Київ – Печерський суд Києва випустив під домашній арешт Дениса Поліщука, одного з підозрюваних у вбивстві журналіста Олеся Бузини. Розгляд апеляції другого підозрюваного, Андрія Медведька, перенесли на 11 грудня. Це полегшення запобіжного заходу, а також попередні звільнення підозрюваних у справі вибуху гранати під Верховною Радою є тенденцією, вважають політологи. Частина з них вбачає у взятті під варту і подальшому звільненні низки громадських активістів спроби української влади виграти час у переговорах із Кремлем щодо конфлікту на Донбасі.
Денису Поліщуку, якого підозрюють у вбивстві журналіста Олеся Бузини, Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Я нікуди не тікатиму, а співпрацюватиму зі слідством, щоб якнайшвидше встановити істину і з’ясувати, хто реально вбив Бузину. Мене навіть не було тоді в КиєвіДенис Поліщук
«Відчуття – супер. Але це не кінець: це лише маленька перемога, нам ще належить пройти не одну битву», – сказав журналістам після звільнення Денис Поліщук. І розповів, як планує використати період домашнього арешту.
«Я нікуди не тікатиму, а співпрацюватиму зі слідством для того, щоб якнайшвидше встановити істину і з’ясувати, хто реально вбив Олеся Бузину. Бо я до цього не причетний: мене навіть не було тоді в Києві», – зазначив Денис Поліщук, який незадовго до звинувачення у вбивстві Бузини воював на сході України у складі 54-го ОРБ Збройних сил України.
Олеся Бузину застрелили 16 квітня 2015 року в Києві біля будинку, де він жив. У виконанні вбивства підозрюють Дениса Поліщука та Андрія Медведька. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що слідство має прямі докази участі їх обох у цьому злочині, зокрема – ДНК-експертизу речей, знайдених на місці злочину.
Натомість адвокати Медведька та Поліщука заявляють про фальсифікацію ДНК-експертизи в цій справі та про алібі підозрюваних, які не могли бути на місці подій. Зокрема адвокат Андрій Федур стверджував, що ДНК-експертиза, за його словами, сфальсифікована. Він заявив, що, зокрема, реагенти, необхідні для проведення такої реальної експертизи, Україна не закуповувала понад два роки.
Адвокат Сергій Войченко, у свою чергу, заявив про наявність алібі в затриманих, яке, за його словами, вдалося підтвердити під час поїздки в зону АТО. За його словами, у сторони захисту є беззаперечні докази, що Медведько та Поліщук 16 квітня 2015 року в місті Києві не перебували.
Сергій Войченко додав, що зміна позиції прокуратури, яка підтримала звільнення Поліщука з-під варти під домашній арешт, стала для захисту певною несподіванкою. Водночас він висловив сподівання, що Андрія Медведька суд так само звільнить у найближчі дні.
Розгляд апеляції Медведька перенесли, бо його не встигли привезти з СІЗО – суд
Апеляційний суд міста Києва того ж дня мав провести засідання щодо зміни запобіжного заходу Андрію Медведьку, якого теж підозрюють у вбивстві журналіста Олеся Бузини. Однак суд перенесли на 12-у годину дня 11 грудня.
Як пояснили члени колегії суддів, слідчі завчасно не попередили СІЗО про доставку Медведька до суду, відтак він не встиг прибути на засідання. Захисники Медведька погодилися з тим, що його апеляцію про звільнення з під варти без нього самого розглядати не можна.
Звільнення Поліщука та відтермінування суду щодо Медведька вже викликали реакцію громадських активістів, їхніх однодумців у соцмережах.
Громадські активісти націоналістичного спрямування потрапили за ґрати а тепер виходять на свободу, оскільки українська влада мала потребу продемонструвати Росії «обмеження громадського руху» як аргумент на переговорах щодо українсько-російського збройного конфлікту на Донбасі, сказав у коментарі для Радіо Свобода політолог Володимир Цибулько.
Це виглядало як предмет торгу саме з Росією: мовляв, Україна підтримає тенденції держави «кучмівського» зразка, а Росія – йде на певні поступки щодо ДонбасуВолодимир Цибулько
«Була певна лобістська діяльність влади, щоб через демонстрацію тиску на активістів Майдану та добровольчий сегмент показати певну переговорну позицію з росіянами. Для Заходу – такі дії нічого не означають. Це виглядало як предмет торгу саме з Росією: мовляв, Україна підтримає тенденції держави «кучмівського» зразка, яка пригнічує вияви громадянського протесту, а Росія – йде на певні поступки щодо Донбасу», – зазначає політолог.
На думку Цибулька, Росія мала піти на замороження конфлікту на Донбасі, Україна – «притиснути» добровольчий компонент свого громадянського руху на догоду Кремлю. Однак політолог наголошує, що українська влада таким чином лише тягнула час, щоб Росія ослабла під тиском західних санкцій та внутрішньої кризи. І тепер, коли цей процес у Росії став відчутним, на Банковій вже не вважають за потрібне демонструвати «тиск на націоналістів», підсумовує Цибулько.
