У Празі відбулася міжнародна конференція «Історія проти пропаганди. Ставлення до минулого в сучасній Росії». На захід запросили Андрія Зубова – відомого російського історика, колишнього професора МДІМВ, якого торік навесні вигнали з вишу за критику анексії Криму і президента Росії Володимира Путіна загалом. Радіо Свобода поспілкувалася з істориком.
– Чи можна вже казати про наслідки окупації Криму? Яке майбутнє у Росії в теперішніх реаліях?
– Світ ніколи не визнає анексії, бо якщо анексію визнають, то буде вал анексій по всьому світові. Ми вже бачимо, що зараз турецька армія займає іракський Курдистан – фактично допускаючи анексію з часом. Тобто йде тим же самим шляхом, це така ж гібридна війна, як у Криму. Тому якщо дозволити одне, то піде по всьому світові. У цьому сенсі Захід має абсолютно твердо стояти на своїх позиціях.
Росія повинна розуміти, що плата за хуліганські дії занадто висока. Чи варто заради Криму знищити не те, що Росію, але знищити й власну владу?
Ключі від Криму лежать в руках Росії. І Росія повинна розуміти, що плата за ці хуліганські дії занадто висока. Зараз в Росії економічна криза, в усьому світі – невеликий підйом, принаймні розвиток економіки помітний. А в Росії глибока криза, і її дуже чітко відчувають усі люди. Якщо так триватиме, почнуться соціальні заворушення, вони вже почалися. Так що, чи варто заради цього Криму знищити не те, що Росію, але знищити й власну владу?
Я впевнений, що через деякий час почнуться розмови щодо Криму, бо інакше майбутнього у Росії, як в економічного і політичного суб’єкту, немає.
Якщо Захід буде твердим, то злочинець спочатку повинен зупинити свій злочин і тільки потім можна говорити про все інше. Ось тоді все буде правильно. Якщо Захід поступиться, тоді почнеться ланцюгова реакція, яка приведе до великої війни.
– Хто має право вирішувати долю територіальної приналежності півострова?
– Майбутнє Криму залежить від його громадян, вони повинні самі згодом вирішити свою долю. Але ще одна проблема – хто є громадянами Криму? Це звичайно ті, хто там живе, але не тільки вони. Ті, кого Сталін насильно вигнав з Криму: в 1941-му – німців, в 1944-му – всіх інших. Повернулися не всі, більшість не повернулися з місць заслання. І ці люди також мають право взяти участь у вирішенні долі свого півострова. Тому питання про майбутнє Криму ще відкрите. У будь-якому разі не можна визнавати анексії в результаті гібридної війни і треба враховувати волю народу. Не можна стусанами переганяти Крим із України в Росію і навпаки.
– Які наслідки військового втручання Росії на сході України? Чи є перспективи вирішення конфлікту на Донбасі?
Для Росії і Крим, і анклави на південному сході України – це непосильний економічний тягар. Витрачаються величезні гроші
– Росія повинна припинити допомогу бойовикам і допомогти врегулювати проблеми між Донецьком і Києвом. Так, проблеми є. Коли бойовики зрозуміють, що їх Росія більше не підтримуватиме, єдине, що вона може зробити – це допомогти домовитися з Києвом, то тоді все піде в правильному напрямку. А для Росії і Крим, і анклави на південному сході України – це непосильний економічний тягар. Адже на все це витрачаються величезні гроші, як в яму, як у воронку.
– Чи можуть статися всі ці зміни при чинному президентові Росії Путіні?
Ніхто на Заході не пробачає нахабної брехні. І президент, і глава МЗС Росії Сергій Лавров – вони дозволяють собі брехати в обличчя
– Ні, звичайно. Безумовно, цьому президенту ніхто у світі вже не хоче потиснути руку. Йому могли ще пробачити якусь неправильну дію, але ніхто на Заході не пробачає нахабної брехні. І президент, і глава МЗС Росії Сергій Лавров – вони дозволяють собі брехати в обличчя. Пристойні люди це не пробачають і цим людям вже ніхто більше не потисне руку.
