До міжнародного дня театру публікуємо дослідження про те, які посади існують у комунальних театрах столиці, як вони оплачуються та скільки глядачів відвідали київські театри за весь 2015 рік.
27 березня у світі відзначають День театру. Українська театральна спільнота відзначає своє професійне свято в очікуванні великих змін. Нещодавно в Україні був ухвалений закон про конкурсне призначення керівників державних і комунальних закладів культури. Ще під час написання цього закону культурні діячі поділилися на супротивників та прихильників конкурсного підходу. Найбільш активно виступають проти такої реформи представники деяких державних і комунальних театрів. Вони скаржаться на мізерну зарплату, а тепер ще й на незахищеність робочих місць. Згідно з законом, художній та артистичний персонал також має призначатися за конкурсом. Деякі представники незалежних театрів вважають цей закон напівмірою і закидають бюджетним культурним установам роздуті штати та неефективність роботи.
Тож я вирішив дослідити штатні розклади та фінансову звітність київських міських театрів. Згідно з законом про доступ до публічної інформації, кожен може дізнатися, скільки посад в тій чи іншій державній установі, які там зарплати та доходи. Така інформація нібито є на сайті Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, але вона застаріла та часткова. Тож я надіслав електронною поштою кілька запитів до КМДА. У відповідь отримав відскановані роздруковані таблиці (такі, які, зазвичай, існують у форматі Excel). Після додаткового запиту Департамент культури надав частину інформації в електронному вигляді.
На інтерактивній діаграмі ви зможете побачити та порівняти штатні розклади комунальних театрів столиці. Кожному театру відповідає окремий стовпчик. Стовпчики впорядковані за сумою місячних зарплат. Для більш детальної інформації наведіть курсор на будь-який елемент. Також можна відобразити штатний розклад тільки для працівників певної сфери театру – для цього натисніть на відповідну кнопку праворуч.
Всього з київського міського бюджету щомісяця виділяється 12 мільйонів 450 тисяч 345 гривень на зарплати 1993 штатних працівників у 17 міських театрах. Найбільший штат – у Київського національного академічного театру оперети: 378 штатних одиниць із зарплатою 4 мільйони 22 тисячі 653 гривні. Найменший – в Академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» – 29 осіб, які отримують 162 тисячі 68 гривень на місяць.
Надбавки за «класність»
Зарплати в театрах зі статусом «академічний» мають надбавки до всіх посадових окладів від 30% до 100%. В Києві 11 комунальних театрів мають такий статус. Працівники Національного академічного театру оперети отримують додаткові надбавки від 0% (для прибиральників, гардеробників та різноробів) до 270% посадового окладу для провідних майстрів сцени. Від 20% до 40% додаткових оплат – за звання народних та заслужених діячів культури. Є окрема надбавка у розмірі 50% за складність та напруженість, але нею користується тільки керівництво Майстерні «Театр маріонеток» і Театру драми і комедії на Лівому березі. За кожні 10 років стажу йде надбавка у 10% від окладу. Прибиральники, сторожі та пожежники отримують 10% надбавки «за дезінфекцію та шкідливість». Є ще надбавка «за класність» у 25% – її отримують водії.
Найбільші і найменші зарплати в київських міських театрах
Найбільша серед місячних заробітних плат у київських міських театрах – у художнього керівника Національного академічного театру оперети. Вона складає 26 тисяч 738 гривень. На умовному другому місці – зарплата вокаліста провідного майстра сцени із 30-літнім стажем та почесним званням у цьому ж театрі: 25 тисяч 480 гривень.
Найменша зарплата художнього керівника в експериментальному театрі «Золоті Ворота» – 3339 гривень. В артистів балету 2-ї категорії цього ж театру, а також у артистів драми 2-ї категорії Нового драматичного театру на Печерську, найменші посадові оклади серед артистів київських міських театрів: по 2360 гривень.
У більшості театрах зарплата начальника технічного або господарчого цеху чи відділу у 2-3 рази більша, ніж у звичайного фахівця, наприклад, електроосвітлювача, костюмера, бухгалтера чи гримера. Якщо останні мають оклади від 1383 до 3228 гривень, то для їхніх начальників сума варіюється від 4882 до 7860 гривень. Провідні спеціалісти мають штатні оклади до 4052 гривень.
Одна з найяскравіших посад, які є в київських театрах – це посада «Водій автомашини «Альфа-Ромео» у Муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва. Цей водій отримує 30% надбавку за роботу в академічному театрі і 25% – за «класність». Разом виходить 2263 гривень 63 копійки.
Доходи та кількість глядачів київських комунальних театрів
На діаграмі можна самостійно дослідити різні показники діяльності київських міських театрів. Для більш детальної інформації натисніть на будь-який стовпчик. Театри, як і в діаграмі вище, відсортовані за сумою місячних зарплат.
Загалом київські міські театри заробили більше ніж 45 мільйонів гривень за 2015 рік. Згідно з інформацією Департаменту культури КМДА, минулого року міські театри показали 4537 вистав для 620 тисяч 827 глядачів із середньою вартістю квитка 72,95 гривні. Із них 275 тисяч 736 людей – відвідувачі дитячих вистав.
Найбільш дохідний київський міський театр – Національний академічний театр оперети, який за 2015 рік заробив 10 мільйонів 724 тисячі 184 гривні. Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра та Молодий театр на умовних 2-й та 3-й сходинках із доходом від продажу квитків більше ніж 7 мільйонів гривень кожен.
При цьому найбільше вистав було зіграно у Київському академічному театрі ляльок – 507 із середньою вартістю квитка 53 гривні 17 копійок. А найбільше відвідувачів у 2015 році було у тому ж таки Національному академічному театрі оперети – 131 тисячу 79 глядачів.
Найменше показів відбулось у Театрі пластичної драми на Печерську (23), Циганському театрі «Романс» (79) та Українському малому драматичному театрі (87).
Найменша середня відвідуваність в Українському малому драматичному театрі – 41,42%. Відвідуваність Нового драматичного театру на Печерську та малої сцени Київського національного академічного театру оперети перевищила 100% (131 та 104% відповідно).
Історія театру свідчить, що рівень відвідуваності не може бути вичерпним критерієм ефективної діяльності театру. Наприклад, театр Єжи Гротовського або Анатолія Васильєва були не найвідвідуванішими, але зараз театрознавці вважають їх найвидатнішими за останній час в Польщі та Росії, відповідно.
Очевидно, що конкуренція та прозорість у діяльності театрів піде на користь працівникам театрів та глядачам. Як сказав, перефразовуючи Станіславського, художній керівник єдиного театру, який переїхав з окупованих територій на підконтрольні Україні, Луганського-Сєвєродонецького українського музично-драматичного театру Володимир Московиченко – «Тим, хто любить театр, а не себе в театрі, конкурсу немає причин боятися».
