Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі виніс рішення щодо права роботодавців знати подробиці особистого листування співробітників. ЄСПЛ дозволив роботодавцям читати листування співробітників у різних соціальних мережах і месенджерах, якщо це листування велося в робочий час із обладнання роботодавця. Як це стосується користувачів соцмереж в Україні?
Судді Малої палати ЄСПЛ визнали, що роботодавець має право перевіряти, як його працівники на робочому місці виконували свої службові обов’язки і чи не використовували комп’ютер компанії для приватних цілей. Це рішення суду від 13 січня поширюється на всі країни, які ратифікували Європейську конвенцію з прав людини, зокрема, й на Україну.
Заступник голови Федерації професійних спілок України Сергій Українець є членом профільного комітету Верховної Ради України, який готує новий проект Трудового кодексу до другого читання. В інтерв’ю Радіо Свобода він повідомив, що у статті 2 Трудового кодексу України серед принципів, на яких будується трудове право, передбачений принцип поваги до людської гідності працівника, тобто «невтручання в особисте життя». Саме тому, переконаний Сергій Українець, це рішення ЄСПЛ не стане нормою українського законодавства.
Законодавство України зараз не дозволяє втручатися в особисте життя, а новий проект Трудового кодексу – ще і заборонятиме такі діїСергій Українець
«Законодавство України зараз не дозволяє втручатися в особисте життя, а новий проект Трудового кодексу – ще і заборонятиме такі дії. Працівник матиме право звернутися до суду, вказуючи, що порушене його право на особисте життя. Так само він може звернутися і до Державної інспекції праці, яка могла б дати припис роботодавцю не вдаватися до таких дій», – зазначив Сергій Українець.
Всі рішення ЄСПЛ є частиною національного законодавства – експерт
Юрист Валентина Теличенко, яка неодноразово готувала від України позови до Європейського суду з прав людини, в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла, що всі рішення Страсбурзького суду є частиною національного законодавства, відповідно до української Конституції.
«Рішення Європейського суду по суті зводиться до того, що якщо будь-яка особа користувалася обладнанням, яке призначене для виконання роботи, тобто сидячи на робочому місці робила персональні якісь справи, як то – заходила до Фейсбук чи інших мереж – без службової потреби, то це не захищається правом на приватність. Тобто роботодавець у цьому випадку має право читати, контролювати тощо. Відтак не треба сподіватися на право приватності, якщо ви користуєтеся обладнанням роботодавця», – розповіла Теличенко.
Приводом для такого рішення ЄСПЛ став позов до цього суду румунського інженера, якого звільнили у 2007 році за приватне листування у робочий час. Він просив суд визнати, що роботодавець, який перевірив його Facebook – після чого звільнив його з праці – порушив його право на конфіденційне листування.
Мала палата ЄСПЛ не задовольнила позову і тепер румун може подати апеляцію впродовж трьох місяців. Страсбурзький суд може (але не зобов’язаний) направити справу до Великої палати ЄСПЛ для розгляду її там колегією з 17 суддів.
