – Тоді президент сказав, що подумає і, можливо, надасть таку інформацію. Після цього ми фіксували низку зустрічей президента з олігархами, надсилали запити до Адміністрації президента, але не отримували відповідей».
Тож і цього разу, за словами Михайла Ткача, планують запитати про те, з ким президент України зустрічається у своїй адміністрації, і, відповідно, про доступ до такої інформації.
«Ми хочемо почути, які теми обговорює президент із олігархами, яких домовленостей досягає. Ми бачимо, що дуже багато питань в Україні вирішується кулуарно, тому нас дуже цікавить ця тема», – додає він.
На думку журналіста, за 2 роки президентства Петра Порошенка окреслилася загалом невтішна тенденція у відносинах між журналістами і главою держави.
Створюється певна ілюзія спілкування президента з журналістами, коли щотижня президент зустрічається з одними й тими ж представниками телеканалівМихайло Ткач
«На таких прес-конференціях, як сьогодні, журналісти мають шанс поставити запитання президенту десь два рази на рік. В інший час створюється така певна ілюзія спілкування президента з журналістами, коли щотижня президент зустрічається з одними й тими ж представниками телеканалів. Як правило, такі інтерв’ю мають досить компліментарний характер. На них ніколи не запрошують, скажімо, журналістів Радіо Свобода», – зазначає Михайло Ткач.
«Переважно відмовчується»
Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Сидорчук теж вважає, що у глави держави є проблеми у комунікації з журналістами і, відповідно, громадськістю. Як приклад він наводить ситуації з корпорацією «Рошен» та офшорами.
У ситуаціях, коли президент мав би пояснювати населенню свої дії, він цього не робить і переважно відмовчуєтьсяОлексій Сидорчук
«У випадку з «Рошен» президент так і не зміг пояснити, чому він за два роки не зміг продати цю фабрику. У другому випадку – що це за офшори і чому він їх відкрив, – каже експерт. – Ми бачимо, що у ситуаціях, коли президент мав би пояснювати населенню свої дії, він цього не робить і переважно відмовчується».
З критикою президента у питанні комунікації не погоджується його позаштатний радник, політтехнолог Олег Медведєв. Він нагадує, що, наприклад, ще на самому початку резонансу довкола «панамських паперів» Петро Порошенко відреагував на на повідомлення журналістів про наявність пов’язаних із ним офшорних компаній. Крім того, за словами Медведєва, оцінку процесу реструктуризації активів президента нещодавно дала впливова міжнародна юридична компанія, і фахівці не знайшли у цьому процесі ніяких порушень українського законодавства.
Президент адекватно і змістовно на все відреагував. У мене немає сумнівів, що президент готовий до таких запитань на прес-конференції. Жодним чином не сумніваюся, що він дасть на них адекватні відповідіОлег Медведєв
«Президент адекватно і змістовно на все відреагував. Він має право вибору інструментів реакції, – вважає Олег Медведєв. – Безумовно, у мене немає сумнівів, що президент готовий до таких запитань на прес-конференції. Жодним чином не сумніваюся, що він дасть на них адекватні відповіді».
Як показує травневе опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), майже половина респондентів вважає, що оприлюднена журналістами інформація про пов’язані з Порошенком офшорні компанії є достатньою підставою для його відставки.
Президентові довіряє чверть опитаних українців
Прес-конференція Петра Порошенка 3 червня відбуватиметься за кілька днів до другої річниці його президентства: 7 червня 2014 року відбулася його інавгурація. Згідно з травневим опитуванням «Демократичних ініціатив» і Центру Разумкова, президентові Петру Порошенку наразі довіряє трохи менше ніж чверть населення.
Політичний аналітик Олексій Сидорчук каже, що нічого критичного у такому показнику немає і що загалом всі українські президенти стикалися з падінням довіри до них громадян упродовж своєї каденції.
У Петра Порошенка ще є шанси ситуацію поміняти. Від президента залежатиме, чи реформаторські зрушення дійдуть до свого логічного завершенняОлексій Сидорчук
«У Петра Порошенка ще є шанси цю ситуацію поміняти. Дійсно, на відміну від, наприклад, «помаранчевого» періоду, зараз є певні зрушення у деяких сферах, де тривають реформи. Очевидно, і від президента залежатиме, чи ці реформаторські зрушення дійдуть до свого логічного завершення. Зокрема, судова реформа – один із лакмусових папірців», – каже експерт.
«Є відповідальність самого президента за це падіння – зокрема, що він не зміг у повній мірі виправдати довіру населення. Це не лише гальмування у багатьох реформах, але й не зовсім вдала комунікація з населенням», – додає Олексій Сидорчук.
Він погоджується, що президент Порошенко у цілому публічно активний. Однак, за словами експерта, часто виступати й реагувати на важливі соціально-політичні чи економічні теми – не одне й те саме.
Медведєв: здається, що корупції стало більше, але це не так
До другої річниці президентства Петра Порошенка соціологи опитали також і експертів. Ті поставили главі держави загалом 4,5 бали з 10. Взаємодію з суспільством учасники опитування оцінили у 3,9 бала, проведення реформ – у 3,7 бала, виконання передвиборних обіцянок – у 3,2 бала.
Найкраще, на думку експертів, президент Порошенко справляється із зовнішньою політикою. Найгірше – з кадровими питаннями. Крім того, до невдач зарахували і нестачу поступу у боротьбі з корупцією, а також повільний перебіг реформ.
Позаштатний радник президента, політтехнолог Олег Медведєв, коментуючи претензії до глави держави щодо перебігу реформ, нагадує зокрема про оцінку цього процесу в Україні такими східноєвропейськими реформаторами, як Іван Міклош та Лєшек Бальцеович. Обидва наразі залучені до процесу системних перетворень в Україні. «Вони на фаховому рівні вражені тим, що країні у складних умовах вдалося зробити за два роки», – зазначає Медведєв.
Щодо боротьби з корупцією, за словами радника, то в Україні, за його словами, якраз завершується створення інфраструктури для боротьби з корупцією. Йдеться про запуск Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з запобігання корупції, а також запуск реформи судової системи.
Через те, що про неї зараз відкрито говорять, здається, що корупції стало більше. Раніше цензура просто не дозволяла про це говоритиОлег Медведєв
Загалом, на думку Олега Медведєва, корупції в Україні за останні два роки стало менше. «Через те, що про неї зараз відкрито говорять, що ця тема є предметом дебатів, зокрема – на Радіо Свобода, на телеканалах (між іншим, основні розслідувальні програми виходять майже на державному телеканалі, який тільки-но стає громадським), є багато резонансних справ, затримань, – звичайно, здається, що корупції стало більше, ніж раніше. Раніше цензура просто не дозволяла про це говорити», – каже Олег Медведєв.
Критикують українці не лише президента. Не менше запитань викликає і діяльність уряду. Однак у цілому претензії до них однакові. Наприклад, згідно з опитуванням КМІС, меншість респондентів бачить у діях президента й уряду захист інтересів простих громадян чи відстоювання національних інтересів. Більшість – майже 79 відсотків – характеризують діяльність глави держави й Кабінету міністрів як «забезпечення умов для збагачення олігархів та можновладців».
