У контрольованому Росією Криму 3 березня відбулося перше засідання суду, ініційоване прокурором окупованого Криму щодо заборони Меджлісу кримських татар. Підконтрольна Росії прокуратура Криму надала додаткові так звані «докази» до адміністративного позову. Адвокатам Меджлісу надали 7 днів на знайомство з матеріалами.
Оточення будівлі Верховного суду окупованого Росією Криму, турнікети, металодетектори – суд щодо заборони Меджлісу кримських татар відбувся у Сімферополі за традиційним сценарієм. На засідання не впустили понад сотню активістів, зокрема і журналістів, які хотіли бути присутніми. Про це розповів голова ЦВК Курултаю кримських татар Заїр Смедляєв.
«Через те, що у суді брала участь Наталія Поклонська, були турнікети, металодетектори – тобто додаткові заходи безпеки. Традиційно обрали найменше та найбільш незручне приміщення, запросили студентів, які мали зайняти вільні місця. У тому, що буде чесне рішення, я себе ілюзіями не тішу», – сказав Радіо Свобода Заїр Смедляєв.
Російська правозахисниця, координатор Польового правозахисного центру в Криму Олександра Криленкова була серед охочих потрапити на засідання.
Дуже дивно буде, якщо суд задовільнить позов за відсутністю організації під назвою «Меджліс»Олександра Криленкова
«Дуже дивно буде, якщо суд задовільнить позов за відсутністю організації під назвою «Меджліс». Це форма самоорганізації корінних народів, тобто є такий термін і він не має ніякого стосунку до громадських організацій. Як Меджліс може бути визнаний екстремістською організацією, не дуже зрозуміло», – вважає правозахисниця.
Адміністративний позов до Верховного суду щодо заборони Меджлісу – представницького органу кримських татар – подала прокурор окупованого Криму Наталія Поклонська. Суд постановив, що прокуратура надала недостатньо матеріалів, які б доводили екстремістську діяльність Меджлісу. Тому 3 березня «прокурор» Поклонська надала додаткові так звані «докази». Члени Меджлісу не мають ілюзій щодо справедливого рішення суду, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник голови представницького органу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
«Ми виступили із зустрічним проханням до суду, що нам потрібні усі копії матеріалів і час, щоб із ними ознайомитися. Як сказала прокурор, пані Поклонська – це понад 500 сторінок і кілька дисків, на яких чи відео- чи аудіоматеріали. Ми попросили не менше ніж 10 днів для ознайомлення і відпрацювання своєї позиції, проте прокуратура заявила, що це багато часу, і це прохання про 10 днів більше нагадує затягування процесу. Не маємо мрій про те, що якось зможемо виграти. Настрій в нас дуже бойовий, однак ми розуміємо, що політичні процеси («3 травня», «26 лютого», «Хізб ут Тахрір») демонструють, що намагання домогтися правосуддя в Криму фактично немає», – повідомив Джелял.
«Кримськотатарський народ – досвідчений, переживе і цей етап» – Чубаров
Голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, проти якого в окупованому Криму порушили кримінальну справа за статтею «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії», в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що заборона органу – це цілком очікувана подія.
Вони заборонять лише назву, але як вони можуть заборонити людей? Меджліс – це не лише 33 члени, це дуже розгалужена система місцевих і регіональних меджлісівРефат Чубаров
«Засідання було присвячене розгляду позову особи, яка сама себе називає «прокурором Криму» Наталією Поклонською. Вона вимагає від суду заборонити Меджліс як екстремістську організацію. Ми вважаємо, що сам суд неправомірний. Вони заборонять лише назву, але як вони можуть заборонити людей? Меджліс – це не лише 33 члени, це дуже розгалужена система місцевих і регіональних меджлісів – понад 250 місцевих і 22 регіональних, це тисячі людей, обрані самими кримськими татарами, як їх можна заборонити? У найтяжчі часи Радянського Союзу, коли репресії проти кримськотатарського національного руху були тотальними, ніколи рух не залишався без людей і не залишиться сьогодні в умовах російської окупації. Кримськотатарський народ, який пережив десятиріччя вигнання, тортури, репресії з боку комуністичного режиму СРСР – він настільки досвідчений, що він переживе і цей етап, тим паче, що він не триватиме сторіччя, як у вигнанні», – наголосив Рефат Чубаров.
Кримські татари у Херсонській області висловили своє бачення заборони діяльності Меджлісу.
Кримська правозахисна група звернулася до міжнародних організацій із заявою про неприпустимість заборони Меджлісу в Криму.
Євросоюз висловив стурбованість намірами заборонити діяльність цього представницького органу кримськотатарського народу. А моніторингова місія ООН з прав людини в Криму закликала Росію утриматися від цієї ініціативи.
Другого березня Міжнародна федерація з прав людини (FIDH) і Українська Гельсінська спілка з прав людини засудили переслідування Меджлісу в Криму.
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року лідерам кримських татар Рефату Чубарову і Мустафі Джемілєву російська влада заборонила в’їзд на територію Криму на п’ять років.
У 1991 році Курултай представив Меджліс – представницький орган кримських татар. Головою Меджлісу був обраний Мустафа Джемілєв, його заступником став Рефат Чубаров. На першому засіданні Меджлісу 6 липня 1991 року затвердили структуру цього представницького органу. Тоді члени Меджлісу ухвалили рішення щодо підготовки Положення про місцеві органи національного самоврядування. Ці органи створювали відповідно до доручення Курултаю. Вони були покликані реалізовувати рішення Меджлісу кримськотатарського народу, захищати інтереси народу, у взаємодії з місцевими органами державної влади сприяти відродженню і розвитку культури, мови, релігії, звичаїв і традицій.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
