Берлін – Президент США Барак Обама та канцлер ФРН Анґела Меркель під час спільної прес-конференції у Ганновері говорили про порушення перемир’я і нестабільність режиму припинення вогню на Донбасі. Йшлося про продовження санкцій проти Росії доти, доки не буде повного виконання Мінських угод. Лідери обох держав зацікавлені у врегулюванні конфлікту в Україні «якомога швидше».
Швидке врегулювання конфлікту можливе лише через переговори як з Україною, так і з Росією – у цьому були одностайними президент США Барак Обама та канцлер Німеччини Анґела Меркель у Ганновері. Голова німецького Кабінету занепокоєна нестабільністю ситуації на Донбасі, а глава США висловився за продовження санкцій проти Росії. Він наголосив, що хоче мати гарні відносини із Росією, однак обмежувальні заходи мають діяти і надалі.
«І я хочу мати гарні відносини з Росією, і ми інвестували багато у добрі відносини з Росією, але ми повинні зберігати санкції чинними, допоки Росія повністю не виконає Мінські угоди, над якими канцлер Меркель, президент Олланд та інші працювали так наполегливо, щоб підтримати та забезпечити шлях для політичного розв’язання цієї проблеми», – наголосив президент США.
На думку німецького політолога Андреаса Умланда, це матиме наслідки. «Це може призвести до конфлікту всередині ЄС. Важливо враховувати, що США підтримуватимуть позицію Анґели Меркель… У такий спосіб зроблено невисловлене попередження, що Америка перегляне свої підходи щодо санкції проти Росії, особливо стосовно французьких чи італійських підприємств, чи банків, котрі надалі співпрацюватимуть із Росією. Америка це може зробити. Найскладнішим буде варіант, коли конфлікт заморозять. Приміром, бої припиняться, буде введена миротворча місія ОБСЄ, і тоді війна «закінчиться». Тобто, не відбуватимуться обстріли, що відповідатиме виконанню важливої частини Мінських угод, але суверенітет України взагалі не буде відновлений», – сказав німецький експерт у розмові з Радіо Свобода
Бізнес і політика – ланки одного ланцюга
Тим часом представники німецьких бізнесових кіл, котрі мають власні інтереси у співробітництві з Росією, дедалі більше обговорюють можливість, якщо не повного, то бодай часткового скасування санкцій проти Москви. На це сподівається, зокрема, і віце-канцлер Зіґмар Габріель.
Як можна розв’язати такий конфлікт інтересів, та ще й в умовах, коли термін застосування санкцій добігає кінця уже наприкінці липня? Німецький політолог Андреас Умланд надає особливої важливості тому, що такі заяви надходять від двох могутніх і впливових держав світу. Вони є своєрідним попередженням для інших учасників.
«Ідеться про те, щоб ще раз усередині Німеччини і ЄС надіслати сигнал. Адже нині у Німеччині та в інших країнах ЄС, наприклад, в Італії, Греції, Франції лунають голоси, котрі пропонують скасувати санкції – повністю або частково. Тому напевно такі заяви важливі, оскільки надсилають сигнали внутрішньополітичним колам, а також широким політичним елітам Європейського союзу», – вважає Умланд.
Прагнення єдиної позиції
Крім обговорення цих проблем, у Ганновері відбувся також міні-саміт за участю президента США Барака Обами, канцлера ФРН Анґели Меркель, прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Камерона та голови уряду Італії Маттео Ренці, президента Франції Франсуа Олланда. Однією із тем переговорів було мирне врегулювання ситуації в Україні, а також у Сирії та Лівії.
Щодо цього координатор із питань трансатлантичної співпраці у Берліні Юрґен Гардт зазначив: «Є багато питань, які Америка та Німеччина мають вирішувати разом. Серед них ті, що стоять у центрі уваги на переговорах із французьким главою, британським та італійським прем’єр-міністрами. Особливо, коли йдеться про нашу безпеку. Лівія, Сирія, Україна – у цих питаннях Обама шукає єдиної позиції з Німеччиною».
Президент Обама під час візиту до Німеччини обговорив із канцлером Меркель загалом широкий спектр важливих тем міжнародної політики: ситуація у зонах конфліктів, торгівля Америки з Євросоюзом. Також і безпека на «Старому континенті», зокрема реалізація однієї з головних цілей Вашингтона – «мати представництво у Східній Європі» з питань безпеки. У цьому зв’язку був оприлюднений намір – спрямувати 150 мільйонів доларів в Україну на навчання вояків.
